08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/425/25
381/5721/24
20 березня 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Соловей Г.В.,
з участю секретаря судових засідань Гапонюк І.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника позивача ОСОБА_2 ,
за участю відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Фастів, Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, -
09 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання батьківства. В своєму позові посилається на те, що він перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_5 . Сторони проживали разом але шлюб між ними не було зареєстровано. При реєстрації доньки запис про батька було зроблено зі слів матері. Позивач ставиться до ОСОБА_5 як до дочки, проводять час разом, позивач займається її вихованням, утримує доньку. ОСОБА_6 називає його «татом». З відповідачкою проживають з 2016 року по теперішній час. В подальшому 31 серпня 2024 року сторони зареєстрували шлюб. Таким чином у сторін є троє спільних дітей. Просить визнати його батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внести відповідні відомості до актового запису про її народження.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
06.01.2025 через електронну пошту суду надійшов Лист № 37/30.23-105 від 06.01.2025 року Фастівського відділу ДРАЦС у Фастівському районі Київської області де зазначено, про розгляд справи у відсутність їх представника, заперечень проти позову не мають.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просила їх задовольнити. Надали до суду додаткові докази в тому числі Висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження.
В судовому засіданні відповідач проти позовних вимог не заперечувала. Також зазначила, що дійсно проживають з позивачем з 2016 року, у них народилися троє спільних дітей. На даний час уклали шлюб.
Заслухавши учасників судового процесу, свідка, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 виданого Виконавчим комітетом Великогуляківської сільської ради Фастівського району Київської області, актовий запис № 2.
Згідно вказаного свідоцтв про народження батьком ОСОБА_5 записано « ОСОБА_7 ». Відомості про батька були записані на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України.
31 серпня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, актовий запис № 100, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 виданого Радомишльським відділом ДРАЦС у Житомирській області Центрального міжрегіонального УМЮ від 31.08.2024 року.
Як стверджує позивач, що з 2016 року по 2024 рік проживав однією сім'ю без реєстрації шлюбу з відповідачкою ОСОБА_3 .
В зареєстрованому шлюбі ОСОБА_3 на момент народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебувала.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 121 Сімейного кодексу України визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та125 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 Сімейного кодексу України дитини, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Відповідно до ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Згідно зі ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Відповідно до ст. 133 Сімейного кодексу України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.
Відповідно до роз'яснень п. 9 вказаної постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
В судовому засіданні позивачем було надано Висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження від 06.03.2025 року № 46904 проведеною ТОВ «МАМА ПАПА» виходячі з результатів дослідження, отриманих шляхом аналізу ДНК, ймовірність того що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в рамках проведеного дослідження, складає 99,99 %.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Враховуючи вищезазначене, суд вбачає наявність підстав для визнання ОСОБА_1 - батьком ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 134 Сімейного кодексу України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Порядок реєстрації походження дитини від своїх батьків регулюється не лише нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Пунктом 2.13.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є, в тому числі, рішення суду про визнання батьківства.
Відповідно до п. 2.16.4 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що необхідно внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Керуючись статтями 10, 12, 89, 141, 200, 206, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, на підставі статтями 121, 122, 128, 129, 133, 134 СК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідент.номер: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , Третя особа - Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код. ЄДРПОУ 33258077, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 2 про визнання батьківства задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент. номер: НОМЕР_3 , громадянина України, батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Внести зміни до актового запису № 2 від 24 квітня 2019 року про народження дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказавши її батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер: НОМЕР_3 , громадянина України, та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».
Рішення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення повного тексту рішення.
Повний текст рішення проголошено 20.03.2025 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Г.В.Соловей