Єдиний унікальний номер: 379/1739/23
Провадження № 2-р/379/1/25
20 березня 2025 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання Корженко О.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 1, заяву комунального підприємства «ТАРАЩАБЛАГОУСТРІЙ» про роз'яснення судового рішення,
Комунальне підприємство «ТАРАЩАБЛАГОУСТРІЙ» в особі директора Веремієнко В.Г. звернулося до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, просить роз'яснити резолютивну частину рішення суду у справі ЄУН 379/1739/23, а саме чи враховані та підлягають утриманню із присуджених стягнень установлені законодавством податки і збори.
Представник заявника Шурко І.О. у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив роз'яснити судове рішення.
Представник позивачки - адвокат Рябчук В.М. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви, з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належно. Проте, відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, їх неприбуття не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення судового рішення.
Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши заяву про роз'яснення судового рішення, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 12.03.2024 Таращанським районним судом Київської області у справі єдиний унікальний номер 379/1739/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до комунального підприємства «Таращаблагоустрій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Таращанська міська рада, про стягнення заборгованості по вихідній допомозі та середнього заробітку за період затримки розрахунку, ухвалено рішення, яким позовну заяву задоволено у повному обсязі. З комунального підприємства «ТАРАЩАБЛАГОУСТРІЙ» стягнуто:
на користь ОСОБА_1 :
заборгованість по вихідній допомозі в розмірі 27 659,69 грн (двадцять сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 69 копійок);
середній заробіток за період затримки розрахунку в розмірі 169 799,52 грн (сто шістдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять гривень 52 копійки);
судовий збір в розмірі 1 073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок);
витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок);
на користь держави: судовий збір в розмірі 1 073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Постановою Київського апеляційного суду від 06.11.2024 рішення Таращанського районного суду Київської області від 12.03.2024 - залишено без змін, стягнуто з комунального підприємства «ТАРАЩАБЛАГОУСТРІЙ» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 7 000,00 (сім тисяч) грн.
Рішення Таращанського районного суду Київської області від 12.03.2024 набрало законної сили 06.11.2024.
Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Оскільки представнику відповідача не зрозуміло чи є стягнуті суми заборгованості по вихідній допомозі, середнього заробітку за період затримки розрахунку, витрати на правову допомогу, судовий збір зазначеними без врахування податків та обов'язкових платежів і чи зобов'язаний відповідач утримувати з них податки і обов'язкові платежі суд, вважає за необхідне роз'яснити судове рішення в цій частині.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок), при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.
Цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується і у випадках виплати вихідної допомоги (підпункт "є" пункту 1розділу І Порядку).
Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість по вихідній допомозі в розмірі 27 659,69 грн та середній заробіток за період затримки розрахунку в розмірі 169 799,52 грн, стягнуті за рішенням Таращанського районного суду Київської області від 12.03.2024, визначені без утримання податків на інших обов'язкових платежів.
Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (за загальним правилом 18 відсотків).
Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов'язана (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу.
Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц та від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19, від 25.01.2023 у справі 191/1052/18.
У пунктах 86-89 постанові Великої Палати Верховного суду від 08 грудня 2021 року № 9901/407/19 зазначено, що системний аналіз пункту 3 Порядку № 100 та пункту 164.6 статті 164 ПК України дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (за загальним правилом 18 відсотків). Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов'язана (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу.
Велика Палата Верховного Суду у п. 18.7 постанови від 27.03.2024 № 191/4364/21 зазначила, що не має правових підстав з'ясовувати питання, порушене перед нею колегією суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, щодо необхідності зазначення в резолютивній частині судового рішення про стягнення суми середнього заробітку без проведення відрахувань, передбачених законодавством, чи вже після таких відрахувань.
Крім того, законодавство у сфері оподаткування встановлює, що будь-який дохід, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, підлягає оподаткуванню (ст. 164 Податкового кодексу України). При цьому пп. 164.2.14 п. 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України має деякі винятки із загального правила, за якими не оподатковуються, зокрема, і суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У зв'язку з чим, судові витрати не є доходами у розумінні Податкового кодексу України та не підлягають оподаткуванню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 258-261, 268, 271, 353 ЦПК України, суд,
Рішення Таращанського районного суду Київської області 12.03.2024 - роз'яснити.
Заборгованість по вихідній допомозі в розмірі 27 659,69 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку в розмірі 169 799,52 грн, стягнуті за рішенням Таращанського районного суду Київської області від 12.03.2024, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 06.11.2024, - визначені без утримання податків та інших обов'язкових платежів та підлягають оподаткуванню.
Судові витрати, а саме розмір судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, які спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, оподаткуванню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий:В. І. Зінкін