20.03.2025 Єдиний унікальний № 371/1920/23
20 березня 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/1920/23
Провадження № 371/70/25
Миронівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Капшук Л. О.,
секретаря судових засідань Харченко І. С.,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про припинення права власності на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності,
У провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває зазначена цивільна справа, в якій позивач заявила вимоги про припинення права відповідача ОСОБА_1 на 1/3 частку в майні у виді житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , який перебуває у спільній частковій власності, зі стягненням відповідної грошової компенсації в розмірі 80000,00 грн із позивача ОСОБА_1 та з визнанням за позивачем права власності на 1/3 частку вказаного будинку.
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 28 травня 2024 року в справі призначено судову оціночно - будівельну експертизу, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено, матеріали справи направлені до експертної установи.
18 листопада 2024 року до початку розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про залишення позову без розгляду.
У зв?язку з надходженням 18 листопада 2024 року заяви позивача ОСОБА_1 про залишення цивільної справи без розгляду до Київського науково - дослідного інституту судових експертиз 19 листопада 2024 року та повторно 31 січня 2025 року направлено повідомлення про повернення до суду без виконання ухвали Миронівського районного суду Київської області від 28 травня 2024 року про призначення експертизи і та матеріалів цивільної справи ЄУН 371/1920/23.
06 лютого 2025 року від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали цивільної справи ЄУН 371/1920/23.
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 10 лютого 2025 року поновлено провадження у справі, призначене підготовче засідання.
У підготовче засідання учасники справи не з?явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представники позивача та відповідача подали заяви про розгляд справи у їх відсутності та у відсутності позивача та відповідача.
Суд вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав суду відповідну заяву.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з вказаним принципом диспозитивності, в основі поведінки суб'єктів цивільно-правових відносин лежить їх вільне волевиявлення, тому звернення до початку розгляду справи по суті із заявою про залишення позову без розгляду робить неможливим вирішення спору.
З огляду на вказані правила, подана до початку розгляду справи по суті заява є підставою для залишення позову без розгляду.
За правилами частини 2 статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
У заяві від 04 березня 2025 року представник позивача адвокат Мильнікова О.М. зазначила, що на виконання ухвали Миронівського районного суду Київської області від 04 січня 2024 року позивач внесла на депозитний рахунок кошти у розмірі 80000,00 грн вартості частки майна у відповідності до вимог статті 365 ЦК України. Просила залишити позов без розгляду та повернути позивачу ОСОБА_1 з депозитного рахунку внесені нею на депозитний рахунок кошти у розмірі 80000,00 грн, повернути оригінал квитанції від 18 січня 2024 року.
Суд встановив, що на виконання приписів статті 365 ЦК України та ухвали Миронівського районного суду Київської області від 04 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 сплатила 18 січня 2024 року на депозитний рахунок, відкритий у Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Київській області, кошти у розмірі 80000,00 грн вартості частки спірного нерухомого майна, право на яку просила визнати позивач.
Кошти внесено за реквізитами Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119, Банк отримувача ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.
На підтвердження сплати коштів позивач долучила до матеріалів справи оригінал квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.3423430219.1, код квитанції 9330-4634-1757-6722 у АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 30).
Питання присудження компенсації, на підставі статті 365 ЦК України, визначення її розміру належить до компетенції суду. Тому саме судом, в межах справи мають вирішуватися інші питання щодо сум, внесених на депозитний рахунок суду, зокрема й питання повернення таких коштів у випадку, коли підстава їх перебування на рахунку відпала.
Депозитний рахунок суду, який відкритий в управлінні державної казначейської служби, не є бюджетним рахунком, а є спеціальним реєстраційним рахунком для обліку депозитних сум. Кошти, які зараховуються на цей рахунок, є власністю осіб, що їх внесли та підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням із настанням відповідних умов.
Вказані грошові кошти підлягають поверненню позивачу з огляду на те, що провадження у справі про визнання за позивачем права власності на частку у спільному частковому майні, за яке нею вносилися грошові кошти в сумі 80000,00 грн на депозитний рахунок у рахунок сплати грошової компенсації вартості майна відповідачеві, підлягає закриттю за заявою ОСОБА_1 .
Суд також вважає за необхідне повернути позивачці (заявниці) оригінал квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.3423430219.1, код квитанції 9330-4634-1757-6722 у АТ КБ «ПриватБанк», а в справі залишити її копію.
Керуючись статтею 13, пунктом 5 частини 1 статті 257, стттями 258-260,253 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про припинення права власності на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності, залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу правила частини 2 статті 257 ЦПК України, згідно з якими особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), грошові кошти в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, внесені 18 січня 2025 року згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.3423430219.1, код квитанції 9330-4634-1757-6722 у АТ КБ «ПриватБанк», на депозитний рахунок отримувача UA768201720355259001000018661, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення.
Суддя Л.О. Капшук