Справа № 202/11299/23
Провадження № 2/202/76/2025
21 березня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі: судді - Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Десятерика Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького національного медичного університету, ОСОБА_2 , третя особа - Міністерство охорони здоров'я України, про визнання дій неправомірними, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
13.06.2023 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Тимошенко А.А., звернулася з цим позовом до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 року визначено суддю Ісаєву Д.А. для розгляду цієї справи (а.с.34 т.1).
Ухвалою судді від 25.12.2023 року заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.41 т.1).
Розпорядженням керівника апарату Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2024 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи (а.с.230 т.2).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду цієї справи (а.с.231 т.2).
Ухвалою судді від 12.09.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.232 т.2).
Звернувшись до суду з цим позовом, представником позивача зазначено, що у січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з аналогічним позовом до Краматорського міського суду Донецької області.
Ухвалою судді від 17.01.2022 року позовна заява була залишена без руху.
Відповідно до Розпорядження голови Верховного Суду від 15.03.2022 року №8/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Згідно повідомлення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2022 року справа за його позовом із Краматорського міського суду Донецької області не надходила. У зв'язку з зазначеним, з цим позовом ОСОБА_1 через свого представника звертається до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
В обґрунтування позову представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Тимошенко А.А., вказано, що з 1990 року ОСОБА_1 працював у Донецькому національному медичному університеті. В 2021 році, відповідно до наказу №06/01/14-п від 01.06.2021 року, з ним укладено трудовий договір на умовах контракту на посаду першого проректора з науково - педагогічної роботи Донецького національного медичного університету з 01.06.2021 року строком на п'ять років.
29.06.2021 року за наказом ректора Кондратенка П.Г. №241 від 29.06.2021 року ОСОБА_1 був звільнений з формулюванням: «у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків заступником керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності, згідно п.1 ст. 41 КЗпП України».
Як підставу звільнення ОСОБА_1 , відповідачем зазначено: «16.06.2021 року МОЗ України видано наказ №23-о, відповідно до якого ОСОБА_3 поновлено на роботі на посаді ректора Донецького національного медичного університету 23.06.2020 року.
Знаючи про це, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, з ціллю блокування роботи університету, в.о. ректора Єрмолаєва М.В. дала розпорядження першому проректору науково-педагогічної роботи ДНМУ Хрипаченку І.А. подати для державної реєстрації (м. Краматорськ) неправдиву заяву про виконання реєстраційних дій внесення до ЄДР в якості другого підписанта проректора з економіки та АГР ОСОБА_4 . При цьому умисно не виконано оплату реєстраційних дій.
Держреєстратором в порушення законодавства таку заяву прийнято, при цьому, у зв'язку не оплатою адміністративного збору, державним реєстратором заблоковано внесення інших змін до ЄДР на 15 днів.
Не внесення змін у ЄДР про керівника закладу приведе до неможливості своєчасно внести необхідні зміни про керівника ДНМУ у ЄДЕБО і відповідно отримати від СДЕБО серії і номери дипломів та видати дипломи випускникам ДНМУ. Крім того, неможливо надати нотаріально завірену картку і зразками підписів та відбитку гербової печатки університету, що тягне за собою блокування рахунків університету Казначейською службою. Відповідно все це приведе до затримки у видачі співробітникам університету заробітної плати та студентам стипендії. Дії ОСОБА_5 та ОСОБА_1 направленні на навмисну зупинку діяльності університету».
10.12.2021 року за наказом виконуючого обов'язки ректора, професора О.І. Герасименка №12/10/1-п "Про поновлення на роботі", позивача поновлено на роботі на посаді першого проректора науково-педагогічно роботи.
Із вказаним наказом позивача ознайомлено шляхом надсилання його фото на номер мобільного телефону.
Представником позивача зазначено, що у період з 13.12.2021 по 24.12.2021 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні, а з 24.12.2021 по 03.01. 2022 року - на стаціонарному лікуванні.
04.01.2022 року ОСОБА_1 прибув на робоче місце у м. Краматорськ, де йому оголосили наказ № 12/17/2-з від 17.12.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків заступником керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності, згідно п.1 ст. 41 КЗпП України.
Вказаний наказ обґрунтовано таким: «16.06.2021 року МОЗ України видано наказ №23-о, відповідно до якого ОСОБА_3 поновлено на роботі на посаді ректора Донецького національного медичного університету 23.06.2020 року.
Знаючи про це, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, з ціллю блокування роботи університету, в.о. ректора Єрмолаєва М.В. дала розпорядження першому проректору науково-педагогічної роботи ДНМУ Хрипаченку І.А. подати для державної реєстрації (м. Краматорськ) неправдиву заяву про виконання реєстраційних дій внесення до ЄДР в якості другого підписанта проректора з економіки та АГР ОСОБА_4 . При цьому умисно не виконано оплату реєстраційних дій.
Держреєстратором в порушення законодавства таку заяву прийнято, при цьому у зв'язку не оплатою адміністративного збору, державним реєстратором заблоковано внесення інших змін до ЄДР на 15 днів.
Не внесення змін у ЄДР про керівника закладу приведе до неможливості своєчасно внести необхідні зміни про керівника ДНМУ у ЄДЕБО і відповідно отримати від СДЕБО серії і номери дипломів та видати дипломи випускникам ДНМУ. Крім того, неможливо надати нотаріально завірену картку і зразками підписів та відбитку гербової печатки університету, що тягне за собою блокування рахунків університету Казначейською службою. Відповідно все це приведе до затримки у видачі співробітникам університету заробітної плати та студентам стипендії. Дії ОСОБА_1 направленні на навмисну зупинку діяльності університету».
Представником позивача зазначено, що наказ №12/17/2-з від 17.12.2021 року фактично дублює наказ №241 від 29.06.2021 року в частині формулювання підстав звільнення. Крім того, зазначено, що, так званий дисциплінарний проступок, вчинений ОСОБА_1 , виявлений 23.06.2021 року, а наказ про його звільнення видано 17.12.2021 року.
Представником позивача зазначено, що ОСОБА_1 не згодний зі звільненням, оскільки відповідач не повідомив, в чому саме полягає одноразове грубе порушення ним трудових обов'язків; не зажадав від нього пояснень; не ознайомив з документами, що стали підставою для видання наказу про звільнення. Крім того, до ОСОБА_1 двічі застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за один і той самий проступок. Також відповідачем не дотримано строків застосування дисциплінарного стягнення. Наказ про звільнення видано у період, коли позивач перебував на стаціонарному лікуванні до 03.01.2022 року включно.
Враховуючи вище наведене, представник позивача просила позов ОСОБА_1 задовольнити, визнати дії виконуючого обов'язки ректора університету Герасименка О.І. щодо звільнення позивача неправомірними, скасувати наказ від 17.12.2021 року № 12/17/2-з про звільнення ОСОБА_1 , поновивши його на посаді першого проректора з науково-педагогічної роботи в Донецькому національному медичному університеті. стягнувши з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.12.2021 по день поновлення на роботі.
Під час розгляду справи представник позивача, адвокат Тимошенко А.А., підтримала позов, просила задовольнити.
15.11.2023 року на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив від
представника відповідача Донецького національного медичного університету Єрмолаєвої М., в котрому остання зазначила, що університет визнає позовні вимоги ОСОБА_1 і не заперечує проти задоволення позову (а.с.48-50 т.1).
Під час розгляду справи представник Донецького національного медичного університету Єрмолаєва М. просила вирішити спір на розсуд суду, а в останньому судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, не надавши ніяких пояснень по суті позову.
Представником відповідача Герасименка О.І. на адресу суду направлений відзив на позов, в котрому зазначено про необґрунтованість і безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 .
В обґрунтування позиції щодо невизнання позову зазначено, що 16.06.2021 року за наказом МОЗ України №23-о ОСОБА_6 поновлено на посаді ректора Донецького національного медичного університету 20.08.2020. 23.06.2021 ОСОБА_6 приступив до виконання обов?язків ректора Донецького національного медичного університету.
З метою внесення змін до відомостей стосовно керівника ДНМУ, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_6 звернувся до державного реєстратора м. Дружківка Донецької області. Однак, державний реєстратор м. Дружківка Донецької області повідомив про неможливість здійснення державної реєстрації внесення змін про керівника, у зв?язку із зупиненням розгляду документів попередньо наданих ДНМУ для державної реєстрації.
Як стало відомо, з метою створення штучних перешкод для нормального функціонування ДНМУ, першим проректором з науково - педагогічної роботи ДНМУ ОСОБА_1 , за завданням в.о. ректора Єрмолаєвої М.В., було подано державному реєстратору м. Краматорська Донецької області заяву на внесення змін до ЄДР в частині розширення переліку осіб, що мають право вчиняти дії від імені ДНМУ без довіреності за відсутності належно сплаченого адміністративного збору за проведення такої реєстраційної дії, що спричинило зупинення держаним реєстратором м.Краматорська Донецької області розгляду, як зазначених документів, так і будь - яких інших стосовно ДНМУ на 15 днів.
Як наслідок, затримка у внесенні змін до ЄДР стосовно керівника ДНМУ не дозволила своєчасно змінити розпорядників за рахунками ДНМУ в органах Державної Казначейської служби та банківських установах, що тягне їх тимчасове блокування та призвело до затримки у виплаті заробітної плати співробітникам та стипендії студентам.
Крім того, затримка у внесенні змін до ЄДР стосовно керівника ДНМУ призвела до неможливості своєчасно отримати від ЄДБО серії і номери дипломів та видати дипломи випускникам ДНМУ. Також неможливо видати нотаріально завірену картку із зразками підписів та гербової печатки університету, що потягло за собою блокування рахунків університету Казначейською службою.
Наказом ДНМУ від 29.06.2021 №241 ОСОБА_1 , першого проректора з науково - педагогічної роботи ДНМУ, звільнено 29.06.2021 у зв?язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов?язків заступником керівника підприємства установи, організації всіх форм власності, згідно п. 1 ст. 41 КЗпП України.
Після того, Хрипаченко I.А. звернувся до Краматорського міського суду Донецької області (справа №234/9635/21) з позовом до Донецького національного медичного університету, ОСОБА_6 про визнання дій ректора неправомірними, скасування наказу ДНМУ від 29.06.2021 №241, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Наказом МОЗ України від 06.12.2021 №47-о покладено виконання обов?язків ректора ДНМУ з 07.12.2021 на ОСОБА_2 , першого проректора з науково-педагогічної роботи ДНМУ.
Заступник ректора з правових питань Ковальов Є.О. склав на ім?я ректора Герасименка О.I. доповідну записку про те, що під час слухання справи в судовому засіданні 02.12.2021 по справі №234/9635/21 ОСОБА_7 надав суду копію листка непрацездатності №АДТ 803766, згідно якого останній, нібито, знаходився на лікарняному з 29.06.2021 по 07.07.2021, тому наказ ДНМУ від 29.06.2021 №241 (про звільнення ОСОБА_8 ) грубо порушує законодавство та необхідно поновити ОСОБА_1 на посаді першого проректора з науково-педагогічної роботи.
Наказом ДНМУ від 10.12.2021 №12/10/1-п, на підставі вищевказаної доповідної записки, скасовано наказ ДНМУ від 29.06.2021 №241, поновлено ОСОБА_1 на посаді першого проректора з науково-педагогічної роботи.
Після того, наказом ДНМУ від 17.12.2021 №12/17/2-з ОСОБА_8 , першого проректора з науково - педагогічної роботи ДНМУ звільнено у зв?язку з одноразовим грубим порушенням обов?язків заступником керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності, згідно з п.1 ст. 41 КЗпП України. Пунктом 2 цього наказу встановлено, вважати днем звільнення перший день виходу на роботу після закриття листка тимчасової непрацездатності.
Даний наказ мотивований тим, що 16.06.2021 МОЗ України видано наказ №23-о, відповідно до якого ОСОБА_6 поновлено на роботі на посаді ректора ДНМУ з 23.06.2020.
Знаючи про це, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, з ціллю блокування роботи університету, в червні 2021 року в.о. ректора Єрмолаєва М.В. дала усне розпорядження першому проректору з науково - педагогічної роботи ДНМУ Хрипаченку І.А. подати до держаної реєстрації (м. Краматорськ) неправдиву заяву про виконання реєстраційних дій - внесення до ЄДР в якості другого підписанта проректора з економіки та АГР ОСОБА_4 . При цьому умисно не виконано оплату реєстраційних дій, не додано примірник оригіналу наказу ДНМУ.
Державним реєстратором в порушення законодавства таку заяву 17.06.2021 прийнято, при цьому, у зв?язку з не оплатою адміністративного збору, не наданням примірника оригіналу наказу ДНМУ державним реєстратором 17.06.2021 заблоковано внесення інших змін до ЄДР на 15 днів.
Не внесення змін у ЄДР про керівника закладу привело до неможливості своєчасного внесення необхідних змін про керівника ДНМУ у ЄДЕБО і відповідно отримати від ЄДЕБО серії і номери дипломів та видати дипломи випускникам ДНМУ 30.06.2021.
Крім того, у зв?язку з неможливістю надати нотаріальну завірену картку зі зразками підписів та відбитку гербової печатки університету, що потягнуло за собою блокування рахунків університету Казначейською службою, що призвело до затримки у видачі співробітникам університету заробітної плати та студентам стипендії.
Таким чином, дії ОСОБА_1 були направлені на навмисну зупинку діяльності університету.
Будучи не згодним з підставами, зазначеними ОСОБА_1 в обґрунтування позову, відповідачем зазначено, що оскаржуваний наказ видано у період тимчасової непрацездатності позивача, однак фактично датою звільнення ОСОБА_8 є перший день його виходу на роботу після закриття листка тимчасової непрацездатності, а тому не відповідають дійсності твердження позивача про його звільнення у період тимчасової непрацездатності.
Відповідачем зазначено, що відповідно ст. 148 КЗпП, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв?язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Одноразове грубе порушення трудових обов?язків ОСОБА_9 було вчинено орієнтовно 20.06.2021, а виявлено 25.06.2021 колишнім ректором ДНМУ ОСОБА_6 під час звернення до державного реєстратора м.Дружківка Донецької області.
Наказом ДНМУ від 29.06.2021 №241 ОСОБА_8 звільнено 29.06.2021. Наказом ДНМУ від 10.12.2021 №12/10/1-п скасовано наказ ДНМУ від 29.06.2021 №241 та поновлено ОСОБА_8 на посаді першого проректора з науково-педагогічної роботи. Після того, оскаржуваним наказом ДНМУ від 17.12.2021 №12/17/2-з ОСОБА_8 , першого проректора з науково - педагогічної роботи ДНМУ, звільнено. Тобто, дисциплінарне стягнення було накладене в межах шестимісячного строку з дня його вчинення.
Враховуючи час перебування ОСОБА_1 на лікарняному та той факт, що останній був звільнений у період з 29.06.2021 по 10.12.2021 за наказом ДНМУ від 29.06.2021 №241, відбувся перебіг строку застосування дисциплінарного стягнення за виявленням проступку. Отже, дисциплінарне стягнення застосовано роботодавцем не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Таким чином, не відповідають дійсності твердження позивача про недотримання строків застосування дисциплінарного стягнення.
Стосовно твердження позивача про те, що оскаржуваним наказом його притягнуто двічі до відповідальності за один й той самий проступок, зазначено, що Наказ ДНМУ від 29.06.2021 №241, виданий попереднім ректором ДНМУ ОСОБА_6 , був скасований наказом ДНМУ від 10.12.2021 №12/10/1-п, виданий ректором ДНМУ ОСОБА_2 .
Крім того, рішенням Краматорського міського суду Донецької області (справа №234/9635/21) позов ОСОБА_8 задоволено частково, стягнуто на його користь з Донецького національного медичного університету середній заробіток за час вимушеного прогулу. Таким чином, за наказом ДНМУ від 29.06.2021 №241 жодних негативних та дисциплінарних наслідків ОСОБА_10 не поніс. Тому, на думку відповідача, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_10 був притягнутий до відповідальності вдруге за одне й те саме порушення трудових обов'язків.
Відповідачем також зазначено, що однією з підстав позову ОСОБА_1 зазначає, що відповідач не повідомив, в чому саме полягає одноразове грубе порушення трудових обов?язків, не зажадав від позивача надання письмових пояснень, не ознайомив з документами, які стали підставою для видання наказу про звільнення.
Зазначено, що відповідно до Акту від 04.01.2022 ОСОБА_11 було доведено наказ N? 12/17/2-з від 17.12.2021 «Про звільнення ОСОБА_8 », але письмово ознайомитись з наказом останній відмовився. Таким чином, не відповідають дійсності твердження позивача про те, що відповідач не ознайомив його з наказом. Крім того, документи які, стали підставою для видачі оскаржуваного наказу, це є реєстраційні документи, які позивач особисто подавав держреєстратору м.Краматорська Донецької області про виконання реєстраційних дій - внесення до ЄДР в якості другого підписанта ДНМУ проректора з економіки та АГР ОСОБА_4 , тому позивач був ознайомлений з документами, які стали підставою для видачі оскаржуваного наказу.
Стосовно суті одноразового грубого порушення трудових обов?язків ОСОБА_1 , відповідачем ОСОБА_2 зазначено, що відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов?язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
Відповідно до Посадової інструкції першого проректора з науково - педагогічної роботи ДНМУ Хрипаченка I.A., до посадових обов?язків належить (розділ ІІ): здійснення керівництва організацією навчальної, учбово-методичної і виховної роботи в масштабах навчального закладу (п.1); забезпечення складання та виконання робочих навчальних планів та робочих навчальних програм, стабільне функціонування всіх напрямків начального процесу(п.2.); здійснення контролю за виконанням графіка навчального процесу начального закладу (п.8); забезпечення своєчасного складання встановленої звітної документації по навчальній роботі (п.30); несе відповідальність за неналежне виконання або не виконання своїх посадових обов?язків, передбачених даною посадовою інструкцією, - у межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України (п. 1); за правопорушення, здійснені в процесі виконання своєї діяльності - в межах визначених чинним адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України (п. 2); за причинені матеріальні витрати - в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України. (п. 3).
Зазначено, що своїми діями, а саме умисним поданням до держаної реєстрації (м.Краматорськ) неправдивої заяви про виконання реєстраційних дій - внесення до ЄДР в якості другого підписанта проректора з економіки та АГР ОСОБА_4 , при цьому умисно не виконавши оплату реєстраційних дій, та, не додавши примірник оригіналу наказу ДНМУ державному реєстратору, ОСОБА_7 одноразово грубо порушив трудові обов?язки, оскільки такі дії призвели до: 1. блокування внесення інших змін до ЄДР ДНМУ на 15 днів; 2. неможливості своєчасного внесення необхідних змін про керівника ДНМУ у ЄДЕБО; 3. неможливості своєчасно отримати від ЄДЕБО серії і номери дипломів та видати дипломи випускникам ДНМУ до 30.06.2021, як це передбачає навчальна програма; 4. блокування рахунків університету Казначейською службою ( у зв?язку з неможливістю надати нотаріальну завірену картку зі зразками підписів та відбитку гербової печатки університету): 5. затримки у видачі співробітникам університету заробітної плати та студентам стипендії
Підтвердженням завданої шкоди є лист МОЗ України вхід. №1382 від 09.10.2021 про направлення за належністю звернення громадянина ОСОБА_12 , що надійшло повторно на урядову гарячу лінію (№1K-13135512, реєстрація МОЗ від 04.10.2021 №1- 14679) щодо невиплати стипендії за червень 2021 студентам ДНМУ та невидачі диплому. Дані звернення надходили протягом серпня - жовтня 2021.
Крім того, у відповідь на адвокатський запит Міністерство охорони здоров?я України своїм листом №22-04/8447/2-24 від 23.02.2024 повідомило, що у період з червня 2021 року по жовтень 2021 року до Міністерства охорони здоров?я надійшло 11 звернень на Урядову гарячу лінію від студентів Донецького національного медичного університету, у 9 з яких йдеться про неотримання диплому про вищу освіту та у 3 зверненнях про неотримання диплому про вищу освіту та невиплату стипендії студентам університету.
Відповідачем зазначено, що вищевказані умисні дії ОСОБА_1 разом з їх наслідками свідчать про грубе порушення пунктів 1, 2, 8, 30 розділу ІІ Посадової інструкції першого проректора з науково-педагогічної роботи ДНМУ. Зокрема, але не виключно дії ОСОБА_8 дестабілізували функціонування всіх напрямків навчального процесу.
Крім того, відповідно до Посадової інструкції, перший проректор з науково-педагогічної роботи ДНМУ ОСОБА_7 не був наділений правами стосовно внесення будь - яких змін до ЄДР. Таким чином, порушення ОСОБА_9 трудових обов?язків є не тільки грубим, а й протиправним.
Відповідачем ОСОБА_2 також подано заяву про застосування строку позовної давності, оскільки з наказом № 12/17/2-з від 17.12.2021 року про звільнення ОСОБА_1 був ознайомлений 04.01.2022 року, а до суду з цим позовом звернувся лише 13.06.2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 233 КЗпП України. Просив відмовити у задоволені позову.
Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Фурман В.О.. під час розгляду справи підтримав позицію свого довірителя.
Представник третьої особи - Міністерства охорони здоров'я України, Кислицька Ю.О., позов не визнала, зазначивши, що відповідно до наказу Донецького національного медичного університету № 06/01/14-п від 01.06.2021 з позивачем було укладено трудовий договір на умовах контракту на посаду першого проректора з науково-педагогічної роботи ДНМУ строком на 5 років.
Згідно з наказом Донецького національного медичного університету №241 від 29.06.2021, позивача було звільнено з посади за наказом ректора ОСОБА_6 з формулюванням «у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків заступником керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності, згідно з п.1 ст.41 КЗпП України».
Наказом в.о. ректора Донецького національного медичного університету О.Герасименка №12/10/1-п від 10.12.2021 позивача поновлено на роботі.
Наказом в.о. ректора Донецького національного медичного університету О.Герасименка №12/17/2-з від 17.12.2021 позивача звільнено з посади з формулюванням «у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків заступником керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності, згідно з п.1 ст.41 КЗпП України»
04.01.2022, як зазначає сам позивач, йому було оголошено наказ №12/17/2-з від 17.12.2021 про звільнення його з посади.
10.01.2022 року позивач звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовною заявою до Донецького національного медичного університету, ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство охорони здоров'я України про визнання дій ректора неправомірними, скасування наказу та поновлення на роботі.
17.01.2022 ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області позовна заява залишена без руху.
15.03.2022 Розпорядженням голови Верховного Суду №8/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська.
16.11.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Індустріального районного суду м.Дніпропетровська головуючим суддею у справі №234/166/22 за позовом ОСОБА_1 до Донецького національного медичного університету, ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство охорони здоров'я України, про визнання дій ректора неправомірними, скасування наказу та поновлення на роботі визначено суддю О.В. Мариніна.
Положення ЦПК України містять вказівки щодо обмеження на звернення до суду з позовом до того самого відповідача, з тим самим предметом позову та з тих самих підстав.
Так, п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначає, що позовна заява має містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте ОСОБА_1 до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська подано ще цей позов з такими ж самими вимогами, що є, на думку представника МОЗ України, зловживанням процесуальним правом.
Представником третьої особи також заявлено про застосування строку позовної давності. Вважає, що строк позовної давності почав свій перебіг з 04.01.2021 та закінчився 04.02.2022. Проте позивач звернувся з позовними вимогами лише 13.06.2023 року. Отже, строк, встановлений частиною першою статті 233 КЗпП України, на думку третьої особи, сплинув.
У відповідь на запит суду Міністерством охорони здоров'я України наданий лист, з якого вбачається, що МОЗ не заперечує щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 ст. 41 КЗпП України, відповідно до наказу від 17.12.2021 року №12/17/2-з.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази у справі, дослідивши матеріали цивільної справи №234/166/22, суд дійшов висновку про відмову позивачеві у задоволені позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що з ОСОБА_1 відповідно до Наказу № 06/01/14-п від 01.06.2021 року укладений контракт про прийняття на роботу на посаду першого проректора з науково - педагогічної роботи Донецького національного медичного університету з 01.06 2021 року строком до 31.05.2026 року (матеріали справи №234/166/22).
Наказом ректора Донецького національного медичного університету № 241 від 29.06.2021 року ОСОБА_1 був звільнений з формулюванням: «у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків заступником керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності, згідно п.1 ст. 41 КЗпП України».
10.12.2021 року в.о. ректора Донецького національного медичного університету Герасименком О.І. видано Наказ №12/10/1-п про поновлення на роботі, відповідно до якого скасовано Наказ №241 від 29.06.2021, ОСОБА_1 поновлено на посаді першого проректора з науково-педагогічної роботи ректорату на ставку Донецького національного медичного університету з 30.06.2021 року. В цьому ж наказі зазначено провести відповідний розрахунок та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Наказом в.о. ректора ДНМУ Герасименка О.І. від 17.12.2021 №12/17/2-з ОСОБА_8 , першого проректора з науково - педагогічної роботи ДНМУ, звільнено у зв?язку з одноразовим грубим порушенням обов?язків заступником керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності, згідно з п.1 ст. 41 КЗпП України. У пункті 2 наказу зазначено, вважати днем звільнення перший день виходу на роботу після закриття листка тимчасової непрацездатності.
У даному наказі зазначено: «16.06.2021 МОЗ України видано наказ №23-о, відповідно до якого ОСОБА_6 поновлено на роботі на посаді ректора ДНМУ з 23.06.2020.
Знаючи про це, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, з ціллю блокування роботи університету, в червні 2021 року в.о. ректора Єрмолаєва М.В. дала усне розпорядження першому проректору з науково - педагогічної роботи ДНМУ Хрипаченку І.А. подати до держаної реєстрації (м. Краматорськ) неправдиву заяву про виконання реєстраційних дій - внесення до ЄДР в якості другого підписанта проректора з економіки та АГР ОСОБА_4 . При цьому умисно не виконано оплату реєстраційних дій, не додано примірник оригіналу наказу ДНМУ
Державним реєстратором в порушення законодавства таку заяву 17.06.2021 прийнято, при цьому, у зв?язку з не оплатою адміністративного збору, не наданням примірника оригіналу наказу ДНМУ, державним реєстратором 17.06.2021 заблоковано внесення інших змін до ЄДР на 15 днів.
Не внесення змін у ЄДР про керівника закладу привело до неможливості своєчасного внесення необхідних змін про керівника ДНМУ у ЄДЕБО і відповідно отримати від ЄДЕБО серії і номери дипломів та видати дипломи випускникам ДНМУ 30.06.2021.
Крім того, у зв?язку з неможливістю надати нотаріальну завірену картку зі зразками підписів та відбитку гербової печатки університету, що потягнуло за собою блокування рахунків університету Казначейською службою, що призвело до затримки у видачі співробітникам університету заробітної плати та студентам стипендії.
Таким чином, дії ОСОБА_1 були направлені на навмисну зупинку діяльності університету».
Відповідно до Посадової інструкції першого проректора з науково-педагогічної роботи, затвердженої наказом ДНМУ від 05.10.2018 року №323, останній зобов'язаний здійснювати керівництво організацією навчальної, учбово-методичної і виховної роботи в масштабах навчального закладу; забезпечувати складання та виконання робочих навчальних планів та робочих навчальних програм, стабільне функціонування всіх напрямків начального процесу; здійснювати контроль за виконанням графіка навчального процесу начального закладу; забезпечувати своєчасне складання встановленої звітної документації по навчальній роботі (розділ 2 Інструкції, в матеріалах справи 234/166/22, а.с. 140-142 т.1 справи №2/2020/11299/23).
Матеріали справи містять копії численних звернень/скарг осіб (студентів) на адресу Міністерства охорони здоров'я України з приводу невидачі ДНМУ дипломів про освіту станом на серпень 2021 року, а також вимогу здійснити відповідні заходи реагування (а.с. 173-189 т.2).
Відповідачем ОСОБА_2 до матеріалів справи долучені копії фінансових документів, що свідчать про заборгованість по виплаті заробітної плати і стипендії в ДНМУ станом на 01.07.2021 року (а.с.73-157 т.2).
З листа Міністерства охорони здоров'я України на адресу суду від 11.03.2025 року вбачається, що МОЗ не заперечує щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини1 ст. 41 КЗпП України, відповідно до наказу від 17.12.2021 року №12/17/2-з.
Дослідженням матеріалів цивільної справи №234/166/22 встановлено, що 11.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся з аналогічним позовними вимогами до Краматорського міського суду Донецької області.
Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 17.01.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 було залишено без руху через несплату судового збору (а.с.47,48).
Краматорським міським судом Донецької області провадження у справі №234/166/22 відкрито не було.
У зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24.02.2022 року, відповідно до Розпорядження голови Верховного Суду від 14.03.2022 року №8/0/9-22, змінена територіальна підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд Донецької області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи №234/166/22 між суддями від 16.11.2023 року визначено суддю Індустріального районного суду м.Дніпропетровська Мариніна О.В. для розгляду цієї справи (а.с.121).
Ухвалою судді від 01.12.2023 року справу №234/166/22 передано для об'єднання судді Ісаєвій Д.А. зі справою №202/11299/23 (позов надійшов до суду 13.06.2023) (а.с.132).
Ухвалою суду від 16.12.2024 року (суддя Бєльченко Л.А.) відмовлено в об'єднанні в одне провадження справ №234/166/22 і №202/11299/23.
Ухвалою судді Мариніна О.В. від 19.02.2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі №234/166/22 за позовом ОСОБА_1 (а.с.136 справа №234/166/22).
Згідно зі статтею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно ст. 16 ЦК України, особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Частиною 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
У статті 23 КЗпП України зазначено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КЗпП України однією з підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний,зокрема,у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами (п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України).
Відповідно до положень частини 3 ст. 12, частини 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)(частини 1-3 ст.89 ЦПК).
На підставі викладеного, проаналізувавши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 ст. 41 КЗпП України відбулося із дотриманням норм чинного законодавства, оскільки, як встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_1 , будучи першим проректором з науково-педагогічної роботи Донецького національного медичного університету,і, будучі зобов'язаним відповідно до положень Посадової інструкції здійснювати керівництво організацією навчальної, учбово-методичної і виховної роботи в масштабах навчального закладу; забезпечувати складання та виконання робочих навчальних планів та робочих навчальних програм, стабільне функціонування всіх напрямків начального процесу; здійснювати контроль за виконанням графіка навчального процесу начального закладу; забезпечувати своєчасне складання встановленої звітної документації по навчальній роботі, грубо порушив трудові обов'язки.
Дане порушення виразилося в тому, що ОСОБА_1 , не будучи наділений правами стосовно внесення будь-яких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у червні 2021 року звернувся для державної реєстрації в якості другого підписанта проректора з економіки АГР ДНМУ ОСОБА_4 , не здійснивши оплату за реєстраційні дії, не надавши наказ ДНМУ, в результаті чого державним реєстратором було прийнято його заяву та заблоковано внесення інших змін на 15 днів через несплату адміністративного збору і через ненадання оригіналу наказу ДНМУ. Окрім блокування внесення інших змін до ЄДР, зазначене призвело до неможливості своєчасного внесення необхідних змін про керівника ДНМУ; неможливості своєчасно отримати від ЄДЕБО серії і номерів дипломів та не пізніше 01.07.2021 видати дипломи випускникам ДНМУ; призвело до затримки у вдачі співробітникам університету заробітної платі, а студентам стипендії.
Суд уважає, що такі дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки одноразового грубого порушення трудових обов'язків, вчиненого заступником керівника, оскільки призвели до негативних наслідків у вигляді порушення конституційних прав працівників університету і студентів.
Відмовляючи позивачеві у задволені позову, суд не погоджується з позицією сторони позивача про те, що до ОСОБА_1 було двічі застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за один і той самий дисциплінарний проступок.
Як встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_1 відповідно до наказу № 241 від 29.06.2021 року був звільнений на підставі пункту 1 ст. 41 КЗпП; формулювання підстав звільнення аналогічне формулюванню підстав звільнення відповідно до оскаржуваного наказу від 17.12.2021 року №12/17/2-з. Водночас, як встановлено, наказом від 10.12.2021 року №12/10/1-п ОСОБА_1 був повнолений на роботі. Під час розгляду справи представником відповідача вказано, що наказ про поновлення був виданий через те, що ОСОБА_1 під час його звільнення перебував у стані тимчасової непрацездатності через хворобу. Таким чином, підстав вважати, що позивач був двічі притягнутий за один і той самий дисциплінарний проступок, немає; негативні наслідки для ОСОБА_1 внаслідок видання наказу №241 від 29.06.2021 року не настали через його скасування і поновлення позивача на роботі, виплаті йому всіх належних сум.
Судом також не примається до уваги посилання представника позивача на порушення відповідачем строку застосування дисциплінарного стягнення, де вказано, що згідно змісту оскаржуваного наказу, дисциплінарний проступок виявлено 23.06.2021 року, отже наказ про застосування дисциплінарного стягення мав бути виданий не пізніше 23.07.2021 року. Проте дисциплінарне стягнення застосовано лише 17.12.2021 року.
Відповідно положень ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Як встановлено під час розгляду справи, відповідачем при виданні наказу №12/17/2-з від 17.12.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », було дотримано шестимісячний строк накладення дисциплінарного стягнення з дня вчинення проступку. Під час розгляду справи встановлено, що порушення ОСОБА_1 трудових обов'язків мало місце 20.06.2021 року. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення пізніше ніж за місяць з дня його виявлення, але в межах шестимісячного строку з дня вчинення дисциплінарного проступку, відбулося через скасування наказу №241 від 29.06.2021 року.
Посилання представника позивача на порушення відповідачем норм ст. 149 КЗпП України, а саме того, що відповідач не відібрав у ОСОБА_1 письмових пояснень, також не приймається до уваги.
З Акту від 04.01.2022 року, складеного працівниками відділу кадрів ДНМУ, вбачається, що в цей день ОСОБА_1 було доведено до відома наказ №12/17/2-з від 17.12.2021 року, проте останній відмовився поставити підпис про ознайомлення (а.с. 186 т.1).
Не можуть бути прийняті до уваги посилання представника позивача щодо незаконності звільнення позивача у зв'язку з виданням наказу про звільнення ОСОБА_1 у період, коли останній перебував на стаціонарному лікуванні.
Як встановлено, позивач, відповідно до виписки №543 із медичної картки стаціонарного хворого, перебував на лікуванні в КНП «Міська лікарня №2» КМР з 13.12.2021 року по 24.12.2021 року (а.с. 10 -13т.1).
Водночас, у наказі №12/17/2-з від 17.12.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », у пункті 2 зазначено, вважати днем звільнення перший день виходу на роботу, після закриття листка тимчасової непрацездатності. Зазначене спростовує твердження представника позивача про звільнення ОСОБА_1 в період тимчасової непрацездатності. Видання наказу в період тимчасової непрацездатності особи, з визначенням часу звільнення після припинення тимчасової непрацездатності робітника, діючим законодавством не заборонено.
Слід зазначити, що відмовляючи у задоволені позову, судом не приймаються до уваги заяви відповідача ОСОБА_2 і представника третьої особи - МОЗ України про застосування строку позовної давності, оскільки під час дослідження матеріалів справи №234/166/2022 встановлено, що позивач звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з аналогічним позовом ще 11.01.2022 року, тобто в межах строку, встановленого ст. 233 КЗпП України, і через повномасштабне вторгнення рф на територію України, і зміну територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд Донецької області, та затримку передачі судової справи №234/166/2022 Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська, ОСОБА_1 вимушений був звернутися з аналогічним позовом вже вдруге до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, що також не може бути розцінено, як зловживання процесуальним правом.
Дійшовши висновку про безпідставність і необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо підстав і порядку його звільнення, поновлення на роботі, суд відмовляє і у задоволенні вимог позивача про визнання дій в.о. ректора Донецького національного медичного університету неправомірними, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вони носять похідний характер від першої вимоги.
Керуючись ст. ст.4,5,12,81,89, 259,263-265,268 ЦПК України , суд -
Відмовити ОСОБА_1 у позові до Донецького національного медичного університету, ОСОБА_2 , третя особа - Міністерство охорони здоров'я України, про визнання дій неправомірними, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але були відсутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу в той же строк з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.А. Бєльченко