Справа № 177/568/25
Провадження № 1-в/177/28/25
Іменем України
21.03.2025 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
представника заявника ОСОБА_4 ,
особи, стосовно якої вирішується питання ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Кривому Розі заяву медичного директора Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_7 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом терміном на 6 місяців,
встановив:
13 березня 2025 року до суду надійшла вказана заява в якій представник заявника просить суд продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, строком на 6 місяців.
В обґрунтування заяви представник заявника зазначив, що ОСОБА_5 пройшов стаціонарну судово-психіатричну експертизу, згідно висновку від 13.10.1986 року ОСОБА_5 визнаний таким, що страждає на хронічне психічне захворювання: «Шизофренія». Згідно ухвали судової колегії в кримінальних справах Харківською обласного суду від 12.12.1986 року, визнаний неосудним, йому призначене примусове лікування в психіатричній лікарні спеціального типу. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.07.1993 ПЗМХ змінено на госпіталізацію у психіатричний стаціонар із посиленим наглядом. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18.12.1997 ПЗМХ змінено на госпіталізацію у психіатричний стаціонар із звичайним наглядом. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 10.09.2024 року було продовжено ПЗМХ у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Примусове лікування проходив з 21.12.1986 по 12.08.1993 у Дніпропетровській психіатричній лікарні спеціального типу (психіатрична лікарня із суворим наглядом); з 12.08.1993 по 18.12.1997 в Харківській обласній клінічній психіатричній лікарні №15 у психіатричному відділенні із посиленим наглядом; з 18.12.1997 по 22.03.22 в Харківській обласній клінічній психіатричній лікарні №15 у психіатричному відділенні із звичайним наглядом; з 22.03.22 по 06.12.24 у Львівській обласній клінічні психіатричній лікарні у психіатричному відділенні із звичайним наглядом; з 06.12.24 по 26.12.24 у обласній психіатричній лікарні с. Орлівка Рівненської області у психіатричному відділенні із звичайним наглядом; з 27.12.24 у психіатричному відділення №23 для застосування примусових заходів медичного характеру із звичайним наглядом у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, за адресою: с. Кривбас Криворізького району Дніпропетровської області.
Враховуючи, що на даний час ОСОБА_5 потребує продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, що підтверджено висновком комісії лікарів-психіатрів від 10.03.2025 року, представник заявника звернувся до суду із вказаною заявою.
Представник заявника, лікар-психіатр просив задовольнити заяву з наведених у ній підстав та пояснив, що ОСОБА_5 продовжує страждати на параноїдну шизофренію, безперервний тип перебігу, виражений змішаний тип шизофренічного дефекту, його психічний стан є нестабільним, він має формальну критику до власного хворобливого стану та вчиненого суспільно-небезпечного діяння, а тому потребує продовження застосованих відносно нього примусових заходів медичного характеру із звичайним наглядом. Лікар не вважав достатнім застосування амбулаторного лікування, беручи до уваги психічний стан ОСОБА_5 та тяжкість вчиненого суспільно-небезпечного діяння.
ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що дійсно наразі проходить лікування в медичному закладі, в с. Кривбас Криворізького району, не заперечував проти задоволення заяви.
Захисник у судовому засіданні, враховуючи висновок лікарів, поклався на розсуд суду.
Прокурор у судовому засіданні підтримав заяву про продовження застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, та просив задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали заяви, заслухавши учасників судового засідання, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ухвалою судової колегії в кримінальних справах Харківською обласного суду від 12.12.1986 року ОСОБА_5 визнаний неосудним, йому призначене примусове лікування в психіатричній лікарні спеціального типу.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 10.09.2024 року ОСОБА_5 продовжено ПЗМХ у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 20 від 10.03.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час продовжує страждати на психічне захворювання «Шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу з вираженим змішаним типом шизофренічного дефекту». Враховуючи порушення з боку емоційно-вольової сфери, сфери мислення, спотворення критики до власного хворобливого стану та скоєного правопорушення, періодично виникаючими загостреннями психопродуктивної симптоматики (параноїдний синдром), ОСОБА_5 за своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
Відповідно до ч. 3 ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
В письмовій заяві та висновку комісії лікарів-психіатрів № 20 від 10 березня 2025 року відносно ОСОБА_5 вказано, що внаслідок проведеного комплексного лікування, яке включало медикаментозну терапію, реабілітаційні заходи, психічний стан пацієнта незначно покращився: достатньо впорядкований у поведінці, адаптований до перебування у стаціонарі, відсутні розлади сприйняття. Зберігається схильність до формування маячних ідей відносин, особливого значення, стороннього впливу, що свідчить про структурно-логічні порушення мислення: аморфність, паралогічність, аутичність. Присутня нестабільність емоційного фону у вигляді автохтонних коливань настрою від благодушно-підвищеного до субдепресивного. Наявні виражені порушення всіх особистісних структур за шизофренічним типом з афективним сплощенням, нестійкістю емоційних реакцій, підвищеним рівнем підозрілості, емоційною напруженістю, зниженням вольової активності та рівня спонукань, спотворенням критичних і прогностичних здібностей, суто формальним рівнем критичності до скоєного криміналу. Наявні психічні порушення носять стійкий характер, що зумовлює непродуктивність соціального функціонування та дезадаптацію.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву медичного директора Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_8 та продовжити ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
На переконання суду, вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 , не зважаючи на тривале лікування, продовжує хворіти на психічне захворювання шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу з вираженим змішаним типом шизофренічного дефекту, не має критичного відношення та повного усвідомлення негативних наслідків своїх протиправних дій, а тому залишається небезпечним для суспільства. Менш суворий захід надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, не здатний забезпечити належну поведінку ОСОБА_5 у суспільстві та не гарантує продовження ним необхідного лікування.
Керуючись ст.ст. 372, 503, 512-514 КПК України, суд
постановив:
Заяву медичного директора Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_8 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження примусових заходів медичного характеру - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, строком до 6 (шести) місяців.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 7 /семи/ днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1