Справа № 171/816/25
Провадження № 1-кс/177/10/25
20 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання слідчого СВ відділення поліції № 8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025041410000038 від 13.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого повну загальну середню освіту, не одруженого, який утриманців не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого (зі слів) за адресою: АДРЕСА_2 , та згідно з матеріалів справи, за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого: 1) 30.01.2014 Енергодарським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 307 КК України, до покарання у виді 6 років позбавлення волі, із конфіскацією майна, звільнений 13.04.2016 умовно - достроково на не відбутий строк покарання 11 місяці 4 днів; 2) 02.08.2017 Енергодарським міським судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі; 4) 21.09.2017 Бердянським міським судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України, визначено до відбуття покарання у виді 3 років 5 місяців позбавлення волі. Звільнений 15.05.2020 по відбуттю строку покарання; 5) 28.05.2021 Енергодарським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 02.12.2024 на підставі ухвали Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22.11.2024 по відбуттю строку покарання,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_4 ,
До Криворізького районного суду Дніпропетровської області 20.03.2025, у порядку визначення підсудності, на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17.03.2025, надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 8 Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Криворізької східної оружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 про застосування до ОСОБА_4 , підозрюваного в кримінальному провадженні № 12025041410000038 від 13.02.2025 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Указане клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 , 12.02.2025, приблизно о 17 год. 05 хв., знаходячись поблизу КЗ АРБК «Сучасник» по вул. Центральній буд. 74 у м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області, скориставшись тим, що ОСОБА_9 відволіклася та відійшла від лавки, де знаходився мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A04s», переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, повторно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, викрав вищезазначений мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A04s», чорного кольору, вартістю 3252,25 грн, що належить ОСОБА_9
ОСОБА_4 , вчинив злочин під час дії воєнного стану в Україні у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, який продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 № 26/2025.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Окрім того, ОСОБА_4 , 12.02.2025, приблизно о 17 год. 05 хв., знаходячись поблизу комунального закладу культури «Апостолівський міський будинок культури «Сучасник»»(далі КЗ АРБК «Сучасник»), по вул. Центральна буд. 74 у м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області, у якого виник злочинний умисел, направлений на привласнення офіційного документа, а саме банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , відкритої на ім'я ОСОБА_9 , яка знаходилась в чохлі телефону «Samsung» моделі «Galaxy A04s», чорного кольору, і відповідно до ч. 1 ст. 5 Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 56 ч. 1 ст. 1 Закон України «Про платіжні послуги», є електронним документом, а саме електронний платіжний засіб у вигляді пластикової картки, яка належить ОСОБА_9 та є офіційним документом, оскільки перебуває в офіційному обігу, має необхідні реквізити установи банку АТ КБ «ПриватБанк» і містить інформацію, яка засвідчує факти, котрі мають юридичне значення.
Після чого ОСОБА_4 , 12.02.2025, приблизно о 17 год. 08 хв., перебуваючи поряд із КЗ АРБК «Сучасник» по вул. Центральній, буд. 74 у м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення офіційного документа, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що вчиняє привласнення офіційного документу, розуміючи, що банківська картка є офіційним документом, умисно, таємно, із корисливих мотивів, викрав платіжну банківську картку банку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка знаходилась в чохлі телефону «Samsung» моделі «Galaxy A04s», чорного кольору, з метою подальшого незаконного зняття грошових коштів, належних ОСОБА_9 .
Умисні дії ОСОБА_4 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України, - привласнення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.
Слідчим, за погодженням з процесуальним керівником, 24.02.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, яка повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Указуючи на обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, а також на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, прокурор вважав необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав клопотання та просив його задовольнити з мотивів, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що не заперечує своєї причетності до скоєних кримінальних правопорушень, проте заперечує проти задоволення клопотання, вказував, що не має на меті ухилятися від слідства та суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення. Просив застосувати до нього менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний із ізоляцією від суспільства.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як необґрунтованого та безпідставного, оскільки наявність ризиків, на які у клопотання посилається прокурор, не доведені належними та допустимими доказами. Підозрюваний не заперечує причетність до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, не має наміру ухилятися від слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, тому, задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Як визначено ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що слідчого СВ ВП № 8 Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025041410000038 від 13.02.2025 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, відомості про яке внесено на підставі заяви ОСОБА_10 .
У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 24.02.2025 вручено повідомлення про підозру.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти обставин викладених у підозрі, визнавши факт вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень.
У кримінальному провадженні зібрано ряд доказів, які досліджено в судовому засіданні та підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, а саме: протокол допиту представника потерпілої ОСОБА_10 , якому ОСОБА_4 , в ході телефонної розмови пропонував повернути телефон за умови грошової винагороди від 13.02.2025, протоколом вилучення в якому ОСОБА_4 , добровільно видав раніше викрадений у ОСОБА_9 , мобільний телефон від 13.02.2025, висновок судово-товарознавчої експертизи № 408 від 14.02.2025, протоколом вилучення в якому ОСОБА_4 , добровільно видав раніше привласнену банківську картку належну ОСОБА_9 , протоколом огляду відеозапису момент оплати раніше привласненою банківською карткою ОСОБА_4 , в магазині «Обжора» від 24.02.2025.
У судовому засіданні прокурор довів наявність ризиків, які можуть вплинути на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та які передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні проступку (ч. 1 ст. 357 КК України) та тяжкого кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 185 КК України), за яке законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів проти власності, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів та слугує підставою вважати, що ОСОБА_4 , у разі застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд бере до уваги, що підозрюваний тяжкими захворюваннями не страждає, офіційно не працевлаштований, у останнього відсутні соціальні зв'язки, сім'я.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність, та, з метою уникнення покарання.
Окрім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.
На переконання суду, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі домашній арешт чи особисте зобов'язання, ураховуючи введений в Україні воєнний стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, тому слідчий суддя вважає необхідним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Будь-яких обставин, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також фактів, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним та достатнім встановлення застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560,00 грн.
При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження,
Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків.
Крім того, у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону (залежно від стадії кримінального провадження); докласти зусиль до пошуку роботи.
Такі обов'язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_4 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
Керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 182-184, 194, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 8 Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025041410000038 від 13.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме з 20.03.2025 до 18.05.2025.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваному ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов'язки (ст. 194 КПК України): прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону (залежно від стадії кримінального провадження); докласти зусиль до пошуку роботи.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Із моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 21.03.2025
Слідчий суддя: