20 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/16499/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року (суддя М.М. Бухтіярова) у справі № 160/16499/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просив:
-визнати неправомірними нарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року та з 01.01.2016 року основної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі п'ятдесят відсотків мінімальної пенсії за віком, застосовуючи мінімальний розмір пенсії у розмірі, нижчому за розмір прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, Законами України про Державний бюджет України на відповідний період нарахування;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування позивачу за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року та з 01.01.2016 року по 31.05.2021 року основну пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі п'ятдесят відсотків мінімальної пенсії за віком, застосовуючи мінімальний розмір пенсії у розмірі не нижчому за прожитковий мінімум встановлений для осіб, які втратили працездатність Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний період;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування позивачу за період з 31.05.2021 по день прийняття рішення суду, основну пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі п'ятдесят відсотків мінімальної пенсії за віком, застосовуючи мінімальний розмір пенсії у розмірі не нижчому за прожитковий мінімум встановлений для осіб, які втратили працездатність Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний період;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати подальше перерахування позивачу основної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі п'ятдесят відсотків мінімальної пенсії за віком, з дня зміни прожиткового мінімуму
встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» для осіб, які втратили працездатність, на відповідний рік.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення суду у справі №160/10453/20 було видано виконавчий лист від 22.02.2021, на виконання якого постановою від 26.02.2021 було відкрите виконавче провадження №64620538. Згідно з розрахунку за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року та з 01.01.2016 по 31.05.2021 на користь позивача відповідачем було нараховано заборгованість по виплаті пенсії у розмірі 459168,35грн., а також повідомлено про нарахування позивачу пенсії з 01.06.2021 в сумі 11 128,00 грн., з 01.07.2021 - 12051,00 грн., з 01.12.2021 - 12571,00 грн., з 20.09.2022 - 12 571 грн. довічно. Однак, відповідач, здійснивши належним чином нарахування пенсії під час виконавчого провадження, після його закінчення у липні 2021 року зменшив розмір нарахованої позивачу суми до 6891,00 грн. та здійснив перерахунок раніше нарахованої за рішенням суду заборгованості за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року та з 01.01.2016 по 31.05.2021, змінивши порядок нарахування, зменшивши суму нарахованої щомісячної пенсії з березня 2018 року по 31.05.2021 до 6891,00грн., що призвело до зменшення нарахованої за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року та з 01.01.2016 по 31.05.2021 нарахованої заборгованості до 262464,30грн. Позивач вважає, що здійснюючи нарахування пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 01.01.2016 основної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі п'ятдесят відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідач мав застосовувати мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, як встановлено ч. 1 ст. 28 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому прожитковий мінімум встановлений для осіб, які втратили працездатність, відповідач мав застосовувати у розмірі, встановленому Законами України про Державний бюджет України на відповідний період нарахування, та, у разі зміни розміру прожиткового мінімуму, здійснювати перерахунок пенсії, застосовуючи при розрахунку новий розмір прожиткового мінімуму. За таких обставин, позивач вважає дії відповідача протиправними.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати позивачу за період з 01.05.2016 по 25.06.2024 пенсії із застосуванням мінімального розміру пенсії за віком у розмірі, нижчому за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити позивачу за період з 01.05.2016 по 25.06.2024 перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, визначених із застосуванням установленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на відповідний період, та здійснити виплату з урахуванням раніше проведених платежів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що у періоді з січня 2016 року по березень 2022 року пенсійна виплата позивача зафіксована у незміненому розмірі 6981,50грн., який обрахований таким чином: 6444,00грн. - основний розмір пенсії (1074,00грн. х 6) та 537,00грн. - додаткова пенсія у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком від 1074,00грн.)), тобто із застосуванням показника прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року.
Застосований відповідачем розмір мінімальної пенсії за віком для обрахунку пенсії (основної та додаткової) позивачу з травня 2016 року не враховує змінність прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
Про заниження розміру пенсії позивачу через невірне застування мінімального розміру пенсії за віком, що встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період, свідчать і розрахунки пенсії від 12.04.2023, від 19.06.2023, від 12.03.2024.
Відтак, суд вважав за необхідне зобов'язати відповідача здійснити за період з 01.05.2016 по 25.06.2024 перерахунок позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, визначених із застосуванням установленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на відповідний період, та здійснити виплату з урахуванням раніше проведених платежів, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, пенсійний орган вказує, що позивачу виплачується пенсія за виконання рішення суду у справі №160/10453/20 починаючи з 01.01.2014 по 03.08.2014 та з 01.01.2016 із розрахунку 6 мінімальний пенсій за віком (основна пенсія) та 50% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія, за шкоду заподіяну здоров'ю), а отже підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 (1 категорії).
Позивачу з 29.06.2000 встановлено ІІІ групу інвалідності (захворювання пов'язане з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС), з 23.06.2000 - перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №160/10453/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині нарахування ОСОБА_1 , як інваліду 3-ї групи першої категорії, із захворюванням пов'язаного з ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС, у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року та з 01.01.2016 року основної пенсії по інвалідності у розмірах нижчих за шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі нижчому за 50 % мінімальної пенсії за віком.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 23.06.2020 року № 79/03-08/18 в частині відмови проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року та з 01.01.2016 року основної пенсії по інвалідності у розмірах не нижчих за шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі не нижчому за 50 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати ОСОБА_1 як інваліду 3-ї групи першої категорії, із захворюванням пов'язаним з ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС, у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року та з 01.01.2016 року основної пенсії по інвалідності у розмірах не нижчих за шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі не нижчому за 50 % мінімальної пенсії за віком та виплатити різницю між фактично виплаченою та нарахованою пенсією.
У іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №160/10453/20 набрало законної сили 11.01.2021.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Бикова А.В. від 26.02.2021 відкрито виконавче провадження ВП №64620538 з примусового виконання виконавчого листа у справі №160/10453/20, виданого 22.02.2021.
Згідно із розрахунком від 24.05.2021 за пенсійною справою №912050142716 розмір пенсії позивача за період 01.01.2016-30.04.2016 - 6981,00грн., 01.05.2016-30.11.2016 - 7345,00грн., 01.12.2016-31.12.2016 - 8105,50грн., з 01.01.2017-30.04.2017 - 8105,50грн., 01.05.2017-30.09.2017 - 8528,00грн., 01.10.2017-30.11.2018 - 9438,00грн., 01.12.2018-30.06.2019 - 9730,50грн., 01.07.2019-30.11.2019 - 10166,00грн., 01.12.2019-21.06.2020 - 10647,00грн., 01.07.2020-30.11.2020 - 11128,00грн., 01.12.2020-31.12.2020 - 11498,50грн., 01.01.2021-30.06.2021 - 11128,00грн., з 01.07.2021-30.11.2021 - 12051,96грн., з 01.12.2021 - 12571,00грн., з 20.09.2022 - 12571,00грн.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Бикова А.В. від 30.08.2021 виконавче провадження ВП №64620538 закінчено.
07.02.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій, зокрема, просив здійснити нарахування основної та додаткової пенсії, обрахованих з розміру мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, що визначений Законом України Про державний бюджет України.
Листом №13055-4288/П-01/8-0400/22 від 28.04.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу, що на виконання рішення суду у справі №160/10453/20, яке набрало законної сили 11.01.2021, ОСОБА_1 проведено перерахунок та нарахована основна та додаткова пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком. Після проведеного перерахунку пенсії нараховано доплату за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 01.01.2016 по 31.05.2021. Заборгованість за рішенням суду по справі №160/10453/20 у сумі 262464,30 грн. за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 01.01.2016 по 31.05.2021 буде виплачена після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду. Інформація про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за період з 01.01.2014 по 31.02.2022 наведена у Додатку 1.
Згідно із Додатком 1 розмір нарахованої пенсії за період січень 2014 року по березень 2022 рік становить 598593,91грн., розмір виплаченої за цей період пенсії - 336129,61грн., різниця - 262464,30грн.; розмір пенсії з січень 2014 року по липень 2014 року визначений у сумі 6168,50грн., за період з січень 2016 року по березень 2022 року - у сумі 6981,00грн.
28.01.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою з питань пенсійного забезпечення.
Відповідач листом від 23.03.2023 №6053-3228/П-01/8-0400/23 повідомив, що на виконання судового рішення по справі №160/10453/20, яке набрало законної сили 11.01.2021, ОСОБА_1 проведено відповідний перерахунок. Виплати за рішеннями суду, в яких не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснювати нарахування та виплату пенсії, здійснюються до зміни умов пенсійного забезпечення особи або зміни чи скасування норм законодавства, якими керувався суд, постановляючи своє рішення. Враховуючи зазначене, з 01.01.2016 пенсійну справу ОСОБА_1 переглянуто та розмір пенсійної виплати склав 6981,00 грн. Заборгованість за рішенням суду від 08.12.2020 по справі №160/10453/20 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 01.01.2016 по 31.05.2021 буде виплачена після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду.
Згідно з розрахунком суми боргу на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 №160/10453/20, що підлягає виплаті за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 01.01.2016 по 13.05.2021, позивачу всього нараховано - 500399,96 грн., отримано за цей період - 227620,28 грн., різниця - 266611,30грн.; розмір пенсії з січень 2014 року по липень 2014 року визначений у сумі 6168,50грн., за період з січень 2016 року по травень 2021 року - у сумі 6981,00грн.
Вважаючи неправомірним нарахування основної пенсії та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, застосовуючи мінімальний розмір пенсії у розмірі, нижчому за розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, законами України про Державний бюджет України на відповідний період, починаючи з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 01.01.2016 по 31.05.2021 та з 31.05.2021 по день прийняття рішення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка була чинною до внесення змін Законом України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Апеляційний суд звертає увагу, що рішенням від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За рішенням Конституційного Суду України, Верховній Раді України належало протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
Апеляційний суд враховує, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 констатувала, що враховуючи, що внесеними Законом України №1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінами до статті 54 Закону №796-ХІІ встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакції Закону України №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим до спірних правовідносин у цій справі слід застосувати норми Закону №796-ХІІ у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР.
Також, колегія суддів встановила, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №160/10453/20, яке набрало законної сили 11.01.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати ОСОБА_1 як інваліду 3-ї групи першої категорії, із захворюванням пов'язаним з ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС, у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року та з 01.01.2016 року основної пенсії по інвалідності у розмірах не нижчих за шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі не нижчому за 50% мінімальної пенсії за віком та виплатити різницю між фактично виплаченою та нарахованою пенсією.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Приписами ст. 7 Закону України від 25.12.2015 № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає з 1 січня 2016 року - 1074 гривні, з 1 травня - 1130 гривень, з 1 грудня - 1247 гривень.
У подальшому, приписами Законів України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», «Про Державний бюджет України на 2018 рік», «Про Державний бюджет України на 2019 рік», «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік» , «Про Державний бюджет України на 2024рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність був неодноразово збільшений.
В свою чергу, як правильно дослідив суд першої інстанції зі змісту матеріалів справи, згідно розрахунків пенсійного органу у спірному періоді з 01.05.2016 по 25.06.2024 пенсія позивачу нарахована із застосуванням мінімального розміру пенсії за віком, що є нижчим за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначений законом на відповідний період. Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують.
Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки застосований пенсійним органом розмір мінімальної пенсії за віком для обрахунку пенсії (основної та додаткової) позивачу з травня 2016 року не враховує змінність прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період, наявні підстави визнати протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо нарахування та виплати позивачу за період з 01.05.2016 по 25.06.2024 пенсії із застосуванням мінімального розміру пенсії за віком у розмірі, нижчому за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період. Натомість, зворотні доводи скаржника свого підтвердження не знайшли.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі № 160/16499/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 20.03.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк