Справа № 320/13036/23 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.
19 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано включити відомості про індексацію грошового забезпечення та доплату за роботу в зоні Чорнобильської АЕС, передбачену статтею 40 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року №831 до грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії за останні 24 календарні місяці служби, що подається для призначення пенсії ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу в підрозділах ГУ ДСНС України у Київській області та наказом від 17.10.2022 №3810/с був звільнений 21 жовтня 2022 року.
Станом на час звернення до суду, позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.
При звільненні позивач був ознайомлений з грошовим атестатом та довідкою про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, однак до вищезазначених документів відповідачем не було включено індексацію грошового забезпечення та доплату у розмірі 150% прожиткового мінімуму згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 №831 "Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження" (далі - постанова №831).
23.12.2022 та 20.01.2023 позивач звертався із заявою до відповідача з вимогою включити до грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення сум індексації грошового забезпечення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 №831, проте відповідач відмовив у перерахунку у зв'язку з відсутністю на це законних підстав.
Позивач, не погоджуючись з відмовою відповідача, вважаючи її протиправною, а свої права порушеними, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом
Приписами частин 1, 2 та 3 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») (частина 1 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Положеннями частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Правовідносини щодо порядку, умов та розмірів виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу, врегульовано правовими нормами Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623 (надалі - Інструкція № 623).
Згідно п.1 розділу "XXХІ. Грошові атестати" вказаної Інструкції № 623 особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби цивільного захисту з правом на пенсію, грошовий атестат після оформлення надсилається разом з іншими документами до відповідного пенсійного органу для призначення пенсії.
Форма грошового атестату зазначена в додатку 4 до вказаної Інструкції № 623, а вимоги щодо його заповнення зазначені в п.3 розділу "XXХІ. Грошові атестати" вказаної Інструкції № 623.
У п.3 розділу "XXХІ. Грошові атестати" вказаної Інструкції № 623 зазначено, що в грошовому атестаті відображається розмір фактично виплаченого грошового забезпечення особі рядового та начальницького складу за останній період служби (в межах місяця, за який проводиться виплата) з розбивкою по видах, а поряд із сумою фактично виплачених додаткових видів грошового забезпечення зазначаються у відсотках розміри надбавок та доплат, що були фактично встановлені особі відповідно до чинного законодавства (наказів керівника органу управління (підрозділу))
У грошовому атестаті позивача, копія якого долучена до позову та досліджена судом, окрім посадового окладу та окладу за спеціальним званням, зазначено, що до грошового забезпечення включено відсоткову надбавку за вислугу років (50%), надбавку за особливості проходження служби (50%) та премія 164%.
Інформація про нараховані та виплачені позивачу суми індексації її грошового забезпечення та суми доплати у за роботу в зоні Чорнобильської АЕС в такому грошовому атестаті відсутні.
При цьому згідно довідок відповідача, копії яких наявні у матеріалах справи, позивачу з січня 2019 року по жовтень 2022 року нараховувалася доплата за роботу в зоні Чорнобильської АЕС, а за період з жовтня 2019 року по жовтень 2022 року - індексація грошового забезпечення у відповідних розмірах.
В розумінні положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" індексація грошового забезпечення не входить до складу додаткових видів грошового забезпечення, що підлягають врахуванню при визначенні розміру пенсії Позивача.
Всі додаткові види (щомісячні та одноразові) грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу перелічені в додатку №15 до цієї постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 і їх перелік є вичерпним. Серед їх переліку індексація грошового забезпечення та доплата у за роботу в зоні Чорнобильської АЕС відсутні як види додаткових виплат до грошового забезпечення.
При цьому у постановах від 03.04.2019 (справа № 638/9697/17), від 15.04.2019 (справа №522/9659-16а) Верховний Суд сформував правовий висновок, що особи, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", мають право на включення до грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія, сум отримуваної ними індексації доходів.
Відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми справи до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зазначене свідчить, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і підлягають задоволенню.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких