П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/9565/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Кравченка К.В.,
судді - Джабурія О.В.,
судді - Вербицької Н.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 17.02.2025 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2025 року в задоволенні клопотання про відстрочення спати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.2 ст.298 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
05.03.2025 року до апеляційного суду надійшло клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання апелянт зазначив, що процедура виділення коштів та фактичне здійснення оплати судового збору займає велику кількість часу, та фактично не може бути здійснена у стислі строки. Так, ІНФОРМАЦІЯ_3 додатково був направлений лист помічнику командувача Сухопутних військ Збройних Сил України - начальнику фінансово-економічного управління, щодо дофінансування і виділення коштів. Дані кошти планувалось використати на сплату судового збору за подачу апеляційних скарг на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. У період з 20.11.2023 року по сьогоднішній день року за кодом економічної класифікації 2800 на рахунках ІНФОРМАЦІЯ_4 були відсутні кошти необхідні для сплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 року в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу повернуто апелянтові, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 24.02.2025 року.
17.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 вдруге подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу подану 17.03.2025 року на відповідність її вимогам КАС України, було встановлено що апеляційна скарга була подана за межами строку, визначеного ч.1 ст.295 КАС України та з порушенням п.1 ч.5 ст.296 КАС України, а саме апелянтом не було сплачено судовий збір.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подачу апеляційної скарги на постанову суду майнового або не майнового характеру для суб'єктів владних повноважень, юридичних осіб, фізичних осіб або фізичних осіб-підприємців встановлюється у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Отже, оскільки ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви становить 1211,20 грн., ставка судового збору за подачу апеляційної скарги складає 1816,80 грн..
Пільги щодо сплати судового збору, встановлені ст.5 Закону України «Про судовий збір», на апелянта не розповсюджуються.
Документ про сплату судового збору апелянтом не надано.
В апеляційній скарзі апелянт просить суд про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги посилаючись на те, що у зв'язку з відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат на оплату судового збору, ІНФОРМАЦІЯ_3 вимушений кожного разу звертатись до Фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України із заявою щодо фінансування витрат з оплати судового збору або безпосереднього здійснення оплати судового збору за розгляд поданої апеляційної скарги. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. У період з 20.11.2023 року по сьогоднішній день року за кодом економічної класифікації 2800 на рахунках ІНФОРМАЦІЯ_4 були відсутні кошти необхідні для сплати судового збору.
З цього приводу суддя-доповідач зазначає, що відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону).
Вказана норма Закону України «Про судовий збір» кореспондується зі ст.133 КАС України, зокрема, ч.1 даної статті передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачено можливість такого відстрочення виключно для фізичних осіб.
Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.169 КАС України (з урахуванням положень ч.2 ст.298 КАС України) суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання апеляційної скарги постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Отже, судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в розмірі 1816,80 грн. повинно бути перераховано або внесено на рахунок за наступними реквізитами:
Отримувач коштівГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37607526
Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувачаUA678999980313101206081015758
Код класифікації доходів бюджету22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), П'ятий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)
У разі усунення вище зазначених недоліків, апелянт повинен надати до П'ятого апеляційного адміністративного суду докази (оригінал квитанції) усунення недоліків до встановленого строку.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно п.8 ч.2 та п.4 ч.5 ст.296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції згідно списку розсилки поштової кореспонденції Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 року за вихідним номером 1284, було надіслано ІНФОРМАЦІЯ_5 в його електронний кабінет 20.01.2025 року.
Таким чином, останнім днем для звернення з апеляційною скаргою є 19.02.2025 року.
Отже, апеляційна скарга від 17.03.2025 року була подана з порушення строків на апеляційне оскарження, встановлених ч.1 ст.295 КАС України.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
В апеляційній скарзі зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 року є поважними у зв'язку з об'єктивною неможливістю сплати судового збору за подання апеляційної скарги, на підтвердження чого додається виписка з руху коштів по рахунку.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є військовою установою, яка утримуються за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Одним із таких процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), що також вимагалось і в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого апелянту необхідно було усунути зазначений недолік.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, для чого, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
При цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року по справі Смірнова проти України зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Разом із тим, повідомлені суду обставини, зокрема про відсутність коштів на розрахунковому рахунку апелянта взагалі не можуть виступати поважними причинами для поновлення пропущеного строку, оскільки згідно висновків ЄСПЛ у справах Рисовський проти України та Лелас проти Хорватії, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain (заява №11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також колегія суддів звертає увагу, що апелянт відноситься до Міністерства оборони України, яке є державним органом, а тому, посилання на відсутність надходження коштів з бюджету не є достатньою підставою для пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлення такого строку, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Також колегія суддів зазначає, що у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, в тому числі пов'язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на введення воєнного стану в Україні, оскільки відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 року у справі №990/115/22, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку, а агресія РФ відсутність електропостачання на яку посилається апелянт - це загальний стан.
Також колегія суддів зазначає, що вказаний строк було пропущено у зв'язку з неможливістю сплати судового збору вчасно, що не є підставою для поновлення строку, а тому наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави є неповажними.
Згідно із ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, апеляційна скарга на підставі ч.2, ч.3 ст.298 КАС України підлягає залишенню без руху для надання апелянту терміну на звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення цього строку та надання суду документу про сплату судового збору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.169, ст.296, ст.298 КАС України, суддя,-
В задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
В задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Роз'яснити апелянту, що у разі не виконання зазначених вимог, відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька