П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/28986/23
Перша інстанція: суддя Марин П.П.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Шевчук О. А.
розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу адвоката Кириленка Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі за позовом адвоката Кириленка Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Військової академії (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог.
У жовтні 2023 року адвокат Кириленко А. В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з позовом до Військової академії (м. Одеса) в якому заявив такі вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова №168), у розмірі 30 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, за період з 01.04.2022 по 02.04.2022;
- зобов'язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 у розмірі 30 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану за період з 01.04.2022 по 02.04.2022;
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 03.04.2022 по 30.04.2022;
- зобов'язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 03.04.2022 по 30.04.2022.
Мотивуючи даний позов адвокат указував, що його довіритель ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України.
У період з 01.04.2022 по 02.04.2022 ОСОБА_1 не було нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а за період з 03.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 100 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
Адвокат пояснює, що його довіритель проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса), а з 03.04.2022 був зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , яка перебувала на повному фінансовому забезпеченні Військової академії (м. Одеса), де проходив службу по 18.10.2022.
Під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; м. Апостолове Криворізького району, Дніпропетровської області, с. Микільське Оріхівського району, Запорізької області; с. Новоселівка Оріхівського району Запорізької області.
Указане, за твердженням адвоката, підтверджується наказами, бойовими розпорядженнями та довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України від 21.11.2022 №1446.
Отже, на думку адвоката, ОСОБА_1 набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн за період з 01.04.2022 по 02.04.2022 пропорційно в розрахунку на місяць, оскільки перебував на військовій службі, а за період з 03.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 100 000 пропорційно в розрахунку на місяць, оскільки брав безпосередню участь у бойових діях.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з такого.
Так, щодо періоду ненарахування та невиплати додаткової винагороди з 01.04.2022 по 02.04.2022 у розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць проходження військової служби, суд першої інстанції указав, що наказом начальника Військової академії (м.Одеса) від 01.05.2022 №253 вирішено не виплачувати ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 30 000 грн., пропорційно дням проходження служби за період з 01.04.2022 по 02.04.2022, як військовослужбовцю, який вчинив правопорушення.
Суд першої інстанції зазначив, що доказів скасування такого наказу не надано, а тому позовні вимоги, в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо іншого періоду ненарахування та невиплати додаткової винагороди з 03.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 100 000 грн, пропорційно в розрахунку на місяць за час ї безпосередньої участі в бойових (спеціальних) діях на лінії бойового зіткнення з противником, суд першої інстанції указав наступне.
Так, у період з 03.04.2022 по 18.10.2022 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , а тому відповідно до пункту 1 Постанови №168 питання призначення (нарахування) позивачу додаткової винагороди за період з 03.04.2022 по 30.04.2022 мало бути вирішено саме Військовою частиною НОМЕР_1 .
При цьому, суд акцентував увагу, що Військова частина НОМЕР_1 у періоді, який є спірним, перебувала на грошовому забезпеченні у Військовій академії (м. Одеса).
Себто, як виснував суд, відповідач у такому випадку є органом, який здійснює виплату позивачу нарахованого грошового забезпечення, а його нарахування здійснюється військовою частиною, у якій позивач проходив службу, а саме: Військовою частиною НОМЕР_1 .
Проте, позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 у даній справі не заявлено та у якості другого відповідача не вказано.
З урахуванням того, що права позивача, з боку Військової академії (м. Одеса) не порушені, суд першої інстанції відмовив у позовних вимогах і у цій частині.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, адвокат Кириленко А. В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , оскаржив його, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник указує такі підстави.
По-перше, адвокат зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 , на його запит, надала відповідь, в якій наголошено про перебування, у 2022 році, Військової частини НОМЕР_1 на повному фінансовому забезпеченні Військової академії (м. Одеса) та про обов'язок Військової академії (м. Одеса) нараховувати та виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 , у тому числі і додаткової винагороди.
Також у відповіді вказано про відсутність у Військовій частині НОМЕР_1 інформації щодо виплати військовослужбовцю ОСОБА_1 грошового забезпечення та належної додаткової винагороди за визначений період та рекомендовано звернутися для вирішення цього питання до Військової академії (м. Одеса).
За наведених обставин, адвокат Кириленко А. В. вважає, що суд першої інстанції, неналежним чином не дослідивши обставини справи, зокрема, наведені вище докази, дійшов помилкового висновку, що відповідачем по даній справі має бути саме Військова частина НОМЕР_1 , де ОСОБА_1 проходив військову службу протягом спірного періоду.
Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, в особі Військової академії (м. Одеса), а відтак суд першої інстанції безпідставно встановив для позивача надзвичайні та заздалегідь недосяжні стандарти доказування, що призводить до порушення його права на справедливий суд.
По-друге, адвокат указує, що на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, заявлених за період з 03.04.2022 по 30.04.2022 щодо виплати додаткової винагороди в сумі 100 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, в якості доказів до суду першої інстанції надано довідку Військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2022 №1446 згідно якої під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 в періоди: з 03.04.2022 по 10.04.2022, з 10.04.2022 по 13.06.2022, з 13.06.2022 по 07.07.2022, з 07.07.2022 по 03.09.2022, з 08.09.2022 по 18.10.2022 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в м, Кривий Ріг Дніпропетровської області; м. Апостолове Криворізького району, Дніпропетровської області; с. Микільське Оріхівського району, Запорізької області; с. Новоселівка Оріхівського району, Запорізької області. Дана довідка видана на підставі наказів та бойових розпоряджень, перелік яких зазначений у довідці.
Також адвокат указує, що у спорах із суб'єктом владних повноважень, фізична особа є більш слабкою стороною правовідносин та наділена меншою кількістю прав, ніж відповідач, так як останній є безпосереднім видавником відповідних наказів, розпоряджень та інших документів, пов'язаних із несенням служби позивачем.
На його переконання, в оцінці поведінки та способу ведення справ позивачем суд мав враховувати, що до відповідача, а саме до Військової академії (м. Одеса), статтею 6 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551, встановлені вимоги до рівня розумності є вищими ніж до його підлеглого військовослужбовця. За таких умов, як заявляє адвокат, усі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Дослідивши зміст апеляційної скарги, колегія суддів установила, що, остання, не містить мотивів в чому неправильність висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині виплати додаткової винагороди в сумі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць проходження військової служби за період з 01.04.2022 по 02.04.2022.
Військова академія (м. Одеса), скориставшись правом подання відзиву на апеляцію, зазначає про її необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Доводи відзиву відтворюють позицію суду першої інстанції.
У зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянута в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
Наказом начальника Військової академії від 02.04.2022 №78 (по стройовій частині) позивача, призначеного наказом начальника Військової академії (м. Одеса) (по особовому складу) від 30.03.2022 № 9 на посаду начальника розвідки відділення артилерії Військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби та з 02.04.2022, останнього виключено зі списків особового складу Академії, всіх видів забезпечення.
Наказом начальника Військової академії від 03.04.2022 №79 (по стройовій частині) ОСОБА_1 з 03.04.2022 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення і позивач вважається таким, що з 03.04.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 03.04.2022 №198 було призначено службове розслідування комісією за фактом нестачі, виявленої під час прийому передачі майна факультету підготовки спеціалістів військової розвідки та ССО, за результатами якого, наказом начальника Військової академії (м.Одеса) (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.04.2022 №245 «Про результати службового розслідування», за неналежне виконання службових обов'язків, визначених статтями 11, 16, 58, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 2.3, 2.4, 3.1.3 Положення про військове (корабельне) господарство у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, начальника 23 навчального курсу факультету підготовки спеціалістів військової розвідки та ССО Військової академії (м.Одеса) майора ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено «СУВОРУ ДОГАНУ».
Пунктом 3 зазначеного наказу, відповідно до абзацу 11 пункту 10 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298, щодо врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, наказано не включати начальника 23 навчального курсу факультету підготовки спеціалістів військової розвідки та ССО Військової академії (м. Одеса) майора ОСОБА_1 до наказу начальника Військової академії про виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн за квітень 2022 року.
Також у пункті 5 вказаного наказу майора ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності в розмірі завданої з його вини шкоди в сумі 207 164,82 грн.
Відповідно до наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 01.05.2022 №253 відповідно до Постанови №168 та на підставі рішення Міністра оборони України від 07 березня 2022 року № 248/1217 наказано не виплачувати додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 30 000 грн. пропорційно дням проходження служби за період з 01.04.2022 по 02.04.2022 військовослужбовцям, які вчинили правопорушення, відповідно до Додатку до цього наказу, зокрема ОСОБА_1 .
У подальшому наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.10.2022 №164 майора ОСОБА_1 , начальника розвідки відділення артилерії Військової частини НОМЕР_1 при Військовій академії (м. Одеса), призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 14.09. 2022 №1260 на посаду командира НОМЕР_2 батальйону охорони НОМЕР_3 бригади тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, вважати, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби.
18.10.2022 позивача виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2022 №1446, під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 в періоди: з 03.04.2022 по 10.04.2022, з 10.04.2022 по 13.06.2022, з 13.06.2022 по 07.07.2022, з 07.07.2022 по 03.09.2022, з 08.09.2022 по 18.10.2022 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області; с. Микільське Оріхівського району Запорізької області; с. Новоселівка Оріхівського району Запорізької області. Дана довідка видана на підставі наказів та бойових розпоряджень, перелік яких зазначений у довідці (а.с.37).
Військова частина НОМЕР_1 у спірний період перебувала на грошовому забезпеченні у Військовій академії (м. Одеса), яка і здійснювала ОСОБА_1 виплату грошового забезпечення.
Згідно довідки Військової академії (м. Одеса) від 26.06.2023 №6/66/148, наданої на адвокатський запит, ОСОБА_1 з травня 2022 року по 18.10.2022 виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, згідно Постанови №168, як особі яка бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України (а.с.24).
Також з цієї довідки вбачається, що Військова академія (м. Одеса) не виплатила ОСОБА_1 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.04.2022 по 02.04.2022 та 100 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 03.04.2022 по 30.04.2022, передбачених Постановою №168.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для її часткового задоволення, з огляду на таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан, який існує і на даний час.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168.
Приписами пункту 1 Постанови №168 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України, встановлений рішенням Міністра Оборони України від 25.03.2022 №248/1298 (далі - Рішення №248/1298) (застосувалось до 01.06.2022).
Абзацами 3, 4 пункту 3 Рішення №248/1298 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативної підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких, для виконання завдань, відряджений військовослужбовець.
Відповідно до пункту 5 Рішення №248/1298 виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
Відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/а/29 (далі - Окреме доручення) (застосовується з 01.06.2022), під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій;
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та ін.
Абзацами 3, 4 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Пункт 4 Окремого доручення встановлює, що у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Відповідно до пункту 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру 100000 грн. за місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).
Отож, відповідно до Постанови №168, Рішення №248/1298 та Окремого доручення, питання виплати додаткової грошової винагороди залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях.
Зазначене визначення повинно бути відповідним чином оформлено належними документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням).
З огляду на наведені правові норми, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників).
Поряд з цим, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Рішення №248/1298 та Окремого доручення.
Переходячи до дослідження фактів документального підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, колегія суддів установила наявність бойових розпоряджень командувача угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №810/1/86 ОКП - Кривий Ріг, командира НОМЕР_4 окремої піхотної бригади №568 від 10.06.2022, ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №568 від 10.06.2022, ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №60т/окп/бр від 26.06.2022, 128огшбр №Р-906ДСК/КП від 06.07.2022, а також наказів командувача УВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №61 від 19.04.2022, командира в/ч НОМЕР_5 №99 від 18.04.2022, №191 від 19.07.2022, командувача УВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » №18 від 04.07.2022, командира В/ч НОМЕР_6 №155 від 13.06.2022, №180 від 07.07.2022, командира в/ч НОМЕР_7 №92 від 07.07.2022, №167 від 20.09.2022, №205 від 28.10.2022.
21.11.2022, на підставі вказаних бойових розпоряджень та наказів, Військова частина НОМЕР_1 , де проходив службу ОСОБА_1 , видала останньому довідку №1446 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України.
Цією довідкою підтверджено, що майор ОСОБА_1 з 03.04.2022 по 10.04.2022, з 10.04.2022 по 13.06.2022, з 13.06.2022 по 07.07.2022, з 07.07.2022 по 03.09.2022, з 08.09.2022 по 18.10.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області; с. Микільське Оріхівського району Запорізької області; с. Новоселівка Оріхівського району Запорізької області. Дана довідка видана на підставі наказів та бойових розпоряджень, перелік яких зазначений у довідці
На підставі вказаних доказів, колегія суддів вважає доведеним факт участі ОСОБА_1 у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, а тому вважає, що позивач має право на нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 03.04.2022 по 30.04.2022.
Переходячи до оцінки рішення суду першої інстанції в контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів указує таке.
Так, суд першої інстанції, не досліджуючи безпосередньою участь позивача у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, дійшов висновку, що в позові за період з 03.04.2022 по 30.04.2022 слід відмовити, оскільки відповідні вимоги заявлені до неналежного відповідача.
На думку суду першої інстанції, Військова академія (м. Одеса), яка є відповідачем у даній справі, лише здійснює виплату позивачу нарахованого грошового забезпечення, а його нарахування здійснюється Військовою частиною НОМЕР_1 , де позивач проходив службу та яка перебуває на грошовому забезпеченні Військової академії (м. Одеса).
Однак, як свідчать обставини справи, листом т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 , на адвокатський запит, повідомлено, що у 2022 році Військова частина НОМЕР_1 перебувала на повному фінансовому забезпеченні Військової академії (м. Одеса), а тому грошове забезпечення військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 та нарахування їм додаткової винагороди здійснювала Військова академія (м. Одеса).
Питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, неодноразово досліджувалося Верховним Судом.
Указана практика є сталою і полягає в тому, що виплата додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100 000 грн обумовлена участю військовослужбовця у бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, та підтвердженням цих обставин відповідними документами.
Для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови №168 є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах) (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 31.07.2024 у справі № 200/625/23, від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23, від 28.08.2024 у справі № 200/1310/23, від 04.09.2024 у справі № 280/2228/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших).
За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.09.2024 у справі №120/4953/23, випливає, що не можна вважати єдиною підставою для нарахування додаткової винагороди виключно списки, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач. Як зазначив суд, надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України. При цьому, суд касаційної інстанції зауважив, що суди не виявили жодних ознак невідповідності довідки критеріям належності, достовірності та допустимості, передбаченим статтями 73-75 КАС України.
У зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що зрештою, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23, від 24.05.2024 у справі № 120/4967/23, від 28.05.2024 у справі № 120/5170/23 та від 08 .08.2024 у справі № 280/2754/23.
За таких обставин справи та правових висновків Верховного Суду, колегія суддів вважає, що Військова академія (м. Одеса) на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України від 21.11.2022 №1446 повинна була нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 Постанови №168, в розмірі до 100 000 грн пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 03.04.2022 по 30.04.2022.
Слід також зазначити, що прохальна частина апеляційної скарги містить вимоги про повне скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову в повному обсязі.
Разом з цим, апеляційна скарга не містить мотивів в чому неправильність висновків суду першої інстанції щодо відмови в позові за період з 01.04.2022 по 02.04.2022 про виплату додаткової винагороди в сумі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць проходження військової служби.
У зв'язку з цим, колегія суддів не надає оцінку рішенню суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову за період з 01.04.2022 по 02.04.2022 про виплату додаткової винагороди в сумі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
Відповідно до вимог статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції неправильно застосував норм матеріального права, що виразилось у неправильному тлумаченні закону.
За таких обставин справи, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо виплати додаткової винагороди з 03.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 100 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць дням безпосередньої участі в бойових діях, належить скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу адвоката Кириленка Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні позову про нарахування та виплату додаткової винагороди з 03.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 100 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць - скасувати.
Ухвалити у скасованій частині нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 03.04.2022 по 30.04.2022.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 03.04.2022 по 30.04.2022.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя О. А. Шевчук
Повне судове рішення складено 20.03.2025.