461/1269/25
1-кп/461/345/25
19.03.2025 м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 , ( в режимі відеоконференції)
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025142360000090 від 05.02.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, із загальною середньою освітою, не працючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
05 лютого 2025 року, приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою спільного мешкання з потерпілим: АДРЕСА_1 , знаючи про те, що здоров'я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально- караним, на грунті раптово виниклого конфлікту зі своїм батьком ОСОБА_5 , розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер та значення своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, умисно наніс потерпілому ОСОБА_5 один удар лопаткою для взуття в область чола чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді рани на чолі справа, яка згідно висновку експерта відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнав повністю та щиро розкаявся. Підтвердив, що обставини справи повністю відповідають вказаному в обвинувальному акті.
У зв'язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні було сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодженні з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз'ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також документами, що характеризують його особу.
За викладених вище обставин суд, допитавши обвинуваченого, вважає, що вина ОСОБА_4 доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.125 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують її покарання.
Згідно вимог ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до п.6-1 ч.1 ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії кримінальних проступків, конкретні обставини його вчинення, особу винного, який раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одруженого, наявність однієї пом'якшуючої та однієї обтяжуючої покарання обставин та обирає йому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт у максимальному розмірі, передбаченому в санкції статті, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На переконання суду, таке покарання для засудженого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, у рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
При цьому, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 раніше був засуджений вироком Галицького районного суду м. Львова від 25.09.2024 року за ч. 2 ст. 125КК України до покарання у виді одного року обмеження волі. Покарання за цим вироком не відбуто.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
За таких обставин, в порядку ст.71 КК України суд вважає за необхідне до покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 25.09.2024 року (що складає 1 рік обмеження волі), виходячи із розрахунку, визначеному положеннями п.4 ч.1 ст.72 КК України (200 годин громадських робіт : 8 = 25 днів обмеження волі). Остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 25 днів.
Також судом встановлено, що відповідно до матеріалів кримінального провадження обвинувачений 12.02.2025 року отримав припис про виїзд до місця відбування покарання до Городоцького виправного центру № 131. Фактично прибув до вказаного центру для відбування покарання у вигляді одного року обмеження волі - 24.02.2025 року. Тому саме із вказаної дати слід обраховувати початок строку відбування покарання за вказаним вироком.
Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.
Запобіжний захід обвинуваченому по даній справі не обирався.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ч. 6 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_4 за даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Галицького районного суду м. Львова від 25 вересня 2024 року та остаточно призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 25 (двадцять п'ять) днів.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з 24 лютого 2025 року.
Після набрання вироком законної сили речові докази:
-DVD-R диск, - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддя ОСОБА_1