Справа № 761/43525/24 Головуючий І-ї інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/824/1292/2025 Доповідач: ОСОБА_2
26 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на оскарження бездіяльності слідчого. Скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - повернуто особі, яка її подала.
Прийняте рішення слідчий суддя вмотивував тим, що як вбачається зі скарги, 19.08.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із заявою про вчинення злочину передбаченого ст. ст. 255, 328, 329, 364, 387 КК України. Заяву було отримано САП 05.09.2024 року, що підтверджується повідомленням про отримання рекомендованого листа. В подальшому вказана заява перенаправлялась до ГСУ СБ України та до ГСУ ДБР. Станом на день подання скарги до суду відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не внесені. Так, з матеріалів скарги вбачається, що вона була подана до суду 11.11.2024 року, тобто після сплину строку на оскарження бездіяльності слідчого.
Слідчий суддя, при обчислені строків на подання скарги не бере до уваги день, коли заявнику стало відомо про невиконання вимог ст. 214 КПК України, оскільки бездіяльність в даному випадку рахується після сплину встановленого ст. 214 КПК України строку для внесення відомостей до ЄРДР.
Не погоджуючись з таким рішення слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21.11.2024 року у справі №761/43525/24 та направити справу для розгляду в Шевченківський районний суд м. Києва.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що 19.08.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з заявою про вчинення злочину, передбаченого ст. ст. 255, 328, 329, 364, 387 КК України. Заяву було отримано САП 05.09.2024 року, що підтверджується повідомленням про отримання рекомендованого листа. 11.10.2024 року на адресу адвоката ОСОБА_6 від ГСУ СБУ надійшла відповідь, в якій зазначається, що зазначену заяву було направлено до Державного бюро розслідувань, яка надійшла від САП на адресу ОГП, а останні перекинули на СБУ. 01.11.2024 року на адресу адвоката ОСОБА_6 від ДБР надійшла відповідь від 15.10.2024 року №3320зкп/10-2-01-02-13244/24, в якій зазначається, що відомості за результатами розгляду заяви не зареєстровані в ЄРДР, тобто у скаржника є строк до 11.11.2024 року включно оскаржити зазначене рішення. 11.11.2024 року адвокат ОСОБА_6 через канцелярію направила до Шевченківського районного суду м. Києва скаргу на бездіяльність органу досудового розслідування, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, тобто без порушення процесуальних строків, а саме з того дня як представник скаржника дізнався про прийняте рішення.
Отже, на переконання апелянта, позиція слідчого судді щодо обчислення строків є такою, яка не відповідає фактичним обставинам справи, так як представник скаржника раніше не міг дізнатися про прийняте рішення за заявою про злочин і тільки як дізнався, то з цього часу можуть відраховуватись процесуальні строки для скаржника. Скаржник направив скаргу на бездіяльність у строки як передбачено КПК України, 10 днів, з відповідним клопотанням про поновлення строку на оскарження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Разом з тим, пропущений із поважних причин процесуальний строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду, як це передбачено ч. 1 ст. 117 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 листопада 2024 року адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, в якій просила поновити строк на оскарження бездіяльності слідчого та зобов'язати слідчого внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_8 від 19.08.2024 року про вчинення кримінального правопорушення, а також поновити строк на оскарження бездіяльності слідчого.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку та повертаючи скаргу слідчий суддя виходив з того, що скаргу адвокатом ОСОБА_6 подано після закінчення строку, визначеного ч.1 ст. 304 КПК України, а наведені адвокатом причини пропуску строку на подачу скарги не є поважними для його поновлення.
У відповідності з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, або прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З огляду на приписи даної норми закону, початок строку на оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виникає у особи по спливу щонайменше 2-х діб після отримання її заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що заяву було отримано САП 05.09.2024 року, що підтверджується повідомленням про отримання рекомендованого листа (а.с. 18-19) та в подальшому вказана заява перенаправлялась до ГСУ СБ України та до ГСУ ДБР. Так, 11.10.2024 року на адресу адвоката ОСОБА_6 від ГСУ СБУ надійшла відповідь, в якій зазначається, що зазначену заяву було направлено до ДБР (а.с. 16).
Між тим, оскільки ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 лише 11 листопада 2024 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, то слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що скарга на бездіяльність слідчого ОСОБА_6 подана з пропуском передбаченого законом строку на її оскарження.
При цьому слідчим суддею не знайдено підстав для поновлення ОСОБА_6 процесуального строку на оскарження бездіяльності слідчого, оскільки її посилання на отримання нею відповіді від Державного бюро розслідувань від 01.11.2024 року, в якій зазначається, що відомості за результатами розгляду заяви не зареєстровані в ЄРДР, не свідчать про дотримання нею положень ст. 304 КПК України, оскільки це не є підставою для переривання чи відновлення пропущеного строку на оскарження бездіяльності слідчого, а іншого обґрунтування поважності причин пропуску цього строку не приведено. Так, повідомлення про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, не є процесуальним рішенням, на яке в розумінні положень ст.303 КПК України може бути подана скарга.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає законним та обґрунтованим і з ним погоджується, оскільки за змістом ст. 214, ч. 1 ст. 304 КПК України початок строку на оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, не пов'язується з часом отримання особою будь-якої інформації щодо наслідків розгляду її заяви, а зумовлений виключно часом подання такої заяви чи повідомлення.
А тому такі ж аналогічні твердження апелянта про те, що, одразу після отримання повідомлення слідчого ГСУ ДБР про невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою про злочин, нею одразу було подано скаргу на бездіяльність слідчого, колегією суддів до уваги не приймаються, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Зважаючи на викладене, на переконання колегії суддів, слідчий суддя правильно повернув скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 за пропуском нею строку на оскарження такої бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, та відсутності підстав для його поновлення.
За викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону, і слідчим суддею обґрунтовано прийнято рішення про повернення скарги, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року - залишити без змін
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ______________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4