Справа: 759/1356/25 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження: № 11-сс/824/1772/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_2 Категорія: ст. 399 КПК України
20 березня 2025 року суддя-доповідач - суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 17 січня 2025 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 з мотивуванням ухваленого рішення (справа № 759/1356/25, провадження № 1-кс/759/494/25).
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_3 просить звернутися до законодавця в спосіб встановлений Законом для врегулювання питання матеріального і процесуального права в частині оскарження ухвал слідчого судді за наслідками розгляду скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора в апеляційному та касаційному порядку, а ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 17.01.2025 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Що стосується апеляційних вимог ОСОБА_3 щодо звернення до законодавця в спосіб встановлений Законом для врегулювання питання матеріального і процесуального права в частині оскарження ухвал слідчого судді за наслідками розгляду скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора в апеляційному та касаційному порядку, - то суд апеляційної інстанції такими повноваженнями не наділений.
Стосовно апеляційних вимог ОСОБА_3 про скасування ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 17.01.2025 у справі № 759/1356/25 та призначення нового розгляду у суді першої інстанції, то заявник не навів доводів, які б давали підстави для постановлення такої ухвали, за наступним.
Як убачається з апеляційної скарги ОСОБА_3 та додатків до неї (сама скарга заявника до слідчого судді не додана), ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120 241 000 800 029 59 від 20.09.2024, яку просив визнати протиправною та зобов'язати слідчого визнати його потерпілим.
При цьому, як указано в ухвалі слідчого судді, ОСОБА_3 в судовому засіданні категорично відмовився надати повний текст свого клопотання до слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , водночас вказав, що дійсно звернувся з таким клопотання до слідчого, проте відповіді на своє звернення не отримав, при цьому надавши слідчому судді лише перший аркуш клопотання, на якому стоїть вхідний № 1105 від 09.01.2025.
Проаналізувавши зміст скарги з додатками, слідчий суддя дійшов висновку про те, що до слідчого судді в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України підлягає оскарженню, зокрема, бездіяльність слідчого по не розгляду клопотання з вимогою про зобов'язання розгляду такого клопотання, однак, оскільки ОСОБА_3 просив слідчого суддю зобов'язати слідчого визнати його потерпілим, що не входить до повноважень слідчого судді, то було ухвалено рішення про відмову у задоволення скарги ОСОБА_3 , яке передбачено п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України.
Згідно норми ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, що знайшло своє відтворення і в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016, з послідуючими змінами.
У відповідності до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному у Рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується у порядку, визначеному процесуальним законом.
Процесуальним законом, який конкретизує положення Конституції України щодо обмеження можливості оскарження рішень суду, у даному провадженні виступає - Кримінальний процесуальний кодекс України.
Відповідно до положень ст. 24, ч. 3 ст. 392 КПК України, забезпечення гарантованого права на оскарження процесуальних рішень слідчого судді здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом.
За приписами ч. 3 ст. 307 КПК України, Положення частини третьої ст. 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020} Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, що перебуває у взаємозв'язку з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 309 КПК України, які визначають перелік ухвал слідчого судді, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, і до яких не відноситься ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги.
Як регламентовано ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
За викладеним, з огляду на те, що слідчим суддею постановлене рішення, що передбачене законом, в аспекті наведених вище положень кримінального процесуального закону, ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 окремому апеляційному оскарженню не підлягає, про що вказано і в ухвалі слідчого судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач суду апеляційної інстанції відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, з надісланням апеляційної скарги і доданих до неї матеріалів особі, яка її подала, як на це вказують приписи ч. 5 ст. 399 КПК України.
Керуючись ст. 399 КПК України, -
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 17 січня 2025 року (справа № 759/1356/25, провадження № 1-кс/759/494/25).
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою ОСОБА_3 та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2