Провадження № 33/803/620/25 Справа № 193/1914/24 Суддя у 1-й інстанції - Томинець О. В. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.
17 березня 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кулініч Ю.А., за участю захисника Гавриленка В.В., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника на постанову судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , працює водієм на ТОВ "Інфотек" м. Дніпро,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605,60 грн.,
Згідно постанови судді, 11.10.2024 о 14:42 год., водій ОСОБА_1 керував на автодорозі Н-11 Миколаїв - Дніпро, неподалік с. Любимівка Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області, транспортним засобом - вантажівкою «DAF XF 95.480», н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (хитка хода, почервоніння обличчя, порушення мовлення), на вимогу працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП
На вказане рішення захисник Гавриленко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам закону. Диск на якому містяться відео файли адміністративного правопорушення не підписаний електронним підписом. Докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом відсутні. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт не є доказами по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови.
Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Так, факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер та у закладі охорони здоров'я. Факт вказаної відмови також був зафіксований на бодікамеру робітниками поліції.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність дій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Він отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Твердження захисника про недопустимість та не відповідність відеозапису з бодікамер, у зв'язку з відсутню цифрового підпису, є безпідставними. Норми КУпАП, за якими проводиться розгляд протоколів про адміністративне правопорушення за даною категорією справ, не містять вимог щодо процедури оформлення відеозаписів поліцейськими.
Доводи сторони захисту з приводу того, що він не керував транспортним засобом, спростовуються зібраними матеріалами справи, які в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2,5 ПДР України.
Крім того, відповідно до відеозапису адміністративного правопорушення, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджує сам водій, а також свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які викликали робітників поліції, оскільки водій ОСОБА_1 мало не скоїв наїзд на їх автомобіль.
Також, ОСОБА_1 взагалі не повідомив робітників поліції про вірогідність керування його транспортним засобом іншими особами, а тому слід дійти висновку, що інші особи не могли бути причетними до керування транспортним засобом.
Досліджені апеляційним судом матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції. Ними роз'яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп'яніння і наслідки відмови від його проходження.
Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.
Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається. Постанова суду є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Постанову судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гавриленка В.В. без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя