Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 485/1417/19
Провадження № 1-кп/490/261/2020
27 лютого 2025 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді? ? ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2
- ОСОБА_3
?
при секретарі ??-? ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Снігурівка Миколаївської області, є українцем, громадянином України, здобув середню освіту, є розлученим, неповнолітніх дітей не має, є інвалідом ІІ групи та виконує польові роботи, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджувався:
-18 грудня 1985 року - Баштанським районним судом Миколаївської області - за частиною 2 статті 141, частиною 2 статті 206 Кримінального Кодексу України 1960 року - до позбавлення волі строком на 03 роки; судом ухвалювалось про його умовне звільнення від відбуття покарання з обов'язковим залученням до праці;
-12 листопада 1987 року - Ленінградським районним судом міста Києва - за частиною 3 статті 140, статтею 17 - частиною 3 статті 140 Кримінального Кодексу України 1960 року - до позбавлення волі строком на 05 років 06 місяців. а за сукупністю цього та попереднього вироків остаточно - до позбавлення волі строком на 06 років; був звільненим 27 жовтня 1989 року умовно, з невідбутою частиною покарання - 03 роки 00 місяців 01 день;
-15 лютого 1991 року - Московським районним судом міста Харкова - за частиною 3 статті 140, частиною 3 статті 141 Кримінального Кодексу України 1960 року - до позбавлення волі строком на 06 років з конфіскацією майна, а за сукупністю цього вироку та вироку від 12 листопада 1987 року остаточно - до 08 років позбавлення волі з конфіскацією майна; був звільненим 04 травня 1998 року по відбуттю строку покарання;
-07 грудня 2001 року - Комінтернівським районним судом м. Харкова - за частиною 3 статті 195, частиною 1 статті 309 Кримінального Кодексу України 2001 року - до позбавлення волі строком на 03 роки; був звільненим 25 січня 2003 року умовно-достроково, з невідбутим строком покарання 04 місяці 25 днів;
-22 лютого 2006 року - Дзержинським районним судом міста Харкова - за статтею 15 - частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України - до позбавлення волі строком на 06 років; був звільненим 07 серпня 2009 року умовно-достроково, з невідбутим строком покарання 01 рік 11 місяців 07 днів;
-06 вересня 2012 року - Заводським районним судом міста Миколаєва - за частиною 3 статті 187 Кримінального Кодексу України - до позбавлення волі строком на 07 років з конфіскацією частини належного йому майна; був звільненим 16 травня 2016 року умовно-достроково, з невідбутою частиною покарання 09 місяців 10 днів.
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 187 Кримінального Кодексу України
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1. Вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 09 жовтня 2024 року ОСОБА_6 визнаним винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 162 Кримінального Кодексу України та звільнений від відбування призначеного за цією статтею покарання в зв'язку із сплиненням строків давності.
Цим же вироком частково задоволений цивільний позов потерпілого, вирішене питання про речові докази та заходи забезпечення кримінального провадження.
2. Судом поставлене питання про можливість внесення виправлень в повний текст вказаного вироку, та у резолютивну частину вироку, як в окремому процесуальному документі.
2. У судове засідання учасники судового розгляду не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщались, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надіслали.
Встановлені судом обставин із посиланням на докази
1. 09 жовтня 2024 року о 10:31 годині на підставі частини 15 статті 615 Кримінального Процесуального Кодексу України у цій справі у присутності учасників судового розгляду була оголошена резолютивна частина вироку (як окремий процесуальний документ).
Як зазначалось у резолютивній частині вироку, за наслідками розгляду цього кримінального провадження суд, зокрема, ухвалив таке:
« ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 162 Кримінального Кодексу України.
Призначити ОСОБА_8 покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 162 Кримінального Кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 80 /восьмидесяті/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у сумі 1.360 грн.)
…
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 2.000 /дві тисячі/ грн. на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.»
2. У цей же день сторонам був вручений повний текст вироку суду.
Окремі частини ціього документу є такими.
2.1. Виснується, що встановлені судом дії ОСОБА_6 судом кваліфікуються за: «частиною 1 статті 162 Кримінального Кодексу України - як незаконне проникнення до володіння особи» /том 3, а.с. 76 /
2.2. У цьому документі також містилось докладне обґрунтування необхідності часткового задоволення цивільного позову, зокрема - виснувалось про необхідність часткового задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди /у розмірі 2.000 грн./ та відмови у задоволенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди /том 3, а.с. 135, 135зв., 136, 136зв./
2.3. В той же час, у резолютивній частині повного тексту вироку, як в окремому процесуальному документі, зазначається таке
« ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 162 Кримінального Кодексу України.
Призначити ОСОБА_8 покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 162 Кримінального Кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 80 /восьмидесяті/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у сумі 1.360 грн.)
…
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - відмовити.»
Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
1. Відповідно до частини 1 статті 379 Кримінального Процесуального Кодексу України
Суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
2. Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 4 Постанови № 11 від 21 грудня 1990 року Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків" суд може вирішити питання про усунення, зокрема, описок, коли вони очевидні і виправлення їх не стосується суті рішення і не тягне погіршення становища засудженого.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
І……Наведені приписи діючого законодавства доводять, що в розумінні статті 379 Кримінального Процесуального Кодексу України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу.
Такі помилки підлягають усуненню судом, який виніс відповідне процесуальне рішення, проте вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення. При цьому такі помилки можуть бути усунутими лише з метою прибрати неточності, які виникли під час виготовлення тексту рішення.
ІІ……З огляду на наведене суд, повертаючись до обставин розгляду цієї справи, відзначає таке.
1. Очевидним є те, що вказівка у резолютивній частині повного тексту вироку суду, як окремому процесуальному документі, вказівки про повну відмову у задоволенні цивільного позову є пов'язаними лише з самою по собі технікою виготовлення цього процесуального документу /використання частин інших текстів засобами текстового редактору/ та не відповідає дійсному змісту ухваленого судом рішення.
Таке, окрім іншого, підтверджується:
-текстом проголошеної за участі сторін резолютивної частини вироку;
-змістом самого повного тексту вироку, а саме - тим, що у ньому судом обґрунтовується саме необхідність часткового задоволення позову, але - не відмови у ньому.
При цьому в обставинах цього кримінального провадження усунення цієї неточності не потягне за собою погіршення становища засудженого, адже він, будучи присутнім під час оголошення резолютивної частини вироку, був освіченим у тому, що в дійсності суд ухвалив про стягнення з нього на користь потерпілого 2.000 грн.
Отже, вказана неточність, як описка, підлягає усуненню ухвалою суду, який ухвалив вирок.
2. Також очевидним є те, що вказівка у другому абзаці резолютивній частини вироку, як в окремому процесуальному документі, та в другому абзаці резолютивної частини повного тексту вироку суду, як окремому процесуальному документі, на частину 2 статті 162 Кримінального Кодексу України є суто технічною помилкою та не не відповідає дійсному змісту ухваленого судом рішення.
Таке, окрім іншого, підтверджується змістом перших абзаців резолютивних частин вироку в обох згаданих процесуальних документах, а також - висновками суду про кваліфікацію дій обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.
При цьому усунення цієї неточності вочевидь не потягне за собою погіршення становища засудженого.
Отже, вказана неточність, як описка, також підлягає усуненню ухвалою суду, який ухвалив вирок.
Керуючись ст.ст. 369-373; 376; 379 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -
І……Усунути описку в окремому документі - у резолютивній частині вироку суду від 09 жовтня 2024 року у справі про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 Кримінального Кодексу України.
Замість вказаного внаслідок описки у другому абзаці резолютивної частини цього документу
«Призначити ОСОБА_8 покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 162 Кримінального Кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 80 /восьмидесяті/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у сумі 1.360 грн.)»
зазначити:
«Призначити ОСОБА_8 покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 162 Кримінального Кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 80 /восьмидесяті/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у сумі 1.360 грн.)»
ІІ……Усунути описки у резолютивній частині окремого документу - повного тексту вироку суду від 09 жовтня 2024 року у справі про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 Кримінального Кодексу України.
1. Замість вказаного внаслідок описки у другому абзаці резолютивної частини цього документу
«Призначити ОСОБА_8 покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 162 Кримінального Кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 80 /восьмидесяті/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у сумі 1.360 грн.)»
зазначити:
«Призначити ОСОБА_8 покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 162 Кримінального Кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 80 /восьмидесяті/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у сумі 1.360 грн.)»
2. Замість вказаного внаслідок описки
«У задоволенні цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - відмовити.»
зазначити
«Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 2.000 /дві тисячі/ грн. на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.»
Головуючий суддя = ОСОБА_10 =
Суддя = ОСОБА_11 =
Суддя = ОСОБА_12 =