Справа № 145/2209/24
Провадження №2/145/288/2025
(Заочне)
19.03.2025 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І. ,
за участю: секретаря судового засідання Кушко А.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом
ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС", місцезнаходження: вулиця Солом'янська, буд. 2, місто Київ, ІКЮО: 40340222
до
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
23.12.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.06.2021 ОСОБА_1 та Акціонерне Товариство "ОТП БАНК" уклали кредитний договір №2036799044, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби з фіксованою ставкою 27,00 % за користування кредитом. Загальний розмір кредиту 499962,00 грн.
На виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором, банком було видано кредит відповідачу. В свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 21.06.2024 загальний розмір заборгованості становив 739337,84 грн., яка складалася з тіла кредиту в розмірі 463372,21 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 275965,63 грн.
21.06.2024 між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" набуло статусу кредитора за кредитним договором № 2036799044 від 29.06.2021.
Просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором у розмірі 739337,84 грн., судовий збір, а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200 грн.
Ухвалою Тиврівського районного суду від 31.12.2024 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності та зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи завчасно повідомлявся. Копію ухвали про відкриття провадження з наявними копіями позовної заяви та копіями доданих до неї документів 06.01.2025 направлено відповідачу на останню відому зареєстровану адресу місця проживання, однак згідно повернутого поштового конверту з довідкою про причини повернення "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.51). Також, 29.01.2025 та 07.03.2025 на офіційному веб-сайті судової влади України були розміщені повідомлення про виклик ОСОБА_1 до суду. Відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності відповідач не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи.
29.06.2021 ОСОБА_1 та Акціонерне Товариство "ОТП БАНК" уклали кредитний договір №2036799044, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби з фіксованою ставкою 27,00 % за користування кредитом. Загальний розмір кредиту 499962,00 грн (а.с. 5-10).
Факт надання кредиту та користування наданими банком коштами ОСОБА_1 підтверджується випискою по особовим рахунках за період з 29.06.2021 року по 21.06.2024 року (а.с. 30-36).
Відповідно до виписки по особовим рахункам та розрахунку заборгованості (а.с. 36)загальна сума заборгованості станом на 21.06.2024 склала 739337,84 грн., яка складалася з тіла кредиту в розмірі 463372,21 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 275965,63 грн.
21.06.2024 між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" було укладено договір факторингу № 21/06/24, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача (а.с.19-23).
Таким чином, ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" набуло статусу кредитора за кредитним договором № 2036799044 від 29.06.2021.
Відповідно до реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 21/06/24 від 21.06.2024 до ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором 739337,84 грн (а.с. 24-26).
Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказуванн.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до положень ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно ст. 1046 за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності) тощо.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, який відповідає вимогам цивільного законодавства, що висуваються до договорів такого типу, на виконання умов укладеного договору кредитодавцем здійснено перерахування коштів на рахунок позичальника. Таким чином, кредитний договір є укладеним. Первісним кредитором виконано свої зобов'язання за умовами кредитного договору, натомість відповідач свої зобов'язання за умовами договору не виконав. Первіривши договір факторингу суд вважає правомірним перехід права грошової вимоги до відповідача від первісного кредитора до позивача. Суд погоджується із розрахунком заборгованості, здійсненим позивачем, оскільки він проведений відповідно до умов кредитного договору в межах строку кредитування.
За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Розподіл процесуальних витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору в розмірі 11090,07грн, що підтверджено платіжною інструкцією від 02.12.2024 № 5760 (а.с. 4), та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9200 гривень, розмір яких підтверджує договором про надання правової допомоги (а.с.37-38), актом приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 (а.с.45), платіжною інструкцією № 4943 від 01.10.2024 (а.с.41).
Зважаючи на висновок суду про повне задоволення позовних вимог судові витрати підлягають стягненю з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст.12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 29.06.2021 № 2036799044 у розмірі 739337 (сімсот тридцять дев'ять тисяч триста тридцять сім) гривень 84 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 11090 (одинадцять тисяч дев'яносто) гривень 07 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 9200 (дев'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 19.03.2025.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС", місцезнаходження: вулиця Солом'янська, буд. 2, місто Київ, ІКЮО: 40340222
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1
Суддя Патраманський І. І.