Справа № 138/3713/24
Провадження №:2/138/284/25
20 березня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.01.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ОСОБА_1 було укладено Договір № S-00015381 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит в розмірі 3000 грн. строком на 25 днів зі сплатою відсотків в розмірі 2,5% на добу, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах визначених договором. 07.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу № 1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» відступило на користь ТОВ «Цикл Фінанс» права грошової вимоги за Договором № S-00015381 надання коштів у позику від 19.01.2022, що укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ОСОБА_1 . Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку з повернення кредиту в строк, передбачений кредитним договором. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем становить 11625,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 3000 грн. та заборгованості за несплаченими відсотками в сумі 8625,00 грн. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та судові витрати.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 06.01.2025 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати без участі представника.
Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 19.01.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ОСОБА_1 укладено Договір № S-00015381 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за умовами якого кредитодавець зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі 3000,00 гривень на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.1 укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ITC Кредитодавця, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна iдентифiкацiя Позичальника здійснюється при вході в Особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавцем правильності введення Одноразового ідентифіктора, направленого Кредитодавцем на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Позичальник самостійно i за свій рахунок забезпечує i оплачує технічні, програмні i комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу i підключення до Веб-сайту/IТС Кредитодавця.
Пунктами 12.2 та 12.3. Договору визначено, що цей Договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого передбачено Законом України "Про електронну комерцію". Оскільки цей Договір укладено (підписано) із дотриманням порядку, передбаченого Законом України "Про електронну комерцію", цей Договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі
Процес оформлення кредитного договору між ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» і ОСОБА_1 відображено у Довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гвадіана».
Згідно з пунктів 2.1, 2.2 Договору, кредит надається строком на 25 (двадцять п'ять) днів, тобто до 12.02.2022 року від дати надання кредиту. Кредитодавець надає кредит шляхом його переказу на рахунок позичальника протягом 3-х календарних днів з дня укладення Договору. Датою отримання кредиту позичальником вважається дата списання відповідної суми з рахунку кредитодавця. Кредит надається Позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної позичальником НОМЕР_1 .
19.01.2022 ТОВ «ФК «Гвадіана» на вказаний вище картковий рахунок ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 3000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Платежі онлайн» як технологічного оператора платіжних послуг про те, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція № 34261-55515-11654, опис: Виплата кредиту за договором №S-00015381, ОСОБА_1 , 3685404399.
В пунктах 2.4-2.6. Договору передбачено, що позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом з дотриманням Графіка відповідно до Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною частиною цього Договору до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього Договору. З метою поглиблення довіри до Кредитодавця Позичальнику може бути запропонований індивідуальний промокод для зниження стандартної процентної ставки. Крім цього, при пролонгації договору Позичальнику можуть нараховуватись проценти за зниженою процентною ставкою з першого дня активації пролонгації, що не вважатиметься односторонньою зміною умов Договору. Стандартна процентна ставка становить 2,50% на добу.
Пунктом 11.1 Договору передбачено, що строк дії цього Договору становить 25 (двадцять п'ять днів). У разі виникнення обставин, що унеможливлюють виконання всіх умов цього Договору в зазначені строки (в тому числі, але не виключно, невиконання Позичальником умов цього Договору щодо повернення кредиту та сплаті процентів у встановлені цим Договором строки), цей Договір продовжує діяти до моменту остаточного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (відповідно до ст.631 ЦК України).
Згідно п. 4.1 Договору, клієнт має право подовжити (пролонгувати) строк повернення кредиту. Для цього він зобов'язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату пролонгації проценти за користування кредитом та пеню/штраф у разі наявності. Продовження строку надання кредиту доступне всім Позичальникам до 90 (дев'яностого) дня прострочення зобов'язання включно. З 91 (дев'яносто першого ) дня прострочення зобов'язання продовження строку надання кредиту доступне тільки для клієнтів, сума (тіло) кредиту яких перевищує розмір мінімальної заробітної плати. Оплата в повному обсязі нарахованих процентів за Кредитом є підтвердженням згоди Позичальника щодо активації/продовження строку надання Кредиту потребує підписання додаткових угод до цього Договору.
До позовної заяви позивачем приєднано Графік платежів як Додаток № 1 за Договором №S-00015381 від 19.01.2022 та Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит).
Вказані документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки та комісії, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.
Таким чином, укладаючи вказаний договір відповідач та ТОВ «ФК «Гвадіана» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За змістом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З цього слідує, що з урахуванням особливостей договорів, щодо виконання яких виник спір між сторонами, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За таких обставин суд вважає, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення договору №S-00015381 від 19.01.2022 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.
Крім того, наданими доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 3000,00 грн., а відтак і факт укладення кредитного договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Також, суд встановив, що 07.05.2024 між ТОВ «ФК Гвадіана» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу № 1, відповідно до якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами (Портфель Заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно Додатку 1.
Відповідно до п. 6.2.2 вказаного договору Права Вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання Акту приймання-передачі прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності) сторін акту приймання-передачі прав вимоги у відповідності до Додатку № 3 до даного договору в день підписання Договору та набрання ним чинності.
Факт укладення вказаного договору підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 07.05.2024 за Договором факторингу № 1 від 07.05.2024 та Актом приймання-передачі прав вимоги за Договором факторингу № 1 від 07.05.2024, а також копією платіжної інструкції № 6141 від 07.05.2024 про сплату коштів за права грошової вимоги згідно договору факторингу № 1 від 07.05.2024.
Як вбачається з витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 1 від 07.05.2024, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № №S-00015381 від 19.01.2022, загальна сума заборгованості за яким становила 5700 грн., з яких 3000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 2700 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до п. 1 ч. ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № №S-00015381 від 19.01.2022, наведеним у позовній заяві, заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату подання позовної заяви становить 11625,00 грн., з яких 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту; 8625,00 грн. - сума заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом за період з 19.01.2022 по 14.05.2022 (3000*2,5%*115 (днів)=8625,00 грн.).
Щодо суми заборгованості по вказаному вище кредитному договору, то слід зазначити наступне.
Кредит надавався відповідачу строком на 25 днів, а саме з 19.01.2022 по 12.02.2022. За вказаний період, згідно Графіку платежів, розмір відсотків за користування кредитом складає 1875,00 грн.
Разом з тим, з наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані позивачем у період з 19.01.2022 по 12.02.2022, тобто, відсотки нараховані включаючи період в межах строку кредитування, а також після закінчення такого строку.
Доказів, вчинення дій щодо пролонгації строку дії кредитного договору, які передбачені п. 4.1 Договору, а саме доказів сплати в повному обсязі нарахованих на дату пролонгації процентів за користування кредитом, позивачем не надано.
При цьому, нарахування відсотків за межами строку кредитування, не допускається, оскільки після спливу строку кредитування кредитор позбавлений права нараховувати відсотки, передбачені кредитним договором, якщо інше не передбачено самим кредитним договором.
Разом з тим, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів (стаття 1048 ЦК України).
Такий висновок щодо стягнення процентів за межами строку кредитування узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 та від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц, та усталеній практиці Верховного Суду, зокрема в постановах від 23 жовтня 2019 року в справі № 456/1747/15-ц, від 09 вересня 2020 року в справі №752/12685/15-ц.
Крім того, у постанові від 23 травня 2018 року по справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України. Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Пунктом 3.6 Договору № №S-00015381 від 19.01.2022, укладеного з ОСОБА_1 , встановлено, що прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом згідно Додатку 1 до цього Договору не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту визначеного п. 2.1. цього Договору, так і після закінчення цього строку протягом подальшого користування Позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це Кредитодавцем.
Пунктом 6 Паспорту споживчого кредиту перебачено процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту в розмірі 2,50 % в день, яка нараховується на початкову суму кредиту за період прострочення, але не більше 90-ти календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки
Враховуючи наведене вище, сторони договору встановили відповідальність за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, а тому товариство не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, які можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 ЦК України.
Вказане вище, дає можливість дійти висновку про те, що нарахування відсотків після закінчення строку користування кредитом за неправомірне користування коштами та їх розмір визначено сторонами договору і такий розмір процентів встановлений на рівні процентів за правомірне користування коштами.
Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан в Україні введений з 24 лютого 2022 року, а тому з урахуванням викладеного нарахування процентів, визначених ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі, визначеному договором в даному випадку, можливе лише до 23 лютого 2022 року.
Отже, з наданого до суду розрахунку заборгованості слідує, що відсотки за користування кредитом позивачем нараховано з 19.01.2022 по 14.05.2022, розмір яких становить 8625,00 грн.
При цьому, за період з 13.02.2022 по 14.05.2022 відповідачем допущено прострочення сплати грошового зобов'язання щодо повернення кредиту, однак, починаючи з 24.02.2022 таке прострочення мало місце в період дії в Україні воєнного стану.
Частиною першою ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що зобов'язання відповідача щодо сплати відсотків передбачених договором, здійснених на підставі ст. 625 ЦК України нарахованих за період з 13.02.2022 по 23.02.2022 (11 днів) в сумі 825,00 грн. підлягають стягненню з відповідача, а нараховані відсотки за період з 24.02.2022 по 14.05.2022 в сумі 5925 грн. (8625,00 грн.-1875,00 грн. - 825,00 грн.=5925,00 грн.), підлягають списанню позивачем (позикодавцем) в зв'язку з прямою нормою закону, викладеною в п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.
Зважаючи на викладене вище та встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, а також те, що укладений між відповідачем та ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» Договір № №S-00015381 від 19.01.2022 встановлює обов'язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цим договором, але позичальник не виконує взятті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 5700,00 грн. (3000,00 грн. тіло кредиту + 1875,00 грн. відсотки нараховані в межах строку дії договору + 825,00 грн. відсотки, нараховані за неправомірне користування кредитними коштами).
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 5700,00 грн., тобто 49,03 % від заявленої вимоги, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1187,70 грн., а судовий збір у сумі 1234,70 грн. суд покладає на позивача.
Також представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу у сумі 3500 грн.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду подано: копію договору № 23/08/24 про надання правничої допомоги від 23.08.2024 та копію Додаткової угоди № 7 від 02.12.2024 до Договору про надання правничої допомоги № 23/08/24; копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000117 адвоката Юхименка Ю.Ю.; копію акту № 100 прийому передачі наданих послуг від 06.12.2024, відповідно до якого адвокатом надано юридичні послуги на суму 3500,00 грн.; копію платіжної інструкції № DI0100 від 11.12.2024 про сплату позивачем коштів за Договором про надання правничої допомоги № 23/08/24.
Вказані документи суд оцінює, як належні та достатні у розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, оскільки вони підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «Цикл Фінанс» витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористалась.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст. 137 ЦПК України, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 3500 грн., які поніс позивач у зв'язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а тому з урахуванням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України вони підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, тобто в сумі 1716,05 грн. (3500 грн. *49,03%=1716,05 грн.).
Керуючись ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 634, 638, 1054, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 137, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 289ЦПК України суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613) заборгованість за Договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № S-00015381 від 19.01.2022 в розмірі 5700(п'ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613) судовий збір у сумі 1187 (одна тисяча сто вісімдесят сім) грн. 70 коп. та судові витрати у виді витрат на правову допомогу в розмірі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 05 коп.
Судовий збір в сумі 1234(одна тисяча двісті тридцять чотири) грн. 70 коп. та судові витрати у виді витрат на правову допомогу в сумі 1783 (одна тисяча сімсот вісімдесят три) грн. 95 коп. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43453613.
Представник позивача: адвокат Юхименко Юрій Юрійович, адреса для листування: вул. Якова Гніздовського, 1, офіс 212/3, м. Київ, 02094, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя: Т.Ю. Холодова