Рішення від 20.03.2025 по справі 638/20183/24

Справа № 638/20183/24

Провадження № 2/638/1723/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді - Шамраєва М.Є., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Бізнес Позика" через сервіс "Електронний суд" звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 457904-КС-001 про надання кредиту від 16.01.2023 у розмірі 36979,08 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову.

На обґрунтування позову зазначено, що 16.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено Договір № 457904-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну повідомленнями, підписаний в порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ "Бізнес позика" 16.01.2023 направило ОСОБА_1 пропозицію укласти Договір № 457904-КС-001 про надання кредиту. В той же день ОСОБА_1 прийняв пропозицію щодо укладення Договору № 457904-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених Банком. Зі своєї сторони ТОВ "Бізнес позика" направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор НОМЕР_4, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 16.01.2023 між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 було укладено Договір № 457904-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ "Бізнес позика" надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 13 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1.15788462 процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТОВ "Бізнес позика" свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 13 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується інформаційною довідкою № 522/10 від 10.10.2024 про перерахував коштів у сумі 13000,00 гр. ОСОБА_1 16.01.2023, згідно кредитного договору № 457904-КС-001 від 16.01.2023.

ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов'язання за Кредитним договором № 457904-КС-001, та лише частково сплатила кошти. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 457904-КС-001 ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 3410,00 грн., а саме: оплата відсотків за користування кредитом на суму 2257,95 грн.; комісія - 1152,05 грн. Оплата кредиту не сплачувалась.

На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ "Бізнес позика", що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.10.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.12.2024 витребувано докази від АТ «ОЩАДБАНК».

10.01.2025 від АТ «ОЩАДБАНК» на адресу суду надійшли витребувані докази.

Представник позивача в позовній заяві просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідачу направлялась ухвала суду, копія позовної заяви та доданих до неї документів за зареєстрованою адресою місця проживання, натомість до суду повернувся конверт з поштовим повідомленням «за закінченням терміну зберігання», відзиву або клопотань з процесуальних питань суду не надходило.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) зробила висновок, що «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».

Цю правову позицію неодноразово використовував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду на підтвердження належності вручення стороні судових рішень, які повернулися із відміткою «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини» (постанова від 26.04.2021 у справі № 916/335/18, ухвала від 22.04.2021, ухвала від 13.10.2020 у справі № 910/5211/18 та інші).

Окрім цього, у постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: «у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі».

Також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив: «до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій». Схожу позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.

Повернення листа за закінченням терміну зберігання свідчить про належне повідомлення відповідача й у третейському процесі (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 876/74/20).

Таким чином Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж - за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Також Верховний Суд в окремій ухвалі від 23.01.2019 зазначив, що «ані Закон про поштовий зв'язок, ані Правила надання послуг поштового зв'язку не передбачають для судових повідомлень, направлених рекомендованим листом, довідки із зазначенням причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання», яка засвідчується підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля. Зазначене за своїм сутнісним змістом не є причиною невручення, а є причиною повернення».

Суд ураховує в порядку ч. 4 ст. 263 ЦПК України указані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку:

Судом установлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 16.01.2023 з метою отримання кредиту підписала Договір № 457904-КС-001 про надання кредиту з ТОВ "Бізнес позика" електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_4, згідно умов якого отримав кредит у розмірі 13 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності та платності, строком на 16 тижні до 08.05.2023, стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000, фіксована, знижена процентна ставка за кредитом 1.15788462 фіксована, комісія за надання кредиту - 1950,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 27280,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 12060,78 %.

Договором та Правилами повністю розуміє усі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань, вважає їх справедливими та погодився неухильно дотримуватися їх, та відповідно уклав Договір.

Позивачем до позову надано Пропозицію (оферта) укласти Договір №457904-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 16.01.2023 та Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір № 457904-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 16.01.2023, Паспорт споживчого кредиту від 16.01.2023.

З інформаційної довідки № 522/10 від 10.10.2024, вбачається, що ОСОБА_1 від ТОВ "Бізнес позика" 16.01.2023 були перераховані грошові кошти у сумі 13000,00 грн. на виконання умов кредитного договору № 457904-КС-001 від 16.01.2023.

З витребуваної судом у Акціонерного товариства «ОЩАДБАНК» Виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 16.01.2023 року (дата видачі кредиту) по 08.05.2023 року (дата закінчення терміну кредитування), вбачається, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 13 000,00 грн 16.01.2023.

У порушення зазначених умов договору відповідач зобов'язання за договором № 457904-КС-001 від 16.01.2023, належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 02.10.2024 має заборгованість у загальному розмірі 36979,08 грн, з яких: 13 000,00 грн. - сума прострочених платежів за кредитом; 23 181,13 грн. - сума прострочених платежів по відсоткам; 797,95 грн. - сума прострочених платежів по комісії.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Положення статті 6 та 627 Цивільного кодексу України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що Кредитний договір №457904-КС-001 від 16.01.2023 про надання кредиту укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Враховуючи положення частини 1статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1 статті 7 «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою статті 1 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Також, приписами статті 12 цього закону, передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції".

Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З наведених обставин справи вбачається, що кредитний договір на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості, про який судом зазначено вище, був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номери телефонів, адреса), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем до суду не надано, відомостей що правомірність укладеного договору оскаржувалася також суду не надано.

Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до своїх рахунків, і він мав можливість представити суду виписку з своїх рахунків на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору, однак доказів на спростування заявлених позовних вимог в частині укладення договору та отримання кредитних коштів, суду не надано.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно статті 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно статті 642 Цивільного кодексу України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статей 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно з положеннями статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Відповідно до умов Кредитного договору № 457904-КС-001 від 16.01.2023, встановлено відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 1.15788462 % в день у межах строку кредиту.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості відповідно до Кредитного договору № 457904-КС-001 від 16.01.2023 в загальному розмірі 36979,08 грн.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "Бізнес позика" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі в межах заявлених вимог.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 12,13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" суму заборгованості за кредитним договором № 457904-КС-001 від 16.01.2023, у розмірі 36979 (тридцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" сплачену суму судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя М.Є. Шамраєв

Попередній документ
126001214
Наступний документ
126001216
Інформація про рішення:
№ рішення: 126001215
№ справи: 638/20183/24
Дата рішення: 20.03.2025
Дата публікації: 25.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (22.04.2025)
Дата надходження: 24.10.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором