справа № 754/9130/24 головуючий у суді І інстанції Скрипка О.І.
провадження № 22-ц/824/9110/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
про залишення апеляційної скарги без руху
20 березня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року в частині зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу майна недійсним, витребування майна та стягнення моральної шкоди, -
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про об'єднання в одне провадження справи №754/9130/24 та справи №359/5600/23 відмовлено.Провадження у цивільній справі №754/9130/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу майна недійсним, витребування майна та стягнення моральної шкоди зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі №359/5600/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та про поділ спільного майна подружжя.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду в частині зупинення провадження, ОСОБА_1 через свого представника Шморгуна Р.М. подала апеляційну скаргу.
Разом з тим, апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Шморгун Р.М. просить поновити пропущений строк.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано положеннями ст. 127 ЦПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи зі змісту ст. 354 ЦПК України клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Пропущений строк на апеляційне оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених скаржником підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що 21 листопада 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали. Повний текст ухвали суду складено 22 листопада 2024 року. Повна ухвала не була вручена стороні позивача у день її складання. За таких обставин, остання має безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження у разі подання апеляційної скарги у межах п'ятнадцяти днів з моменту вручення копії оскаржуваної ухвали при наявності відповідного клопотання. В апеляційній скарзі представник позивача вказує, що копію оскаржуваної ухвали ним було отримано 25 листопада 2024 року. У такому разі безумовне право на поновлення строку виникає у представника позивача за умови подання апеляційної скарги до 10 грудня 2024 року включно. Апеляційна скарга подана лише 05 березня 2025 року засобами поштового зв'язку.
В обґрунтування причини пропуску строку на апеляційне оскарження, представник ОСОБА_1 - адвокат Шморгун Р.М. зазначає, що оскаржувана ухвала була отримана стороною позивача 25 листопада 2024 року, однак починаючи з 25 листопада 2024 року по 04 березня 2025 року представник перебував на лікарняних, про що до апеляційної скарги надаються відповідні довідки.
Разом з тим, вказані причини пропуску строку не є поважними, враховуючи наступне.
Відповідно до офіційного визначення амбулаторне лікування - організація медичної допомоги в медичному закладі хворим, що приходять у медичний заклад. Амбулаторне лікування - лікування, проведене на дому або при відвідуванні самими хворими лікувального закладу (на відміну від стаціонарного лікування, здійснюваного з поміщенням пацієнта в лікарню).
Як вбачається, з доданих до заяви про поновлення строку для подання до суду апеляційної скарги документів, представник позивача не перебував на стаціонарному лікуванні, тобто не знаходився у стані, який дійсно не дозволяв йому подати апеляційну скаргу у встановлені процесуальним законом строки.
Таким чином вказані доводи не є об'єктивними перешкодами чи труднощами, оскільки амбулаторне лікування, або знаходження на лікарняному представника позивача не перешкоджало зверненню до суду з апеляційною скаргою в установлений законом строк.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 червня 2019 року, Верховного Суду у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 815/1175/17, від 20 лютого 2020 року у справі №560/3070/19, від 26 березня 2020 року у справі № 805/2688/18-а, від 27 серпня 2021 року у справі № 520/17941/2020 щодо критеріїв оцінки поважності пропуску звернення до суду у зв'язку із перебуванням особи на амбулаторному лікуванні.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справі № 640/16276/21, від 31 серпня 2023 року у справі № 340/6025/22.
Крім того, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості звернутися особисто з відповідною апеляційною скаргою або укласти договір про надання професійної правничої допомоги з іншим адвокатом та, як наслідок, здійснити реалізацію своїх прав та обов'язків, з дотриманням вимог ЦПК України.
Таким чином, за відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції у даній справі, у апеляційного суду відсутні підстави для поновлення скаржнику відповідного процесуального строку.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 необхідно вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв