справа № 2-2792-1/10 головуючий у суді І інстанції П'ятничук І.В.
провадження № 22-ц/824/4538/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
18 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління справами Міністерства оборони України поданою представником - Поліщуком Євгенієм Олександровичем на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 листопада 2024 року у справі за скаргою представника Центрального управління справами Міністерства оборони України Поліщука Євгенія Олександровича на дії головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник ОСОБА_1 , -
У липні 2024 року представник Центрального управління справами Міністерства оборони України - Поліщук Є.О. звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із скаргою, в якій просив суд:
визнати дії головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко А.Г. неправомірними;
скасувати постанову від 25 червня 2024 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1 про повернення виконавчого документу стягувачу;
зобов'язати головного державного виконавця Савченко А.Г. здійснити виклик боржника з приводу виконавчого листа виданого Святошинським районним судом м. Києва від 12 серпня 2011 року №2-2792-1/10, у разі якщо боржник без поважних причин не з'явиться за викликом виконавця, зобов'язати головного державного виконавця Савченко А.Г. звернутись до суду щодо застосування приводу до боржника;
зобов'язати головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко А.Г. звернутись до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.
В обґрунтування скарги посилався на те, що у провадженні Святошинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходилось виконавче провадження НОМЕР_1 відкрите на підставі виконавчого листа №2-2792-1/10, виданого 12 серпня 2011 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь 30-ї автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України матеріальної шкоди у розмірі 40 431,08 грн.
20 листопада 2023 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.
25 червня 2024 року головним державним виконавцем Савченко А.Г. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
Зазначив, що у відповідності до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Савченко А.Г. не було вжито передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішення суду та не в повному обсязі було вчинено виконавчі дії.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 11 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні скарги представника Центрального управління справами Міністерства оборони України Поліщука Євгенія Олександровича на дії головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), боржник ОСОБА_1 .
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник Центрального управління справами Міністерства оборони України - Поліщук Євгеній Олександрович 21 листопада 2024 року через систему Електронний суд подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просив скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 листопада 2024 року та задовольнити вимоги скарги.
Апелянт зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не врахував практику Верховного Суду України щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність приватного/державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах. Правова позиція Верховного Суду України полягає у тому, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на положення статті 129-1 Конституції України щодо обов'язковості судових рішень
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління справами Міністерства оборони України поданою представником - Поліщуком Євгенієм Олександровичем на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 листопада 2024 року у справі за скаргою представника Центрального управління справами Міністерства оборони України Поліщука Євгенія Олександровича на дії головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник ОСОБА_1 , надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні, на виконання вимог п.1 ч.1 ст.365 ЦПК України, колегією суддів поставлено на обговорення питання щодо витребування копій матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1.
У судовому засіданні представник Центрального управління справами Міністерства оборони України - Поліщук Євгеній Олександрович не заперечив проти витребування апеляційним судом копій матеріалів виконавчого провадження.
Вислухавши думку учасника процесу та дослідивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доцільність витребування копій матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1 з нижченаведених мотивів.
За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов'язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов'язок суду.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у матеріалах конкретного виконавчого провадження. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення скарги, є копії документів відповідного виконавчого провадження, зокрема оскаржувані рішення державного виконавця.
Отже, в порядку судового контролю за виконанням судових рішень суд має право самостійно витребувати від органу державної виконавчої служби/приватного виконавця всі необхідні документи для вирішення відповідної скарги.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 26 липня 2023 року у справі №1522/10854/12.
Місцевий суд, вказавши на відповідність дій державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко А.Г. Закону України «Про виконавче провадження», не вжив вичерпних заходів, передбачених чинним процесуальним законодавством, з метою отримання від суб'єкта оскарження матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1, які при вирішенні питання про відкриття провадження в цій справі витребовувалися, однак з невідомих причин не були приєднані до справи.
Зокрема, відповідно до листа державного виконавця від 09 жовтня 2024 року, Святошинський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надав заперечення до матеріалів справи №2-2792-1/10 та належним чином засвідчені копії усіх матеріалів виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне витребувати зі Святошинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) копію матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2-2792-1/10, виданого 12 серпня 2011 року Святошинським районним судом м. Києва.
Керуючись ст. ст. 84, 368 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Витребувати зі Святошинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) копію матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2-2792-1/10, виданого 12 серпня 2011 року Святошинським районним судом м. Києва.
Встановити строк виконання ухвали апеляційного суду не пізніше десяти днів з дня отримання вказаної ухвали.
Попередити Святошинський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про наслідки неподання таких документів або неподання відомостей про неможливість їх подання із зазначенням поважних причин, що унеможливлюють виконання ухвали суду, передбачені ст. 148 ЦПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 19 березня 2025 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова