справа № 752/23068/24
провадження № 22-ц/824/7791/2025
17 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Кирилюк Г.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Балаєвої Лесі Анатоліївни на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року про повернення зустрічної позовної заяви та на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року, яка містить заперечення на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року про відмову у зупиненні провадження, в складі судді Слободянюк А.В.,
встановив:
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійним повернуто.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Балаєвої Л.А. про зупинення розгляду вказаної справи відмовлено.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року вказаний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 грудня 2023 року у розмірі 46 569,21 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
07.02.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Балаєва Л.А. на вказані судові рішення подала апеляційну скаргу.
03.03.2025 матеріали справи надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); найменування суду, до якого подається скарга; ім'я особи, яка подає скаргу, її місце проживання; ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце знаходження; рішення або ухвала, що оскаржуються; в чому полягає незаконність і необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню або оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів, використаних судом першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; клопотання особи, яка подала скаргу. До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
В даному випадку форма апеляційної скарги не в повному обсязі відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України. При зверненні з апеляційною скаргою адвокат Балаєва Л.А. не зазначила відповідача - ОСОБА_1 .
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно подати в новій редакції. До апеляційної скарги мають бути додані докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів всім учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України).
Разом з тим, апеляційна скарга містить клопотання про звільнення відповідача від сплати судового збору у зв'язку із тим, що відповідач хворіє психічною хворобою та не працює на даний момент.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов: 1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до пункту 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
На підтвердження скрутного майнового становища ОСОБА_1 , його представник - адвокат Балаєва Л.А. не долучила жодних доказів.
У разі подання клопотань про відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору представник ОСОБА_1 - адвокат Балаєва Л.А. має одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій, зокрема відомості про розмір доходів ОСОБА_1 за попередній (2024) рік.
Відомості (довідка) із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми нарахованих та/або отриманих доходів за 2023 рік, можуть бути отримані, зокрема, онлайн через Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України (https://www.kmu.gov.ua/service/dovidka-pro-sumi-viplachenih-dohodiv-ta-utrimanih-podatkiv).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношені до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 9 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 % ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, за подання апеляційної скарги, якою оскаржується ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року про повернення зустрічної позовної заяви та рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року, яка містить заперечення на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 118,08 грн. ((3 028,00 грн. х 150 % + 605,60) х 0,8) або надати документи, що підтверджують підстави для зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення недоліків - оплати судового збору в розмірі 4 118,08 грн. за реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку - 899998, рахунок отримувача - UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскаржуваного рішення) по справі (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Балаєвої Лесі Анатоліївни на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року про повернення зустрічної позовної заяви та на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року, яка містить заперечення на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року про відмову у зупиненні провадження, залишити без рухута надати строк для виконання вимог цієї ухвали, який не може перевищувати п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що в разі не усунення недоліку у встановлений строк, його апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк