Апеляційне провадження
№33/824/1113/2024
12 березня 2025 року місто Київ
справа № 754/11465/24
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
за участю:
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Килиби Олександра Віталійовича
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Килиби Олександра Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 03 грудня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 03 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Килиба О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки фактичним обставинам справи, а також не врахував, що з відеозапису, наявного в матеріалах справи не міститься жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані сп'яніння та був зупинений працівниками поліції. Також, з відео не вбачається інформування поліцейським водія про причини зупинки.
Вказував, що знаходження особи в транспортному засобі або біля, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), не може бути доказом на підтвердження факту керування транспортним засобом.
Зазначав, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи містить лише запис моменту коли до автомобіля підходять працівники поліції та цікавляться чому він не вдома у комендантську годину, чи все у нього гаразд та чи потрібна йому медична допомога, на що він відповів, що все добре. Однак, згодом коли працівники запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, він висловився, що не бачить необхідності. Зазначені обставини повністю протилежні тим, які описані суддею в оскаржуваній постанові.
Посилався на те, що в оскаржуваній постанові суддя зазначає, що ОСОБА_1 03 серпня 2024 року о 02. год. 55 хв. керував автомобілем Mitsubishi Qutlender по провулку Фінському, 3 в місті Києві, проте це не відповідає обставинам справи, адже в протоколі зазначено, що останній керував автомобілем по провулку Фінському, 2.
Вказував, що для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в іншому випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення Правил дорожнього руху та подальшим притягненням до відповідальності) може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення нетверезого водія.
Зазначав, що допитана в судовому засіданні працівник поліції, яка склала протокол, не змогла пояснити законних підстав зупинки транспортного засобу та чому на ОСОБА_1 не було складено протокол за порушення вимоги Правил дорожнього руху. Натомість, вона підтвердила, що не була присутня під час пред'явлення вимоги пройти огляд на стан сп'яніння. На запитання судді ОСОБА_2 чому саме вона складала протокол, адже вони з колегою приїхали на місце події значно пізніше, остання пояснила, що це була вимога її командира і вона оформила матеріали з його слів. Проте, суд першої інстанції не взяв до уваги вказані обставини.
Посилався на те, що жодних доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 у матеріалах справи немає, що є обов'язковою складовою сторони складу адміністративного правопорушення.
Вказував, що враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не був водієм коли працівники патрульної поліції підійшли до автомобіля і не виконував функції водія, а також відсутність будь-яких доказів керування транспортним засобом у стані сп'яніння, тому і вимогу про проходження огляду на стан сп'яніння не мав виконувати.
Зазначав, що відеозапис не підтверджує правомірність зупинки транспортного засобу та обставин виявлення ознак сп'яніння.
Вказував, що враховуючи фактичні обставини справи та практику ЄСПЛ можна зробити висновок, що вина ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а докази, які додані до матеріалів справи є неналежними та недопустимими.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Килиба О.В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Килиби О.В., суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п.п.2, 6, 7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №031596, 03 серпня 2024 року о 02.55 год. в місті Києві по провулку Фінському, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_1 із явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці, що не реагують на світло). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився при безперервній відеофіксації, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 03 серпня 2024 року серії ААД №031596;
відеозаписом з камери;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 серпня 2024 року.
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівники поліції підійшли до автомобіля, в якому на місці водія сидів ОСОБА_3 та запитали останнього, що він тут робить і чому той не вдома, враховуючи, що наразі вже почалась комендантська година (02:57:19), на що останній відповів, що він якраз їде додому (02:57:26). В подальшому, водій ОСОБА_3 не реагував на запитання та звернення працівників поліції. Працівник поліції декілька разів повідомляв водія про те, що в нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці розширені та не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці (03:06:15, 03:08:08) та пропонував останньому пройти огляд на стан сп'яніння в лікаря-нарколога (03:08:32), на що ОСОБА_3 відповідав, що не бачить для цього необхідної причини (03:08:59). Після цього працівник поліції знову запропонував водію пройти огляд на стан сп'яніння (03:09:15), на що ОСОБА_3 відповів: «Ні». Тому, працівники поліції повідомили останньому, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, п.2.5 ПДР України за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння (03:10:40).
Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.
З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки фактичним обставинам справи, а також не врахував, що з відеозапису, наявного в матеріалах справи не міститься жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані сп'яніння та був зупинений працівниками поліції, те що з відео не вбачається інформування поліцейським водія про причини зупинки та те, що знаходження особи в транспортному засобі або біля, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), не може бути доказом на підтвердження факту керування транспортним засобом, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відповідно до відеозапису працівники поліції повідомили водію, що наразі комендантська година, а відтак останній має знаходитися вдома. При цьому, ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що якраз їде додому та протягом всього часу відеозапису не заперечував факт керування вказаним транспортним засобом.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в оскаржуваній постанові, суддя зазначає, що ОСОБА_1 03 серпня 2024 року о 02 год. 55 хв. керував автомобілем Mitsubishi Qutlender по провулку Фінському, 3 в місті Києві, проте це не відповідає обставинам справи, адже в протоколі зазначено, що останній керував автомобілем по провулку Фінському, 2, суд апеляційної інстанції відхиляє, адже зазначення в оскаржуваній постанові невірного номера вулиці, де сталась подія не звільняє особу від відповідальності та вказана описка може бути виправлена судом шляхом винесення постанови.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що допитана в судовому засіданні працівник поліції, яка склала протокол, на запитання судді ОСОБА_2 чому саме вона складала протокол, адже вони з колегою приїхали на місце події значно пізніше, остання пояснила, що це була вимога її командира і вона оформила матеріали з його слів, оскільки як вбачається з відеозапису, остання прибула на місце події о 03 год. 04 хв., тобто, до моменту коли водію ОСОБА_1 пропонували пройти огляд на стан сп'яніння.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п.2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Килиби Олександра Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 03 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.