Справа № 752/25820/24 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2237/2025 Доповідач: ОСОБА_2
11 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні № 12024100060002653 - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 ,на ухвалу слідчого судді Голосіївськогорайонного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року відмовлено у задоволені клопотання слідчого-криміналіста СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 , погодженого прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_12 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, заборонивши підозрюваному, залишати цілодобово своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, в межах строку досудового розслідування, а саме до 19.04.2025.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покладено на слідчого та прокурора.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт вказує на те, що всупереч ст. ст. 94, 370 КПК Українислідчим суддею прийнято рішення незаконно, необґрунтовано, невмотивовано, з ненаданням належної оцінки ризикам, які передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею не враховано в повному обсязі тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , та той факт, що санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років та, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Крім того при обранні запобіжного заходу, судом не надано належної правової оцінки обставинам, що ОСОБА_7 є обвинуваченим у вчиненні інших насильницьких злочинах, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 3 ст.27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289 КК України у кримінальному провадженні № 12018080000000104 від 20.03.2018, яке перебуває на розгляді у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя справа (№ 336/6644/18).
Тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що будь-який з більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти настанню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити належне виконання останнім своїх процесуальних обов'язків.
Крім того слідчим суддею взагалі не враховано дійсні інтереси суспільства, які явно переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи ОСОБА_7 , враховуючи можливі негативні наслідки для населення, які спричинені у зв'язку із вчиненням останнім кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється.
Захисником ОСОБА_9 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких остання просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , доводи підозрюваного та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, пояснення представника потерпілого, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, вивчивши матеріали судового провадження, письмові заперечення сторони захисту, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що слідчим управлінням ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060002653 від 23.11.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України, та за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
24.11.2024, о 09 год 33 хв, ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
24.11.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру в хуліганстві, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
25.11.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 21.01.2025 включно.
16.01.2025 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 23.02.2025 включно.
Доказами, які підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є: протокол огляду місця події від 23.11.2024, проведеного на першому поверсі у готелі «Sky Loft» за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 17; протокол огляду місця події від 23.11.2024, проведеного на відкритій ділянці місцевості біля готелю «Sky Loft» за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 17; протокол огляду місця події від 23.11.2024, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколи оглядів місця події від 23.11.2024, проведених на відкритих ділянках місцевості за адресою: АДРЕСА_2; протокол обшуку від 23.11.2024 проведеного у транспортному засобі «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 ; протоколи допитів свідка ОСОБА_14 та пред'явлення для впізнання за фотознімками з останнім; протоколи допитів свідка ОСОБА_15 та пред'явлення для впізнання за фотознімками з останнім; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_16 , допитом та додатковим допитом потерпілого ОСОБА_16 , пред'явлення для впізнання за фотознімками з останнім; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_17 , протоколи допитів потерпілого ОСОБА_17 , пред'явлення для впізнання за фотознімками з останнім; протокол допиту свідка ОСОБА_18 ; протоколи допитів свідка свідка ОСОБА_19 , пред'явлення для впізнання за фотознімками з останнім; протокол допиту ОСОБА_20 та пред'явлення для впізнання за фотознімками з останнім; протокол огляду місця події від 26.11.2024, проведеного за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9; протокол допиту свідка ОСОБА_21 та пред'явлення для впізнання за фотознімками з останнім; протокол огляду відеозаписів з камер спостереження готелю «Sky Loft by Rixwell» від 28-29.11.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_22 та пред'явленням для впізнання за фотознімками з останнім; протоколи слідчих експериментів зі свідками ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та потерпілими ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; протоколи затримань в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_13 та ОСОБА_7 ; інші матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Внаслідок особливої складності кримінального провадження закінчити досудове розслідування у 3-х місячний строк (до 23.02.2025) не виявляється за можливе, оскільки необхідно виконати слідчі (розшукові) дії та процесуальні заходи, без яких неможливо завершити досудове розслідування, оскільки у даному кримінальному провадженні необхідно провести наступні слідчі та процесуальні дії: отримати висновок амбулаторної комплексної судової-психолого-психіатричної експертизи; отримати висновки судово-медичних експертиз; здійснити тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні військової частини НОМЕР_2 ; провести інші слідчі та процесуальні дії в яких виникне необхідність.
У зв'язку із цим, 17.02.2025 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду строк досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні продовжено до 5 місяців, тобто до 23.04.2025.
19.02.2025 слідчий-криміналіст СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 , за погодженням прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України.
На обґрунтування вимог клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий зазначив, що підставами продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою є те, що заявлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та встановлені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2024, не зменшилися.
У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, що інкримінується ОСОБА_7 , є особливо тяжким злочином і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду (ризик втечі). Так, саме, й кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , є тяжким, та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років. Крім того, вказаний ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_7 безпосередньо після вчинення злочину покинув місце його скоєння, при цьому не вжив жодних заходів щодо виклику та надання допомоги потерпілим.
Незаконний вплив на свідків, спеціаліста та інших учасників кримінального провадження обґрунтовується тим, що на цей час у кримінальному провадженні не встановлені та не допитані усі свідки кримінального правопорушення та можливі інші особи. У свою чергу, ОСОБА_7 з огляду на його поінформованість з колом свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєне, може шляхом підкупу, примушування, погроз іншого тиску впливати на вказаних свідків з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань або до надання неправдивих показань у кримінальному провадженні. Крім того, слід враховувати встановлену кримінальним процесуальним законодавством України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Окрім того, у кримінальному провадженні призначено ряд експертиз. А тому вільне пересування підозрюваного ОСОБА_7 надасть йому змогу незаконно впливати на експертів, які виконують експертизи, з метою надання ними завідомо недостовірних висновків для створення штучних доказів невинуватості підозрюваного.
Перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 є діючим військовослужбовцем Головного управління розвідки Міністерства оборони України у зв'язку з чим обізнаний з певними специфічними методами роботи з людьми, створенням «легенд прикриття» своєї діяльності тощо, а тому може вжити заходи з метою штучного створення доказів нібито своєї невинуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується, обґрунтовано, тим, що підозрюваний ОСОБА_7 у разі не продовження його тримання під вартою може вчиняти інші злочини, аналогічні тим, які йому інкримінується. Указане підтверджується тим, що ОСОБА_7 вже має статус обвинуваченого у вчиненні інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 3 ст.27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289 КК України у кримінальному провадженні № 12018080000000104 від 20.03.2018, яке перебуває на розгляді у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя справа (№ 336/6644/18). Викладене, на думку сторони обвинувачення, свідчить про відсутність у підозрюваного ОСОБА_7 соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що перебуваючи на волі, останній не буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак, слідчий вважав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не забезпечить належне виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків та не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначеним вище, а тому просив продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 без визначення розміру застави на 60 днів.
19.02.2025 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, заборонивши підозрюваному, залишати цілодобово своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, в межах строку досудового розслідування, а саме до 19.04.2025.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя дійшов висновку, що у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Проте, прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту не здатен запобігти ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, що відповідно до ч. 2 ст. 194 КК України тягне за собою відмову у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного.
Разом з тим слідчий суддя встановив, що причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Саме такий вид запобіжного заходу буде достатнім для уникнення встановлених ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Слідчий суддя також вважав за доцільне покласти на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя встановив, що виключних обставин для продовження тримання ОСОБА_7 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та в судовому засіданні прокурором не доведено.
При вирішенні клопотання слідчий суддя врахував вагомість зібраних органом досудового розслідування доказів на обґрунтування підозри повідомленої ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Також слідчим суддею у відповідності до вимог ст. 178 КПК України взято до уваги інші дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , зокрема, його стан здоров'я (під час виконання бойових завдань неодноразово отримував такі поранення як акубаротравма та струс головного мозку, із свідоцтва про хворобу № 1316-п слідує, що на підставі ст. 17-а, графи ІІ Розкладу хвороб не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку); міцність соціальних зв'язків підозрюваного, який має місце реєстрації в Київській області, постійне місце проживання в м. Києві, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей; підозрюваний має постійне місце роботи, є військовослужбовцем, брав безпосередню участь у бойових діях та заходах з забезпечення національної безпеки та оборони держави (не зважаючи на наявність трьох дітей, непридатність до військової служби, продовжував проходити військову службу); підозрюваний характеризується виключно позитивно, має подяки від голови Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та командира в/ч НОМЕР_3 Головного управління розвідки Міністерства оборони України, нагороджений медаллю «Захисник України», відзнакою «За оборону Києва та Київської області» раніше не судимий;
Застосування до ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повністю узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам ч. 2 ст. 181 КПК України.
За висновками слідчого судді, в даному провадженні існують підстави для застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу, враховуючи дані про особу ОСОБА_7 , в їх сукупності, а застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як домашній арешт, зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Що стосується посилань прокурора на те, що тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що будь-який з більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти настанню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити належне виконання останнім своїх процесуальних обов'язків, то такі твердження не спростовують можливості запобігання їм шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин, апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4