Єдиний унікальний номер справи № 756/16790/13-ц
Провадження №22-ц/824/3680/2025
27 лютого 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний виконавець Чижик Андрій Павлович, на дії приватного виконавця,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з скаргою на дії приватного виконавця Чижик Андрія Павловича, у якій просила суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2019 року у виконавчому провадженні № 60358056 за виконавчим листом від 23.01.2015 року.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця повернуто заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою суду, 27 жовтня 2024 року ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу, в якій зазначила, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі. У зв'язку з цим апелянт просить апеляційний суд оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Станом на день розгляду справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судове засідання, призначене на 27.02.2025 року, з'явилися скаржник та представник скаржника.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла таких висновків:
Суд першої інстанції, повертаючи скаргу, зазначив, що скарга не відповідає вимогам закону, оскільки в порушення вимог ч.2 ст.183 ЦПК України до скарги не додано доказів направлення копії такої скарги іншим учасникам справи.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції керувався положеннями ст. 183 ЦПК України. В той же час суд не звернув увагу на те, що положеннями ст.. 183 § 2 «Заяви з процесуальних питань» глави 1 Розділу III «Позовне провадження» ЦПК України регулюються загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які подаються виключно з процесуальних питань при розгляді справ позовного провадження, в тому числі на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень. При цьому вказана процесуальна норма не стосуються та не регулює питання подачі саме скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення. Вказані процесуальні правовідносини регулюються розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, зокрема від 17 лютого 2021 року у справі № 569/13160/20 (провадження № 61-15478св20), від 21 квітня 2021 року у справі № 569/12949/20 (провадження № 61-15532св20), від 28 липня 2021 року у справі № 509/4648/14-ц (провадження № 61-7851св21).
Як роз'яснено в п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, передбачені положеннями Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Зокрема, позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування сторін та інших учасників справи. Позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, а якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Колегія суддів зазначає, що обов'язок суду першої інстанції полягав у перевірці отриманої ним скарги на відповідність вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України. У випадку виявлення недоліків скарги на дії державного виконавця суд мав керуватися ч. 1 ст. 185 ЦПК України та постановити ухвалу про залишення зазначеної скарги без руху, надавши строк для усунення виявлених недоліків.
Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для повернення скарги були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених ст. 183 ЦПК України.
Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381-382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2024 року скасувати, направити справу для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько