20 березня 2025 року справа № 580/10889/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши у відкритому судовому звсіданні заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Черкаської митниці (вул. Остафія Дашковича 76, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 44005652) про визнання протиправним та скасування індивідуальних актів,
17.03.2025 вх.13386/25 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка А.І. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 580/10889/24 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 28000 грн.
Заява мотивована тим, що за наслідками вирішення спору не вирішено питання про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу. Тому наявні підстави для прийняття додаткового рішення.
Ухвалою суду від 18.03.2025 призначене судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі №580/10889/24 на 20.03.2025.
Представник Черкаської митниці надала заперечення на клопотання, де зазначила, що сума у розмірі 25000 грн за пошук та аналіз судової практики та розробку стратегії є необґрунтованою, так як зазначені послуги надавались клієнту у досудовому порядку. Складання та подання позовної заяви поглинає в себе аналіз судової практики, а тому виокремлення це в окрему послугу не відповідає критеріям необхідності, реальності адвокатських витрат та розумності.
Крім того зазначає, що заявлені адвокатом вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суперечать фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, є необґрунтованими, відсутній критерій розумності їхнього розміру та не доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а тому не можуть бути задоволені.
20.03.2025 представник позивача у судовому засідання, заяву про про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 28000 грн просив задовольнити.
Відповідач, у задоволенні заяви просив відмовити.
Розглянувши заяву та оцінивши доводи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви , з огляду на таке.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Наведене свідчить, що в цій частині статті закріплене право адміністративного суду ухвалити додаткове судове рішення за наявності підстав, передбачених у законі.
Суд встановив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 у цій справі адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення (форма “Р») від 10.09.2024 №UA902000202422. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення (форма “Р») від 10.09.2024 №UA902000202423.
Стягнут за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці (вул. Остафія Дашковича 76, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 44005652) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Суд врахував, що до часу вирішення спору представник позивача - адвокат Слободянюк А.І. у позовній заяві заявив клопотання про намір подати заяву про розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання розподілу згідно з вимогами ст.139 КАС України судових витрат, суд врахував таке.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ордером від 21.10.2024 серії СА №1100836, договором (п. 1.1.) від 23.07.2024 №133 підтверджується залучення позивачем для вирішення його спору судом професійної правничої допомоги адвоката Слободянюка А.І.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.6-7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд врахував наявність від відповідача заперечення в порядку вказаних ч.ч.6-7 ст.134 КАС України.
Згідно з абз.1 ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд встановив, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подав суду договір від 23.07.2024 №133 про надання правничої допомоги, детальний опис, акт приймання-передачі наданих послуг від 17.03.2025 на суму 28000 грн, додаткову угоду до договору.
При цьому, на підтвердження оплати наданих послуг суду надано довідку від 17.03.2025, складену в довільній формі, про те, що ОСОБА_1 зобов'язався оплатити адвокату Слободянюку А.І. послуги правничої допомоги на суму 28000 грн.
Суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 відповідно до яких склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, надана в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу довідка не є належним доказом таких витрат.
Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України», в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.
Оскільки позивачем у сукупності не надано належних та допустимих доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, зокрема не надано доказів оплати таких витрат, відсутні підстави для їх стягнення на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-142, 252, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Відмовити повністю у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка А.І. про стягнення з Черкаської митниці судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 28000 грн.
Додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 у справі №580/10889/24.
Копію цього рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО