Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 березня 2025 р. справа № 520/15867/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариса Мар'єнко, розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та заперечення представника позивача у справі за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - Акціонерне товариство "Харківобленерго", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати з дати прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 19.11.2019 №2406 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" в частині затвердження для Акціонерного товариства "Харківобленерго" економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік на рівні 0,0544 та 2 класу напруги на рівні 0,0835, та встановити їх на рівні на 1 класі напруги - 0,0566 та 2 класі напруги - 0,0885 відносних одиниць;
2) зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133) здійснити для Акціонерного товариства "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) перерахунок економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік, відповідно до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.07.2017 №981, в редакції постанови від 27.12.2017 №2099;
3) визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20.11.2020 №2154 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електричними мережами 1 та 2 класів напруги на прогнозний період" в частині затвердження для Акціонерного товариства "Харківобленерго" економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами на перший регуляторний період в цілому в розрізі 2021 - 2024 років: на 2021 рік - по 1 класу напруги - 0,0541, по 2 класу напруги - 0,0808 відносних одиниць; на 2022 рік - по 1 класу напруги - 0,0537, по 2 класу напруги - 0,0782 відносних одиниць; на 2023 та 2024 роки на рівні 2022 року, тобто по 1 класу напруги - 0,0537, по 2 класу напруги - 0,0782 відносних одиниць та встановити на рівні: - на 2021 рік - на 1 класі напруги - 0,0562 та 2 класі напруги - 0,0857 відносних одиниць;
- на 2022 рік - на 1 класі напруги - 0,0559 та 2 класі напруги - 0,0829 відносних одиниць;
- на 2023 та 2024 роки - на 1 класі напруги - 0,0559 та 2 класі напруги - 0,0829 відносних одиниць з урахуванням вимог постанови НКРЕ від 23.07.2013 №1009 "Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання" (зі змінами);
4) зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133) здійснити для Акціонерного товариства "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) перерахунок економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 та 2 класів напруги на перший регуляторний період у розрізі 2021 - 2024 років, відповідно до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.07.2017 № 981, в редакції постанови від 25.10.2023 №1946.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання.
Представник відповідача надіслав до суду заяву, в якій просив позовні вимоги Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без розгляду, на підставі статей 78, 122, 123, 240 КАС України, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Представник позивача надав заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, в яких вказав, що оскаржувані постанови є нормативно-правовим актом, який регулює формування економічні коефіцієнти прогнозованих технологічних втрат електричної енергії електромережами 1 та 2 класів напруги за період 2020, 2021-2024 роки. Дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб'єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту. Посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі №712/8985/17 вказав, що за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими ч.2 ст.122 КАС України, та у разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи заяви представника відповідача, заперечення представника позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Предметом спірних правовідносин є оскарження постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, якими встановлюється економічні коефіцієнти нормативних технологічних витрат електричної енергії в електричних мережах, в тому числі й для позивача, за період 2020, 2021-2024 роки.
Суд зазначає, що оскаржені в рамках даної адміністративної справи постанови Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги від 19.11.2019 №2406 та від 20.11.2020 №2154 є регуляторними актами індивідуальної дії, спрямованих на реалізацію нормативно-правового акту.
Специфіка зазначених рішень суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що вони не вичерпують свою дію прийняттям нової постанови, а є базою для розрахунку показників наступних періодів.
Також суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Постановою КМУ від 25 квітня 2023 №383 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 №1236) дію карантину продовжено на всій території України до 30.06.2023 року.
Відтак, в період з 19 грудня 2020 до 30 червня 2023 діяли карантинні обмеження, в тому числі й зупинені строки звернення до суду.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено Указами Президента України та триває на час розгляду даної адміністративної справи.
Акціонерне товариство "Харківобленерго" відноситься до підприємств критично важливої інфраструктури, з місцезнаходженням у м.Харкові, яке входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 та відноситься до території, на яких ведуться (велися) бойові дії та території активних бойових дій.
Загальновідомим фактом є те, що з початку широкомасштабного вторгнення та збройної військової агресії Російської Федерації проти України АТ "Харківобленерго" зазнає колосальних збитків та руйнувань, спричинених постійними прицільними масовими ракетними обстрілами об'єктів енергосистеми.
Відповідно до п.6 Рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 року судам необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Запровадження воєнного стану є безумовною підставою, яка відповідно до ч.1 ст.121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.
У постанові Верховного Суду від 29.09.2022 по справі №500/1912/22 Верховний Суд наголосив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ до суду було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").
Враховуючи вищевикладені обставини, суд, з метою недопущення порушення прав позивача на доступ до правосуддя як підприємства критично важливої інфраструктури в умовах воєнного стану, приходить до висновку про відсутність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України та відмовляє представника відповідача у задоволенні його заяви.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256, 257, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копії даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО