Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 березня 2025 р. № 520/22282/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю " Перехрестя плюс" (вул. Сумська, 70,м. Харків, 61002, код 34755139) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.11.2022 р. № №3239/20-40-18-04-25 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов'язання;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код: 43983495) прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" (ідентифікаційний код:34755139) своїх податкових обов'язків;
- визнати поважними обставини, що унеможливлюють виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" (ідентифікаційний код: 34755139) покладених на нього податкових обов'язків визначених у заяві до ГУ ДПС в Харківській області від 27.09.2022 року вих. № б/н.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.11.2022 № №3239/20-40-18-04-25 є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя у період з 16.10.2023 по 20.10.2023 перебував на навчанні та з 23.10.2023 по 26.10.2023 перебував на лікарняному. В період з 17.01.2024 по 05.02.2024 та з 01.07.2024 по 29.07.2024 перебував у відпустці. З 17.01.2024 по 05.02.2024 та з 01.07.2024 по 29.07.2024 перебував у відпустці, у період з 07.10.2024 по 11.10.2024 перебував на навчанні, з 28.10.2024 по 05.11.2024 та з 23.12.2024 по 15.01.2025 перебував у відпустці.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до чинного законодавства та знаходиться на податковому обліку ГУ ДПС у Харківській області.
ТОВ "Перехрестя плюс" є суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність, згідно кодів КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 46.18 діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 68.31 агентства нерухомості.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, 24 лютого 2022 року Президентом України Володимиром Зеленським було видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, який був неодноразово продовженим і триває дотепер.
Місто Харків є місцем у якому ведуться (велися) активні бойові дії, що вбачається, зокрема, із Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.10.2022 року № 248).
30 вересня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" подало до Головного управління ДПС у Харківській області заяву про неможливість виконання ТОВ "Перехрестя плюс" податкових обов'язків у період воєнного стану, а саме:
- з реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування - за податковими накладними/розрахунками коригування, граничні строки реєстрації яких припадають на податкові періоди з 24,02.2022 року до відновлення можливості їх реєстрації;
- з подання податкової звітності - граничні строки якої припадають на податковий період з 24.02.2022 року до відновлення можливості її подання;
- зі сплати податків та зборів - граничні строки сплати яких припадають на податкові періоди з 24.02.2022 року до відновлення можливостей сплати податків.
У вказаній заяві позивач виклав детальну інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, зокрема, у своїй заяві позивач повідомив контролюючий орган про те, що збройний конфлікт унеможливив ТОВ "Перехрестя плюс" вчасно виконувати свої податкові обов'язки, бо співробітники ТОВ "Перехрестя плюс" або звільнилися, або перебувають у відпустках, оскільки не мають можливості працювати у зв'язку з бойовими діями і обстрілами, особливо центральних районів Харківської міської територіальної громади, які тривають дотепер. Крім цього, внаслідок проведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, була пошкоджена будівля, яка була юридичною і фактичною адресою ТОВ "Перехрестя плюс", де зберігалася первинна бухгалтерська документація і комп'ютерна техніка. Внаслідок зазначених руйнувань було пошкоджено систему електропостачання та інтернет зв'язку, що, в свою чергу, спричинило пошкодження серверного та комп'ютерного обладнання. Зокрема, було пошкоджено офісні приміщення, де зберігалась первинна бухгалтерська документація.
Разом із заявою надано такі додатки: договір оренди № 031209-22 від 03.12.2022; копія технічного висновку про стан будівельних конструкцій будівлі від 30.06.2022 за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 70; копія протоколу огляду місця події від 06.05.2022; копія листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 (вих. №б/н від 27.09.2022; вхідний до ДПС № 32662/6/73 від 30.09.2022).
У відповідь на вказану заяву, 18.11.2022 відповідачем було прийнято рішення щодо можливості позивачем своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 18.11.2022 № №3239/20-40-18-04-25.
Підставами прийняття такого рішення вказано, що до заяви не надано вичерпного переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі податкового агента, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» та переліків документів на підтвердження.
Позивач не погоджується із зазначеним рішенням та вважає його протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Відповідно до частини 1 розділу III Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Порядок) у разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов'язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків.
Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань/пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов'язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов'язків.
Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав- членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
Судом встановлено, що у рішенні щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку не було визначено, які саме документи не були надані позивачем, всупереч обов'язку контролюючого органу чітко зазначити ненадані документи.
Відповідно до частини 1 розділу III Порядку контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.
Обов'язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - Рішення).
Верховний Суд у постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 1840/2970/18 зазначає, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, а й частину 1 розділу III Порядку, оскільки в рішенні не визначено конкретних підстав та документів, які не було подано Позивачем на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків.
Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про неможливість виконання податкового зобов'язання, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови Позивачу.
Вживання податковим органом загального посилання на Порядок, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком необхідного для податкового органу, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
Більш того, даний перелік не є вичерпним, адже кожна ситуація індивідуальна, проте податковим органом узагальнено ситуацію яка склалась у Позивача.
В той же час, суд вказує, що вказане рішення контролюючого органу є, відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальними актами.
При цьому, такий акт, виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акта (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, Відповідач обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, без доведення до відома Позивача, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, а тому рішення прийняте Відповідачем ніяк не обґрунтовано, прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже Відповідач діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що є підставою для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Щодо права на відстрочення від виконання податкових зобов'язань.
Суд вказує, що Порядок розроблено відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 глави 2 розд. II ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо (п. 1 розд. І Порядку)
У заяві про неможливість виконання податкових зобов'язань Позивачем вказано, що збройний конфлікт унеможливив ТОВ "Перехрестя плюс" вчасно виконувати свої податкові обов'язки, бо співробітники ТОВ "Перехрестя плюс" або звільнилися, або перебувають у відпустках, оскільки не мають можливості працювати у зв'язку з бойовими діями і обстрілами, особливо центральних районів Харківської міської територіальної громади, які тривають дотепер. Крім цього, внаслідок проведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, була пошкоджена будівля, яка була юридичною і фактичною адресою ТОВ "Перехрестя плюс", де зберігалася первинна бухгалтерська документація і комп'ютерна техніка. Внаслідок зазначених руйнувань було пошкоджено систему електропостачання та інтернет зв'язку, що, в свою чергу, спричинило пошкодження серверного та комп'ютерного обладнання. Зокрема, було пошкоджено офісні приміщення, де зберігалась первинна бухгалтерська документація.
Крім того, до заяви Позивач надав копії таких документів: договір оренди № 031209-22 від 03.12.2022; копія технічного висновку про стан будівельних конструкцій будівлі від 30.06.2022 за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 70; копія протоколу огляду місця події від 06.05.2022; копія листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 (вих. №б/н від 27.09.2022; вхідний до ДПС № 32662/6/73 від 30.09.2022).
Згідно з абзацами першим - п'ятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Отже, після припинення обставин, що унеможливлюють виконання Позивачем, останнім буде виконано свій податковий обов'язок протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, як це передбачено законодавством.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.11.2022 № №3239/20-40-18-04-25 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов'язання є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.
Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 року у справі за позовом ТОВ "Аскоп-Україна" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що "спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення".
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Питання щодо визнання поважними обставини, що унеможливлюють виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" покладених на нього податкових обов'язків визначених у заяві до ГУ ДПС в Харківській області належать до виключної компетенції відповідача.
Також, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про неможливість виконання податкових обов'язків з поданими документами, з урахуванням висновків суду.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд вказує, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" (вул. Сумська, 70,м. Харків, 61002, код 34755139) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.11.2022 № №3239/20-40-18-04-25 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов'язання.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" про неможливість виконання податкових обов'язків з поданими документами, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов