20 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4645/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить (з урахуванням уточнення від 06.05.2024):
- визнати відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у виплаті грошових коштів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 по заяві- розрахунку № 2680605706-2023-3 згідно з паперовими листками непрацездатності серії АДУ № 122485 та серії АДУ №122375 незаконною;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати грошові кошти на рахунок фізичній особі-підприємця ОСОБА_1 згідно з заявкою-розрахунком № 2680605706-2023-3 згідно з паперовими листками непрацездатності серії АДУ № 122485 та серії АДУ № 122375.
В обґрунтування позовних вимог позивач наводить, що згідно з нормами чинного законодавства грошові кошти відповідно до наданих заяв - розрахунків по лікарняним листам виплачуються лише на рахунок підприємства, де працює застрахована особа, а вже після отримання грошових коштів з органу пенсійного фонду, підприємство перераховує грошові кошти застрахованій особі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4645/24; вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що оскільки від страхувальника відповідна заява-розрахунок надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 15.10.2023, тобто з порушенням терміну звернення, підстави для призначення та виплати страхових коштів відсутні.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Учасниками справи не заперечується, що ОСОБА_3 є найманим працівником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Як зазначає позивач у позовній заяві, у жовтні 2021 року ОСОБА_2 надала позивачу, як своєму роботодавцю, паперовий листок непрацездатності по вагітності та пологам серії АДТ № 886948 за період з 13.09.2021 по 16.01.2022. Своєчасно даний лист непрацездатності до фонду соціального страхування України позивач не здала, оскільки співробітники поліції під час обшуку 05.11.2021 вилучили оригінал вищезазначеного листка непрацездатності.
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 отримала дублікат листка непрацездатності серії АДУ № 122485 та повторно надала позивачу.
15.10.2023 позивач, як роботодавець, в електронному кабінеті подала заяву-розрахунок 2680605706-2023-3 про виплату грошових коштів згідно з листками непрацездатності серії АДУ № 122485 та серії АДУ № 122375.
Відповідно до листа пенсійного органу підставою для відмови у виплаті грошових коштів за вищезазначеними листками непрацездатності стало те, що позивач, як роботодавець, порушила строк звернення з відповідною заявою-розрахунком для отримання грошових коштів за цими листками непрацездатності.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України кожному громадянину гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини у сфері забезпечення права на соціальне страхування на випадок втрати працездатності врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105-XIV від 23.09.1999 (далі - Закон №1105, у редакції, чинній на час виникнення страхового випадку) та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464, у редакції, чинній на час виникнення страхового випадку).
Відповідно до статті 1 Закону №2464 Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №2464 джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та Пенсійного фонду від, зокрема, установ (закладів), осіб, які видають листки непрацездатності.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1105 страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону №1105 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Частиною четвертою статті 19 Закону №1105 визначено, що застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку; 2) допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Згідно з частиною першою статті 30 Закону №1105 матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності). Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 31 Закону №1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров'я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.
Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) застраховані особи, зазначені в абзаці шостому частини першої статті 24 цього Закону, додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу.
У статті 34 Закону №1105 наведено, що фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви. У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.
Страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Механізм та умови фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України визначений Порядком фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №12 (далі за текстом - Постанова №12, у редакції, чинній на час виникнення страхового випадку).
Відповідно до пункту 6 Постанови №12 заява-розрахунок надається страхувальником в паперовому вигляді особисто до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення, або надсилається в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.
Згідно з пунктом 7 Постанови №12 заява-розрахунок готується у двох примірниках, один з яких разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та окремі виплати потерпілим на виробництві (членам їх сімей), зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення.
У разі подання документа в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису роздрукована заява-розрахунок разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначались окремі виплати та матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника.
Інформація, внесена страхувальником до заяви-розрахунку, повинна повністю відповідати документам, на підставі яких здійснено призначення матеріального забезпечення та окремі виплати потерпілим на виробництві (членам їх сімей), та бути відображена в реєстрах бухгалтерського обліку. Відповідальність за достовірність даних, наведених у заяві-розрахунку, несе страхувальник.
Відповідно до пункту 8 Постанови №12 робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку інформації, наведеної у ній, перевіряє правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, наявність у Фонді зареєстрованого нещасного випадку або профзахворювання (у разі проведення виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей), правильності нарахування виплат та у разі відсутності зауважень протягом десяти робочих днів здійснює фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку. У разі виявлення помилок та/або недостовірних відомостей заява-розрахунок повертається страхувальнику з відповідними рекомендаціями щодо їх усунення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, як роботодавцем, 15.10.2023 в електронному кабінеті подано заяву-розрахунок 2680605706-2023-3 про виплату грошових коштів згідно з листками непрацездатності серії АДУ № 122485 та серії АДУ № 122375.
Підставою для відмови у виплаті грошових коштів по вищезазначеним листкам непрацездатності пенсійний орган наводить наступне:
- враховуючи те, що страховий випадок виник до 31.12.2022, то для призначення страхових виплат застосовується норма Закону №1105 в редакції, що діяла до набрання чинності редакції, чинній на 01.01.2023;
- частиною п'ятою статті 32 Закону №1105 визначено, що страхові виплати, передбачені Законом №1105, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім'ї;
- враховуючи те, що відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами закінчилась 15.01.2023, то страхувальнику необхідно було звернутись з заявою-розрахунком, сформованою на підставі листка непрацездатності, не пізніше 15.01.2023;
- оскільки від страхувальника відповідна заява-розрахунок надійшла до Головного управління 15.10.2023, тобто з порушенням терміну звернення, підстави для призначення та виплати страхових коштів відсутні.
Так, дійсно відповідно до частини п'ятої статті 32 Закону №1105 (у редакції, чинній до 01.01.2023) матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні.
Водночас, оскільки позивачем подано заяву-розрахунок 15.10.2023, то суд враховує чинні на момент подання цієї заяви норми діючого законодавства України.
Частиною першою статті 11 Закону №1105 передбачено, що страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону №1105 право на страхові виплати за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: 1) у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних із таким сп'янінням; 6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням; 7) за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
Суд звертає увагу на те, що стаття 16 Закону №1105 містить вичерпний перелік підстав відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.
При цьому серед підстав, з яких відповідачем була повернута без задоволення заява-розрахунок позивача, як роботодавця, указаний перелік не містить.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 № 28-3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.12.2022 за № 1703/39039, фінансування для здійснення страхових виплат, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", здійснюється централізовано Пенсійним фондом України на підставі заяв-розрахунків, що містять інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача в частині відмови у здійсненні фінансування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для нарахування та виплати ОСОБА_2 допомоги по вагітності та пологах за заявою-розрахунком № 2680605706-2023-3 згідно з паперовими листками непрацездатності серії АДУ № 122485 та серії АДУ №122375.
Водночас, що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти на рахунок фізичній особі- підприємця ОСОБА_1 згідно з заявкою-розрахунком № 2680605706-2023-3 згідно з паперовими листками непрацездатності серії АДУ № 122485 та серії АДУ № 122375, суд виходить з такого.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.
Ураховуючи викладене, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву-розрахунок № 2680605706-2023-3 щодо фінансування виплат по вагітності та пологах ОСОБА_2 згідно з листками непрацездатності серії АДУ № 122485 та серії АДУ №122375, з урахуванням висновків суду.
Таким чином, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти на рахунок фізичній особі- підприємця ОСОБА_1 згідно з заявкою-розрахунком № 2680605706-2023-3 згідно з паперовими листками непрацездатності серії АДУ № 122485 та серії АДУ № 122375 задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
На час розгляду даної справи відповідач заперечує право позивача на відповідні виплати, однак, питання щодо конкретних розмірів та складових цих виплат у межах даної справи відповідачем не досліджувалось, а тому вимоги позивача в цій частині є передчасними та необґрунтованими. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у позові у частині вказаних позовних вимог.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Підстави розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84112, код ЄДРПОУ 1348610), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині відмови у здійснення фінансування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для нарахування та виплати ОСОБА_2 допомоги по вагітності та пологах за заявою-розрахунком № 2680605706-2023-3 згідно з паперовими листками непрацездатності серії АДУ № 122485 та серії АДУ №122375.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву-розрахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 2680605706-2023-3 щодо фінансування виплат по вагітності та пологах ОСОБА_2 згідно з листками непрацездатності серії АДУ № 122485 та серії АДУ №122375, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна