20 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/1094/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті та Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті /надалі - відповідач-1/ про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області №126818 від 14 січня 2025 року про застосування до фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розмірі 17000,00 грн /а.с. 1-6/.
Позов обґрунтований тим, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №126818 від 14 січня 2025 року підлягає скасуванню як протиправна, оскільки під час перевірки транспортний засіб не був обладнаний тахографом та відповідно до чинного законодавства України водій був зобов'язаний вести контрольну книжку водія. Таким чином, відповідно до пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340, посадові особи Укртрансбезпеки мали б перевірити дотримання режиму праці і відпочинку водія по наданій для перевірки індивідуальній контрольній книжці, яка надавалася водієм перевіряючому.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) /надалі - відповідач-2/, витребувано докази.
Відповідач-1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідач-2 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 50-62/ зазначив, що 09 грудня 2024 року позивачем, як автомобільним перевізником, транспортним засобом марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 , здійснювалося перевезення вантажів на підставі товарно-транспортної накладної №48-0276638 від 09 грудня 2024 року. 09 грудня 2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області проведено перевірку додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої встановлено порушення перевізником ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки №АР102844 від 09 грудня 2024 року. За змістом Акту проведення перевірки №АР102844 від 09 грудня 2024 року посадовою особою виявлено порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: «при перевезенні вантажу (продукти) згідно ТТН №48-0276638 від 09 грудня 2024 року на момент перевірки виявлено порушення, а саме: відповідно до пункту 6.1 наказу МТЗУ №340 від 07 червня 2010 року вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а тому відповідно до пункту 3.3 наказу МТЗУ №385 від 24 червня 2010 року відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ з повною масою понад 3,5 тон, чим порушено статтю 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону «Про автомобільний транспорт»» - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З огляду на зазначене та зважаючи на допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ, 14 січня 2025року Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області винесено постанову №126818 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн за перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340 (далі - Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Виключень щодо критеріїв, вказаних в пункті 6.1 Положення №340, законодавством не передбачено. Таким чином, в спірних правовідносинах щодо позивача правозастосовним є пункт 6.1 Положення №340, оскільки належний позивачу транспортний засіб MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 має повну масу 7490 кг (7,490 т) та використовується для здійснення вантажних перевезень, з 01 червня 2015 року має бути обладнаним діючим та повіреним тахографом та автомобільним перевізником мають виконуватися законодавчо встановлені обов'язкові вимоги щодо забезпечення належної експлуатації такого тахографу та, зокрема, наявності всіх необхідних документів та надання їх водієві для подальшого пред'явлення під час проведення перевірок. Пункт 6.3 Положення №340, на який посилається позивач в позовній заяві, про можливість використання індивідуальної контрольної книжки водія стосується інших транспортних засобів, які не згадуються у пункті 6.1 Положення №340. Таким чином, ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов'язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення лише автомобіль, що обладнаний тахографом, а водія - мати відповідні документи, які підтверджують його використання.
У відповіді на відзив /а.с. 81-85/ позивач зазначив, що імперативними приписами пункту 6.3 Положення № 340 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) чітко встановлено: водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв. Оскільки уповноваженими особами Укртрансбезпеки було встановлено відсутність тахографа, підлягала до застосування саме норма пункту 6.3 Положення № 340. Приписи статей 39 та 48 Закону містять невичерпний перелік документів із зазначенням, що до вказаного переліку можуть також належати й "інші документи, передбачені законодавством". При цьому законодавець не зазначає якими саме нормативно-правовими актами врегульовано перелік обов'язкових документів (відсильна норма до невизначеного кола українського законодавства). В подальшому контролюючий орган посилається на Положення № 340 та Інструкцію № 385, вказуючи на обов'язок встановити тахограф. Однак, відповідальність за невстановлення тахографу відсутня та передбачена лише відповідальність за відсутність документів, визначених законом. В даному випадку саме індивідуальна контрольна книжка водія є для автомобільного перевізника документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів у розумінні статті 48 Закону та пункту 6.3 Положення. З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія. Відповідачами не заперечувалося, що транспортний засіб під час перевірки не був обладнаний тахографом. Між тим, під час перевірки водій повідомив інспектору, що веде індивідуальну контрольну книжку водія, але інспектор проігнорував цей факт та склав акт про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
У запереченнях (на відповідь на відзив) /а.с. 87-91/ відповідач-2 зазначив, що пунктом 6.1 Положення №340 встановлено імперативний обов'язок щодо обладнання транспортних засобів з повною масою понад 3,5 тонн, що використовуються для здійснення вантажних перевезень, контрольними пристроями - тахографами та нормами вказаного нормативно-правового акту не передбачено жодних альтернатив для автомобільних перевізників щодо можливості не встановлювати тахографи на такі транспортні засоби. Таким чином, з огляду на викладене вище, у Позивача був обов'язок обладнати належний йому транспортний засіб марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , що використовується для здійснення перевезень вантажів, діючим та повіреним тахографом, або ж, у разі належним чином підтвердженої технічної неможливості встановити тахограф на даний транспортний засіб, використовувати для здійснення вантажних перевезень інший транспортний засіб з діючим та повіреним тахографом.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 12 та 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець та одним із зареєстрованих видів його діяльності за КВЕД є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний) /а.с. 78/.
На підставі графіка проведення рейдових перевірок від 06 грудня 2024 року /а.с. 72/ та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №НР000834 від 06 грудня 2024 року /а.с. 71/ 09 грудня 2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті у місці: а/д Р-60 Кролевець - Конотоп - Ромни - Пирятин км 128+200 в районі АЗС «ANP» проведено перевірку транспортного засобу марки MAN / TGL, державний номерний знак НОМЕР_4 /а.с. 72-зворот/.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 /а.с. 21/ транспортний засіб марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_4 , рік випуску - 2010, прізвище або організація - ОСОБА_1 , власність - є власником, повна маса - 7490 кг.
Відповідно до товарно-транспортної накладної №48-0276638 від 09 грудня 2024 року /а.с. 74/ здійснювалося перевезення вантажу автомобілем MAN, державний номерний знак НОМЕР_4 ; автомобільний перевізник та вантажовідправник - ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), водій - ОСОБА_3 / ОСОБА_2 .
За результатами перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР102844 від 09 грудня 2024 року /а.с. 72-зворот/, в якому зафіксовано, що 09 грудня 2024 року о 11:10 : а/д Р-60 Кролевець - Конотоп - Ромни - Пирятин км 128+200 в районі АЗС «ANP» проведено перевірку транспортного засобу марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_4 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію: НОМЕР_2 , водій - ОСОБА_2 (посвідчення водія НОМЕР_5 ), що належить ФОП ОСОБА_1 ; під час перевірки виявлено порушення: «при перевезенні вантажу (продукти) згідно ТТН №48-0276638 від 09 грудня 2024 року на момент перевірки виявлено порушення, а саме: відповідно до пункту 6.1 наказу МТЗУ №340 від 07 червня 2010 року вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а тому відповідно до пункту 3.3 наказу МТЗУ №385 від 24 червня 2010 року відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ з повною масою понад 3,5 тон, чим порушено статтю 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону «Про автомобільний транспорт».
В графі "Пояснення водія про причини порушень" акту перевірки зазначено: "з актом протоколу не згоден. Згідно пункту 6.3 Положення № 340 я пред'явив особисту книжку водія" /а.с. 72-зворот/.
Повідомлення вих. №115981/36/24-24 від 26 грудня 2024 року /а.с. 76/, яким запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області 14 січня 2025 року з 10 до 12 годин, надіслано Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області на адресу ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням 0600997220142 /а.с. 76-77/ та вручено адресату - 30 грудня 2024 року /а.с. 79/.
14 січня 2025 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті Ткаченком Дмитром винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №126818 /а.с. 70/, якою до ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано (стягнуто) адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн за допущення 09 грудня 2024 року о 11:10 а/д Р-60 км 128+200 транспортним засобом, державний номерний знак НОМЕР_4 , порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (згідно акту проведення перевірки від 09 грудня 2024 року №АР102844).
Копію постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №126818 від 14 січня 2025 року отримано представником ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом /а.с. 70/.
Не погодившись із прийняттям постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №126818 від 14 січня 2025 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для вирішення спору, суд виходить з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05 квітня 2001 року /надалі - Закон №2344-III (у відповідній редакції)/.
Законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень /стаття 2 Закону №2344-III/.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до положень статті 6 Закону №2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) /надалі - Порядок №1567 (у відповідній редакції)/, який відповідно до пункту 1 Порядку №1567 визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).
Відповідно до пунктів 14, 15, 21 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно з пунктами 25-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як свідчать матеріали справи, за результатами розгляду справи про порушення на підставі акту перевірки та наданих водієм документів винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №126818 від 14 січня 2025 року.
Надаючи правову оцінку цій постанові, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Тож відповідно до вказаних норм контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися автомобільним перевізником та такий контроль не залежить ані від протяжності маршрутів, ані від виду перевезення: внутрішнього чи міжнародного.
Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.
Зміст статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте вказано на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17.
Отже, положеннями статті 48 Закону № 2344-ІІІ покладено на автомобільного перевізника обов'язок з забезпечення, а на водія - пред'явлення для перевірки документів, безпосередньо зазначених у статті 48 Закону № 2344-ІІІ, в тому числі інших документів, передбачених законодавством.
Абзацом 3 частини першої статі 60 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому за визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2344-III, автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Таким чином, статтею 60 Закону № 2344-III встановлена відповідальність автомобільного перевізника за відсутність на момент проведення перевірки документів, що перелічені у статті 48 Закону № 2344-ІІІ, а також інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та надати особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, під час здійснення самої перевірки ( а не після її закінчення).
Такий висновок суду узгоджується із висновком Верховного Суду, сформованим у постанові від 19 жовтня 2023 року у справі № 640/27759/21
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є автомобільним перевізником, що не заперечується позивачем.
Відтак, саме ОСОБА_1 як автомобільний перевізник згідно ТТН №48-0276638 від 09 грудня 2024 року є суб'єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 946/18241 /надалі - Інструкція № 385, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/.
За визначеннями, наведеними у пункті 1.4 Інструкції № 385, адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР, - "калібрування"; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Положеннями пунктів 2.6 та 2.7 Інструкції № 385 визначено, що ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Пунктом 3.5 Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Відповідно до пункту 6.1 розділу VІ Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за N 811/18106 /надалі - Положення № 340, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Згідно із пунктом 6.3 розділу VІ Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
З наведеного правового регулювання слідує, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Також ведення тахографу передбачено і для автобусів, протяжність маршруту яких становить понад 50 км. Водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, а у разі необладнання транспортного засобу тахографом - індивідуальну контрольну книжку водія або копію графіка змінності водіїв. При цьому із системного аналізу норм чинного законодавства слідує, що можливість вести індивідуальну контрольну книжку водія або копію графіка змінності водіїв передбачена лише для тих водіїв транспортних засобів, які керують або вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, або автобусом на автобусному маршруті протяжністю до 50 км включно.
Також Верховний Суд, приймаючи постанову від 06 вересня 2024 року у справі № 600/302/23-а, навів наступні висновки щодо застосування пункту 6.3 розділу VІ Положення № 340: "55. спірним є питання чи наявний у позивача обов'язок обладнувати автомобіль з масою 3500 кг діючим та повіреним тахографом.
56. Так, за змістом пункту 6.1. Положення № 340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
57 Вжите у вказаній нормі слово “понад» вказує на перевищення маси 3,5 тонн, тобто законодавець визначив обов'язок по обладнанню вантажного автомобіля діючими та повіреними тахографами з повною масою автомобіля більше ніж 3,5 тонн.
58. Судами встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки “Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , повна маса транспортного засобу становить 3500 кг.
59. Оскільки повна маса транспортного засобу, що належить позивачу, становить 3500 кг, а законодавством визначено обов'язок щодо обладнання вантажного автомобіля діючим та повіреним тахографом з повною масою вище 3,5 тонн, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність обов'язку у позивача обладнувати вантажний автомобіль марки “Mercedes-Benz» діючим та повіреним тахографом є правильним".
Судовим розглядом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 транспортний засіб MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , має повну масу 7490 кг (що становить 7,49 т) та згідно ТТН №48-0276638 від 09 грудня 2024 року цей транспортний засіб 09 грудня 2024 року використовувався позивачем для здійснення вантажних перевезень.
Таким чином, з огляду на вимоги пункту 6.1 Положення № 340 такий транспортний засіб MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 повинен бути обладнаним діючим та повіреним тахографом та автомобільним перевізником мають виконуватися законодавчо встановлені обов'язкові вимоги щодо забезпечення належної експлуатації такого тахографу та наявності всіх необхідних документів та надання їх водієві для подальшого пред'явлення під час проведення перевірок, у зв'язку з чим довід позивача щодо відсутності у водія обов'язку пред'являти під час перевірки протокол про перевірку та адаптацію тахографа є безпідставним.
Згідно акту перевірки водієм транспортного засобу MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , не надано особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено статтю 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Оскільки в акті перевірки відсутній запис водія про наявність у нього протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та про його неврахування посадовими особами Укртрансбезпеки під час перевірки, у суду відсутні підстави вважати, що позивач не вчиняв порушення, яке зафіксовано у цьому акті перевірки.
Доказів, які б спростовували обставини, що мали місце під час проведення рейдової перевірки та зазначені в акті перевірки від 09 грудня 2024 року, матеріали справи не містять.
За таких обставин суд доходить висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №126818 від 14 січня 2025 року, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн, прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Європейська, буд. 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008) та Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк