Справа № 420/2724/25
20 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа без самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), третя особа без самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виразились у відмові виготовлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2023 року відповідно до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року (2684,00 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та інших щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 1 січня 2023 року, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для проведення перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року відповідно до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року (2684,00 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та інших щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 1 січня 2023 року, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Позивач у позові зазначив, що йому призначена та виплачується пенсія відповідно до Закону України від 09.04.92 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон України №2262-XII).
У 2018 році йому перерахована пенсія на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, в якій розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням розраховано відповідно до п.4 постанови КМУ від 30.08.2017№704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ №704) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (в редакції Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" чинній а момент прийняття) на відповідний тарифний коефіцієнт.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року встановлено в розмірі 1762 гривні.
Пунктом 4 Постанови №704 в первісній редакції було встановлено, що розміри зазначених вище окладів визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Таким чином було закладено механізм щорічного збільшення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням в залежності від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Однак п.6 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року були внесені зміни в п.4 і цей механізм скасовано.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду №826/6453/18 від 29.01.2020 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103. Відповідно скасовано і зміни, внесені цим пунктом в пункт 4 Постанови №704
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684грн.
Позивач вважає, що після скасування судом п.6 Постанови №103 поновлюється дія попередньої редакції п.4 Постанови №704.
Відповідно до пункту 4 Постанови №704 в чинній на 01.01.2023 редакції, відбулась зміна розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, який розраховується на підставі збільшеного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Змінюватися повинні також і розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії, які залежать від розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Позивач, посилаючись на постанову Верховного Суду від 02.08.2022 у справі 440/6017/21, зазначає, що відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Він звернувся до відповідача із заявою подати до ГУ ПФУ в Одеській області Довідку про розмір грошового забезпечення за займаною посадою, з якої була звільнена зі служби, зокрема, станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ з урахуванням положень постанови КМУ №704.
Відповідач повідомив позивача, що змін розміру грошового забезпечення військовослужбовців з 2018 року не вносилось. Порядком №45 не передбачено надання зазначених довідок за зверненням громадян.
Позивач вважає вказану відмову протиправною. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст. ст. 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, постанову КМУ №704, Порядок №45, а також правові висновки з аналогічних спірних правовідносин, викладених у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21.
Ухвалою суду від 03.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі у якості третьої особи ГУ ПФУ в Одеській області.
Ухвала суду від 03.02.2025 року доставлена в електронний кабінет ООТЦКСП та ГУ ПФУ. Станом на 20.03.2025 року пояснення ГУ ПФУ до суду не надійшли.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову та вказує на те, що позивач посилається на п. 4 в редакції Постанови КМУ №704, яка є нечинною. Після скасування зміненої редакції КМУ не приймав нової редакції п. 4 до 12 травня 2023 року, якою встановив розрахункову величину 1762грн.
Справа розглянута в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за Законом України №2262-ХІІ, що не оспорюється сторонами.
Пенсія позивачу з 2018 року на підставі постанови КМУ №103 була розрахована з грошового забезпечення, яке зазначене у довідці про грошове забезпечення. Посадовий оклад розрахований шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ №704.
Позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ з урахуванням положень постанови КМУ №704 виготовити йому нову довідку про грошове забезпечення із зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, зокрема, на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахування розмірів встановлених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.
Листом від 18.11.2024 року позивача повідомлено про відсутність підстав для виготовлення довідки, оскільки не було з 2018 року змін розміру грошового забезпечення військовослужбовців Постанов КМУ про перерахунок пенсій не приймалось, відповідно списків з ГУ ПФУ щодо військовослужбовців, яким повинно бути перерахована пенсія не надходило. Порядком №45 не передбачено надання довідок про розмір грошового забезпечення на звернення громадян.
Позивач вважаючи порушеними його права звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини виникли з підстав наявності у позивача отримання довідки про грошове забезпечення за посадою з якою він звільнений станом на 01.01.2023 із розрахунком посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення ч.3 ст.43 та ч.4 ст.63 Закону України №2262-ХІІ.
Відповідно до частин 1,2,4 ст.63 Закону України №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, необхідною умовою для перерахунку пенсій є підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тобто пенсії військовослужбовців залежать від грошового забезпечення діючих військовослужбовців за відповідною посадою та проводиться з дати виникнення права на нього.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ, визначений Порядком №45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону України №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Отже іншою підставою та умовою для перерахунку пенсії є прийняття постанови КМУ про перерахунок пенсій особам, які отримують пенсію за нормами Закону України №2262-ХІІ.
Судом встановлено, що після постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», Кабінетом Міністрів України не приймалось постанов про перерахунок пенсій військовослужбовцям, між тим для застосування постанови №45 це є необхідною умовою для виконання органами пенсійного форду та уповноваженими органами на підготовку списків, виготовлення довідок та перерахунку пенсій. Іншого механізму Порядком №45 не встановлено, що є логічно-послідовним для здійснення одночасного перерахунку пенсій всім пенсіонерам, які отримують пенсію за Законом України №2262-ХІІ, що відповідає принципу соціальної справедливості.
Порядком №45 не передбачено отримання довідок про розмір грошового забезпечення окремим пенсіонером без прийняття постанови КМУ про перерахунок пенсії.
Постанова КМУ №103 набрала законної сили 24.02.2018 року. У зв'язку з прийняттям постанови №103 втратила чинність редакція п.4 постанови №704, що діяла до 24.02.2018 року, якою було встановлено, що розміри посадових окладів визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року була визначена нова редакція п.4 постанови, якою було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний згідно з додатками 1,12,13,14.
Вказаний прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року складав 1762 гривні.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині та визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Пунктом 6 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 було встановлено - внести зміни до постанов КМУ, що додаються. Зокрема, були внесені зміни в постанову КМУ №704, а саме п.4 викладений у наступній редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний згідно з додатками 1,12,13,14.
У п.10 цифри і слова « 1 січня 2019 року» замінено цифрами і словами « 1 березня 2018 року».
Не зважаючи на наявність рішення суду від 29.01.2020 року по справі №826/6453/18 положення норми в редакції Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року фактично не змінювались до внесення змін постановою КМУ №481 від 12.05.2023 року, в якій вказана фіксований розмір - 1762грн, виходячи з якого визначається оклад.
Була прийнята лише постанова КМУ № 1038 від 28.10.2020, якою внесено зміни у додатки 1, 12, 13, 14 постанови №704 та вилучено звідти умову, що посадовий оклад та оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
У зв'язку з неприйняття до постанови КМУ №481 від 12.05.2023 року інших постанов щодо редакції п.4 постанови КМУ №704, діючим військовослужбовцям продовжувався визначатися оклад шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний згідно з додатками 1,12,13,14, як це було визначено п.4 постанови КМУ.
Вказана норма не змінювалась постановою КМУ після скасування судом п.6 Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року, а тому для відповідача як суб'єкта владних повноважень вказана норма була діючою.
Скасування рішенням суду п.6 Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року автоматично не відновило норму - п.4 постанови №103, яка діяла до внесення в до неї змін постановою КМУ №103, оскільки в чинному законодавстві розрізняються поняття «визнання нечинним» та «скасування».
Скасування акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта з моменту його прийняття. Втрата чинності акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта на майбутнє, іншими словами, акт втрачає чинність з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом.
Відповідно до ч.2 ст.245 КАСУ у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень. Аналогічні положення містяться в ст.5 КАСУ. Отже, аналіз вказаних норм свідчить, що суд має право скасовувати індивідуальний акт, а нормативно-правовий акт лише визнати протиправним та нечинним.
Проте судом скасовані положення нормативно-правового акту, а не визнані нечинними, але будь-якого відповідного акту уповноваженим органом, який повинен застосовуватися органами виконавчої влади не прийнято.
В законодавстві не передбачено автоматичного поновлення норми права навіть при визнанні її судом у відповідності до норм КАС України нечинною, а також при її скасуванні.
КМУ на основі та на виконання Конституції і Законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження (ст.49 Закону України «Про КМУ»).
Згідно з п.32 Правил підготовки актів КМУ, затверджених постановою КМУ від 06.05.2005 року №870 визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом
Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України, чи про його скасування.
Таким чином, після скасування рішенням суду п.4 постанови №704 в редакції постанови КМУ №103 автоматично не відбулось поновлення попередньої редакції п.4 постанови №704, у зв'язку з чим діючим військовослужбовцям посадовий оклад розраховувався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762грн) на відповідний тарифний згідно з додатками 1,12,13,14.
Нова редакція п.4 постанови №704 прийнята постановою КМУ від 12.05.2023 року № 481, якою визначено що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
З вказаних підстав з 2018 року посадовий оклад діючих військовослужбовців розраховувався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762грн) на відповідний тарифний згідно з додатками 1,12,13,14, а з травня 2023 року з прийняттям постанови КМУ від 12.05.2023 року № 481 з цього ж розміру як фіксованого.
Таким чином, надання довідки позивачу для перерахунку пенсії не буде відповідати (буде вищім) грошовому забезпеченню діючого військовослужбовця, якій проходить службу під час воєнного стану в Україні, за відповідною посадою. Враховуючи положення Закону України №2262-ХІІ про заборону зменшувати нараховану пенсію, надання довідки для перерахунку пенсії із зазначенням посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 буде значно перевищувати посадовий оклад діючого військовослужбовця, якій проходить службу під час воєнного стану, а також особи, яка під час воєнного стану буде звільнятися зі служби на пенсію, якому посадовий оклад буде розраховуватися шляхом множення 1762грн на відповідний тарифний згідно з додатками 1,12,13,14, тобто значно меншого, ніж з якого бажає здійснити розрахунок позивач, що має наслідком нерівність пенсійного забезпечення осіб - військовослужбовців при рівних підставах його отримання.
Між тим, ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, у разі наявності правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, суд повинен керуватися вказаним висновком, якщо Верховний Суд у подальшому не відступає від таких висновків.
Правові висновки щодо порядку та умов застосування положень Постанови КМУ №704 та наявності підстав для виготовлення нових довідок для осіб, які отримують пенсії відповідно до Закону України №2262-ХІІ, викладені Верховним Судом в постанові від 02.08.2022 року №440/6017/21. Судом встановлено, що Верховний Суд не відступав від правових висновків вказаних у вказаній постанові.
Відкриваючи касаційне провадження по вказаній справі Верховний Суд в ухвалі від 13.12.2021 року зазначив, що аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у пп. "а" п. 2 ч.5 ст.328 КАС України, тобто касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Враховуючи викладене вказані правові висновки в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України підлягають застосуванню судом при розгляді даної справи.
Правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 02.08.2022 року №440/6017/21 полягають в наступному.
Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Статтею 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (ст.6 Закону).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно із ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Верховний Суд в постанові від 02.08.2022 року №440/6017/21 зазначив, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. Відтак, на думку колегії суддів зазначення у п. 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.
Разом з цим, колегія суддів наголосила на тому на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому колегія суддів зазначила, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року №2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 року №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №294-ІХ) та Закон №1082- ІХ таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Закон №294-ІХ не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Так, ч.3 ст.1-1 Закону №2262-ХІІ містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в ч.3 ст.7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №10-82-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Колегія суддів зазначила, що у справі, яка розглядається прохання позивача видати йому довідку для перерахунку його пенсії з 01.01.2021 відповідно до постанови №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови № 704, було обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом №10-82-ІХ , для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Верховний Суд також підтвердив свій правовий висновок, якій міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.04.2012 року у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Верховний Суд наголосив на тому, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №1082-ІХ виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону и №2262-ХІІ та ст.9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, колегія суддів звернула увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою ст.51 Закону и №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-ІХ, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови N 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Застосовуючи ці висновки до обставин справи, Верховний Суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому правові висновки Верховного Суду полягають у тому, що для застосування постанови №704 необхідно, щоб її положення відповідали нормативному акту вищої сили, а саме Закону України про Державний бюджет на відповідний рік.
Верховний Суд зазначив, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року №2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Саме тому положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 року - набрання чинності Закону України від 14.11.2019 року №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
У 2020 році таких застережень не було.
Верховний Суд також зазначив, що у 2021 році також повинен застосовуватися прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року. Між тим, були наявні тотожні застереження, які були раніше вказані у п. 8 Прикінцевих положень Законі України від 23.11.2018 року №2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Тобто у постанові Верховного Суду наявні протиріччя. Наразі були вказані тотожні застереження у ст. 7 Закону України від 15.12.2020 року №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», у ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік'щодо розмірі розрахункової величини для розрахунку окладів.
Між тим, за визначенням неодноразово викладеним в постановах Верховного Суду висновки Верховного Суду повинні застосовуватися з урахуванням останніх постанов щодо спірних правовідносин.
Постановою Верховного Суду від 06.02.2023 року по справі №160/2775/22 скасовано постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2022 у справі №160/2775/22, та залишено в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 року, яким задоволено вимоги позивача щодо виготовлення та направлення довідок з визначенням розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (2102 грн), на 01.01.2021 (2270 грн), на 01.01.2022 (2481 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови КМУ № 704
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що оскільки відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ обставиною, що обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, повинно бути підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а такого підвищення станом на 29.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022 фактично не відбулось, то підстави для перерахунку пенсії позивача, а відповідно і для видачі відповідачем нової довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 29.01.2020, з 01.01.2021 та з 01.01.2022 відсутні. Верховним Судом вказані доводи не прийняті до уваги.
Також рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.11.2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у 2022 році не відбулось підвищення прожиткового мінімуму, як розрахункової величини саме для обчислення посадових окладів працівників державних органів, а відповідно і для видачі відповідачем нової довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2022 року відсутні.
У п.32, п.33 постанови Верховного Суду від 04.04.2023 року по справі №120/5264/22 знову зазначено, що п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року. У свою чергу, Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року на 2020, 2021 та 2022 роки, відповідно, не містять.
Між тим, якщо Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» не містить будь - яких застережень щодо розрахункової величини окладів (таких як у п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»), то Закони про державний бюджет на 2021,2022,2023 таки тотожні застереження наявні у ст.7 Законі.
Проте постановою Верховного Суду від 04.04.2023 року по справі №120/5264/22 скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанції та позов ОСОБА_1 задоволений.
Верховний Суд зазначив, що він не знаходить підстав для відступу від правових висновків викладений у постанові від 02.08.2022 року у справі № 440/6017/21,а також вказує, що зазначені висновки було застосовано Верховним Судом у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 22 вересня 2022 року у справі № 500/3840/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 120/648/22-а, від 22 березня 2023 року у справі № 340/10333/21 та від 06 лютого 2023 року у справі № 160/2775/22.
Оцінивши надані докази суд дійшов висновку, що на підставі правових висновків Верховного Суду щодо подібних правовідносин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню саме шляхом визначеним у постанові Верховного Суду у справі № 440/6017/21.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа без самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 з встановленням у довідці посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 1 лютого 2023 року.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва