Справа № 420/38126/24
20 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» (вул. Перекопська, 10, м. Херсон, 73005) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», в якому позивачка просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй - ОСОБА_1 , додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно у розмірі 30000 грн за кожен місяць служби;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй - ОСОБА_1 , додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно у розмірі 30000 грн за кожен місяць служби.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона з 02.01.2019 року проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, зокрема, в Державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» на посаді молодшого інспектора І категорії відділу охорони, яка розташована на території м. Херсона.
Херсонська міська територіальна громада з 01.03.2022 по 11.11.2022 перебувала в тимчасовій окупації, а на даний час зоною бойових дій. Однак, не дивлячись на вказане ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» продовжував виконувати визначені законом та Положенням функції до 14.05.2022 року та персонал продовжував нести службу до 14.05.2022. При цьому, у проміжок часу з 24.02.2022 по 14.05.2022 ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» було переведено на посилений варіант несення служби.
Позивачка зазначила, що з 24.02.2022 по 13.05.2024 отримувала повне грошове забезпечення та за неї відповідачем сплачувався ЄСВ.
Проте, за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 відповідач не виплатив їй додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що позивачка вважає протиправним.
Позивачка вважає, що має право на додаткову винагороду з лютого по травень 2022 року у розмірі 30000 грн як особа яка несла службу в Херсонському слідчому ізоляторі, який входить до структури органів ДКВС України.
При цьому, відсутність цільового бюджетного фінансування не може бути підставою для не нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, та відмови у її виплаті у належному розмірі, а також жодним чином не впливають на наявність чи відсутність у неї права на її нарахування та виплату у належному розмірі.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати їй додаткової винагороди 30000 грн за лютий-травень 2022 року, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 16.12.2024 позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 27.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 22.01.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Державна установа «Херсонський слідчий ізолятор» розташована на території Херсонської міської територіальної громади, яка з 01.03.2022 по 11.11.2022 перебувала в окупації, а на даний час є зоною бойових дій.
Після деокупації м. Херсона керівництвом установи встановлено факт перебування на території установи окупаційної влади та втрату первинної документації та інше. Станом на 16.12.2024 року проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12022230000005725 від 19.11.2022 року за фактом вільного доступу до установи, відсутності засуджених та ув'язнених, викрадення майна установи та інше.
Постановою №168 врегульовано порядок виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно для осіб, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.
В той же час, доказів виконання позивачкою своїх посадових обов'язків (несення служби у вигляді чергувань, нарядів тощо) за місцем служби у період окупації території Херсонської області, відомостей про участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не підтверджене перебування безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, що є обов'язковою умовою для здійснення виплати додаткової винагороди для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби згідно постанови №168, до суду не надано.
Крім того, до матеріалів позовної заяви не додано наказ про виплату (призначення) додаткової винагороди, а сам факт наявності трудових відносин з установою не є підставою набуття права на отримання додаткової винагороди передбаченої постановою №168.
Позивачка подала до суду відповідь на відзив, у якій просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові. На підтвердження обставин виконання нею посадових обов'язків в Державній установі «Херсонський слідчій ізолятор» протягом періоду з 24.02.2022 по 13.05.2022 позивачка додатково посилається на засвідчені приватним нотаріусом письмові пояснення ОСОБА_2 , молодшого інспектора-кінолога відділу охорони Державної установи «Херсонський слідчій ізолятор», з яким вона щодня працювала у спірний період. Також посилається та довідку ПФУ форми ОК-7, яка підтверджує отримання нею повного грошового забезпечення та сплату відповідачем ЄСВ за спірний період.
Справа розглянута в письмовому провадженні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, зокрема, наказом від 31.10.2019 року №97/ос призначена на посаду молодшого інспектора ІІ категорії відділу охорони Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» в порядку переведення з Державної установи «Херсонська виправна колонія (№61)».
Наказом в.о. начальника Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 24.01.2023 №4/ос позивачку звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до п.4 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) з 24.01.2023 року.
Відповідно до довідки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-7 ОСОБА_1 , зокрема, весь звітний 2022 рік перебувала у трудових відносинах з Державною установою «Херсонський слідчий ізолятор», отримувала фактичний заробіток та за неї сплачувались страхові внески страхувальником (відповідачем).
Водночас, наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2022 №1951/5 в Державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» з 14.05.2022 року оголошено простій та дозволено працівникам установи до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами установи.
11.07.2022 року наказом Міністерства юстиції України від 06.07.2022 року №2829/5 припинено простій установі, оголошений відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.07.2022 року №1951/5.
В подальшому, наказом державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 11.07.2022 року №44/ОС-пр, оголошено простій персоналу установи з 11.07.2022 до закінчення дії воєнного стану та дозволено працівникам установи до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами адміністративних будівель установи.
Позивачка, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати їй додаткової винагороди 30000 грн за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 (до оголошення 14.05.2022 року простою), звернулася до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі Закон №2713-IV)
Особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом (ч.4 ст. 21 Закону №2713-IV).
Згідно з ч.2 ст.23 Закону №2713-IV, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.23 Закону №2713-IV).
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності 01.03.2018) (далі Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктами 2 і 3 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерством юстиції України 28.03.2018 наказом №925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі Порядок №925/5).
Пункт 3 Порядку №925/5 передбачає, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією РФ в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє по сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» КМУ прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі постанова №168).
Пунктом 1 постанови №168 (в редакції від 28.02.2022 року) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пункт перший постанови №168 неодноразово змінювався, зокрема, постановою КМУ від 22.03.2022 №350 до Постанови №168 внесені зміни, відповідно до яких абзац перший пункту 1 доповнено словами, «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка"».
При цьому, пунктом 2 постанови КМУ №350 від 22.03.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.
Надалі постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 до Постанови №168 внесені зміни, якими в абзаці першому пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка"» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
Крім того, зазначеною Постановою №754 від 01.07.2022 внесені зміни щодо порядку виплати додаткової винагороди, а саме: після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Пунктом 2 постанови КМУ №754 від 01.07.2022 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.
Судом встановлено, що позивачка у період з 24.02.2022 по 01.04.2024 проходила службу в Державній установі «Херсонський слідчий ізолятор», яка розташована в межах Херсонської міської територіальної громади.
Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 Херсонська міська територіальна громада з 01.03.2022 по 11.11.2022 перебувала в тимчасовій окупації, а наразі є зоною бойових дій.
Відповідно до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р, Програма «єПідтримка» поширюється на Херсонську область.
Отже, з 24.02.2022 позивачка набула право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою №168, оскільки проходила службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Херсонська область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».
У відзиві відповідач наголошує, що відсутні підстави для виплати позивачці додаткової винагороди, оскільки відсутні докази несення позивачкою служби, а саме: у вигляді чергувань, нарядів тощо за місцем служби у період окупації території Херсонської області або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не підтверджене перебування безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
Верховним Судом розглядалась справа №160/11851/22, предметом якої слугувала правомірність бездіяльності Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України у ненарахуванні й невиплаті позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови №168 в редакції від 24.03.2022 за період з квітня 2022 по травень 2022 року.
У постанові від 02.11.2023 по справі №160/11851/22 надаючи оцінку доводам відповідача, що право на отримання додаткової винагороди мають лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які саме несуть службу в органах та установах зазначеної Служби, суд зазначив наступне.
По-перше, на переконання Верховного Суду, у цьому випадку поняття «несення служби», яке зазначено у пункті 1 Постанови №168, тотожні поняттю «проходження служби». Оскільки, законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть.
По-друге, положення пункту 1 Постанови №168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо.
Верховний Суд дійшов висновку, що Постанова №168 в редакції від 22.03.2022 не ставить в залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану.
Також Верховний Суд зазначив, що посилання відповідача на відсутність наказів командирів (начальників) щодо виплати цієї винагороди свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у позивача на таку винагороду.
В подальшому викладена правова позиція неодноразово підтримувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.01.2024 у справі №200/297/23, від 25.01.2024 у справі №520/8343/22, від 21.03.2024 у справі №160/12980/22, від 28.03.2024 у справі №480/1364/23, від 25.04.2024 у справі № 160/10532/22, від 25.07.2024 у справі №400/1895/23, від 08.08.2024 у справі №160/12981/22, від 14.10.2024 у справі №400/12515/23, від 17.10.2024 у справі №160/7027/22, від 17.10.2024 у справі №160/7027/22, від 24.10.2024 у справі №200/5154/22, від 29.10.2024 у справі №160/4039/23, від 31.10.2024 у справі №200/4975/22.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд на підставі ч.5 ст.242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.11.2023 по справі №160/11851/22, та не приймає доводи відповідача щодо обов'язкової умови виплати додаткової винагороди - несення служби у вигляді чергувань, нарядів тощо за місцем служби у період окупації території Херсонської області, або участь позивачки у бойових діях чи забезпеченні здійснення заходів, оскільки Постанова №168 в редакції від 22.03.2022 не ставить в залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану.
Також суд не приймає доводи відповідача, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), а отже, за відсутності таких, підстави для нарахування та виплати такої винагороди відсутні, оскільки враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.11.2023 по справі №160/11851/22, відсутність наказів командирів (начальників) щодо виплати винагороди свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у позивача на таку винагороду.
Суд вважає, що з 24.02.2022 по 13.05.2022 (до оголошення 14.05.2022 простою) позивачка набула право на отримання додаткової щомісячної винагороди у розмірі 30 000 грн, встановленої постановою №168 (у редакції від 22.03.2022), - у зв'язку з несенням служби в установі, що розташована в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка» (Херсонська область).
Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування і невиплати позивачці додаткової винагороди з 24.02.2022 по 13.05.2022 у розмірі 30 000 грн щомісячно; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці додаткову винагороду з 24.02.2022 по 13.05.2022 у розмірі 30 000 грн щомісячно.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» (вул. Перекопська, 10, м. Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 08564707) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 у розмірі 30 000 грн щомісячно.
Зобов'язати Державну установу «Херсонський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30 000 грн щомісячно.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва