Справа № 420/29128/24
20 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОАД-ТЕХ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОАД-ТЕХ" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000357/2 від 30.06.2024 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 березня 2023 р. між позивачем (ТОВ «ЛОАД-ТЕХ», Покупець) та компанією, створеною та існуючою за законодавством КНР «Sun-King Knitted Belt Product Ltd» (Продавець), було укладено контракт № LT-170323 та підписано Специфікацію № 2 від 05 грудня 2023 року. Перевезення - Вид транспорту: Морський контейнер. Період поставки 120 календарних днів (далі - «Специфікація»).
Відповідно до укладеної Специфікації та рахунку-фактури № FQSY-042-P231205C3 від 05.12.23 р. загальна сума поставки товару склала 36 053,22 доларів США. Загальна вага Товару (брутто) склала 2261,66 кг.
Згідно п. 1 укладеного Контракту продавець зобов'язується продати і поставити Покупцеві продукцію власного виробництва, іменовану надалі «Товар», а Покупець згоден прийняти і оплатити Товари, що наводяться у міру потреби в окремих Специфікаціях, згідно із зазначеними в них даних, відповідно до умов даного Контракту.
Відповідно до п. 2 контракту ціни на Товар встановлюються в доларах США і вказані в специфікації на кожну поставку до цього Контракту. Ціни за цим Контрактом тверді і не підлягають зміні протягом терміну дії цього Контракту.
Загальна сума Контракту складається з сум кожної фактичної поставки за даним Контрактом.
Згідно п. 3 контракту оплата Товару повинна бути проведена в доларах США.
Спосіб оплати: Всі платежі за цією угодою здійснюються Покупцем на користь Продавця на наступний рахунок: BENEFICIARY'S BANK: BANK OF CHINA; SWIFT CODE: BKCHCNBJ73L; BENEFICIARY: Sun-King Knitted Belt Product Ltd; ACCOUNT NUMBER: 8115 07617 10809 1014; ADDRESS: Jingyang Industrial District, Fuqing City, Fujian, China.
Оплата за даним Контрактом проводиться в наступному порядку (п. 3.3.1): Авансовий платіж в розмірі 100% загальної вартості товару по специфікації здійснюється протягом 20 календарних днів з моменту підписання Специфікації обома сторонами.
Відвантаження товару Продавець виконує протягом 60 днів після отримання повідомлення підтверджуючого банку про оплату Покупцем товару відповідно до п. 3.3.1. Датою відвантаження вважається дата штемпеля на товаросупровідних документах, тобто дата передачі Товару перевізнику (п. 4.2). Відвантаження здійснюється на умовах FOB Fuzhou, China (назва порту відвантаження) у відповідності INCOTERMS 2000 Специфікаціям до Контракту (п. 4.3). З метою здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці 28.06.2024 р. декларантом позивача (ФОП ОСОБА_1 ) була подана електронна митна декларація за формою МД-2, з додатком форми МД-6 та декларацію митної вартості (ДМВ) до МД-2 вн. № 4510, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - за ціною Контракту.
Заявлена митна вартість товару складається з вартості товару, зазначеному в інвойсі, специфікації до контракту Товару 1: - 10 738,5000 дол. США * 40,5374 грн (курс НБУ на дату подання декларації) = 435 310,8699 грн, Товару 2: - 17 694,7200 дол. США * 40,5374 грн (курс НБУ на дату подання декларації) = 717 297,9425 грн, Товару 3: - 7 620,0000 дол. США * 40,5374 грн (курс НБУ на дату подання декларації) = 308 894,9880 грн, та витрати на транспортування (перевезення поза межами державного кордону України) - по Товару 1: - 73 574,2493 грн., по Товару 2: - 136 066,5283 грн., по Товару 3: - 37 286,8225 грн., та загальна сума складає: 1 708 431,4 грн. (графа 45 МД та 28 ДМВ).
Позивач вказав, що до електронної митної декларації форми МД-2 додано усі необхідні документи для здійснення митного оформлення відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Однак, Одеська митниця не взяла до уваги надані документи та пояснення щодо поданих раніше документів, зазначених в заяві (листі) декларанта позивача від 27.06.2024 р., та склала картку відмови № UA500500/2024/000692 від 30.06.2024. в прийнятті митної декларації 24UA500500022797U1 від 28.06.2024 р., митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою повідомила про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000357/2 від 30.06.2024 р.
Позивач вважав, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст.53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.
Ухвалою від 23.09.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 09.10.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
08.10.2024 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив таке.
Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №24UA500500022797U1 від 28.06.2024, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «ЛОАД-ТЕХ».
На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500500022797U1 від 28.06.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000357/2 від 30.06.2024.
Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п.2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації; 3) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно ст.254 МКУ).
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
30.06.2024 шляхом інформаційних технологій декларантом надіслано деякі з затребуваних документів та надано лист, яким було відмовлено в наданні інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Таким чином, вказані розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ.
Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №24UA500500022797U1 від 28.06.2024, містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 17 березня 2023 р. між позивачем (ТОВ «ЛОАД-ТЕХ», Покупець) та компанією, створеною та існуючою за законодавством КНР «Sun-King Knitted Belt Product Ltd» (Продавець) було укладено контракт № LT-170323 та підписано Специфікацію № 2 від 05 грудня 2023 року. Перевезення - Вид транспорту: Морський контейнер. Період поставки 120 календарних днів (далі - «Специфікація»).
Відповідно до укладеної Специфікації та рахунку-фактури № FQSY-042-P231205C3 від 05.12.23 р. загальна сума поставки товару склала 36 053,22 доларів США. Загальна вага Товару (брутто) склала 2261,66 кг.
Згідно п. 1 укладеного Контракту продавець зобов'язується продати і поставити Покупцеві продукцію власного виробництва, іменовану надалі «Товар», а Покупець згоден прийняти і оплатити Товари, що наводяться у міру потреби в окремих Специфікаціях, згідно із зазначеними в них даних, відповідно до умов даного Контракту.
Відповідно до п. 2 контракту ціни на Товар встановлюються в доларах США і вказані в специфікації на кожну поставку до цього Контракту. Ціни за цим Контрактом тверді і не підлягають зміні протягом терміну дії цього Контракту.
Загальна сума Контракту складається з сум кожної фактичної поставки за даним Контрактом.
Згідно п. 3 контракту оплата Товару повинна бути проведена в доларах США.
Спосіб оплати: Всі платежі за цією угодою здійснюються Покупцем на користь Продавця на наступний рахунок: BENEFICIARY'S BANK: BANK OF CHINA; SWIFT CODE: BKCHCNBJ73L; BENEFICIARY: Sun-King Knitted Belt Product Ltd; ACCOUNT NUMBER: 8115 07617 10809 1014; ADDRESS: Jingyang Industrial District, Fuqing City, Fujian, China.
Оплата за даним Контрактом проводиться в наступному порядку (п. 3.3.1): Авансовий платіж в розмірі 100% загальної вартості товару по специфікації здійснюється протягом 20 календарних днів з моменту підписання Специфікації обома сторонами.
Відвантаження товару Продавець виконує протягом 60 днів після отримання повідомлення підтверджуючого банку про оплату Покупцем товару відповідно до п. 3.3.1. Датою відвантаження вважається дата штемпеля на товаросупровідних документах, т.е. дата передачі Товару перевізнику (п. 4.2). Відвантаження здійснюється на умовах FOB Fuzhou, China (назва порту відвантаження) у відповідності INCOTERMS 2000 Специфікаціям до Контракту (п. 4.3). Враховуючи вищенаведене, вбачається, що поставка Товару відбувалася по прямому контракту.
З метою здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці 28.06.2024 р. декларантом позивача (ФОП ОСОБА_1 ) подано митну декларацію №24UA500500022797U1 (а.с. 148-151)
У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: Стрічки текстильні з синтетичних волокон (поліестер), тканини (не трикотажні), вузькі, з плоским тканим пругом з двох боків, пофарбовані, не ворсові, не пористі, не армовані, без підкладки: POLYESTER WEBBING/ Стрічка поліестерова (арт. SY-5WB010-30) W30MM*M.B.S.3500KG, Violet - 15000 м., POLYESTER WEBBING/ Стрічка поліестерова (арт. SY-5WB020-60) W60MM*M.B.S.7000KG, Green - 20000 м., POLYESTER WEBBING/ Стрічка поліестерова (арт. SY-5WB050-150) W150MM*M.B.S.17500KG, Red - 10000 м. Для виготовлення текстильних строп, стяжних систем, які використовуються у будівництві, підйомі та транспортуванні вантажів. Цивільного призначення, для потреб власного виробництва. Торговельна марка - немає даних. Виробник - Sun-King Knitted Belt Product Ltd. Країна виробництва - Китай, CN.
Опис товару 3: Нитки швейні із синтетичних волокон, розфасовані для роздрібної торгівлі: POLYESTER THREAD/ Поліестрова нитка (арт. AJM001) 1666DTEX*3 (MBS min 28kg), White - 3000 кг. Являє собою нитку з синтетичного матеріалу - поліестеру. Лінійна щільність волокон 1666Dtex. Використовується в якості конструкційного матеріалу для виготовлення текстильних строп, які використовуються у будівництві, підйомі та транспортуванні вантажів. Для потреб власного виробництва. Торговельна марка - немає даних. Виробник - Sun-King Knitted Belt Product Ltd. Країна виробництва - Китай, CN.
Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору (контракту).
Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи:
пакувальний лист від 05.12.23 р. б/н до інвойсу FQSY-042-P231205C3
рахунок-фактура комерційний інвойс № FQSY-042-P231205C3 від 05.12.23 р.
коносамент № HYSF2024030482 від 26.03.24 р.
міжнародна товаротранспортна накладна №1539 від 27.06.24 р.
сертифікат походження № C247297394080068 від 22.03.24 р.
банківський платіжний документ № 5 від 18.03.24 р.
сертифікат якості (на кожен товар) від 01.03.24 р.
довідка про транспортні витрати №429652 від 28.06.24 р.
прайс-лист від 05.12.23 р.
висновок про вартісні характеристики товару 3-3/439 від 03.06.2024 р.
Додаткова угода № 1 від 08.12.23 р.
довідка про транспортні витрати №429652 від 28.06.24 р.
прайс-лист від 05.12.23 р.
висновок про вартісні характеристики товару 3-3/439 від 03.06.2024 р.
Додаткова угода № 1 від 08.12.23 р.
Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації; 3) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно ст.254 МКУ).
30.06.2024 шляхом інформаційних технологій декларантом надіслано деякі з затребуваних документів та надано лист, яким було відмовлено в наданні інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
30.06.2024 року Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000357/1 за митною декларацією №24UA500500022797U1 (а.с. 98-100).
У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:
1) у наданих до митного оформлення банківський платіжний документ № « Платіжна інструкція в іноземній валюті № 5» від 18.03.2024 вказано contract № LT-170323 from 17.03.2023, але відсутнє посилання на інвойс (проформу інвойсу), що унеможливлює ідентифікувати дану оплату до цієї поставки товару;
2) у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 05.12.2023 «PRICE LIST» зазначені ціни товарів на умовах FOB Fuzhou, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів;
3) копія декларації країни відправлення №350820240084511204 датується 21.03.2024, поданий до митного оформлення коносамент №HYSF2024030482 складений 26.03.2024, тобто пізніше ніж декларація. Слід зазначити, що відомості про реквізити коносаменту не зазначені в копії декларації країни відправлення. Відповідно ст.254 МКУ необхідно здійснити переклад на українську мову;
4) в копії декларації країни відправлення №350820240084511204 зазначено умови поставки FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу ризиків від продавця до покупця;
5) У наданому до митного оформлення висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 3-3/439 від 03.06.2024 зазначено номер сертифікату походження товару №С247297394080026, відмінного від наданого у комплекті документів;
6) відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. До митного оформлення поданий договір про надання транспортно-експедиційного обслуговування від 11.10.2023 № 11/10/23, в якому зазначено, що відповідно 4.1.3.6 Експедитор залишає за собою право зобов'язати Клієнта, шляхом виставлення рахунку, здійснити передоплату...... проте до митного оформлення рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, не наданий. Неможливо з'ясувати факт і терміни оплати за вищезазначені послуги.
Митним органом було застосовано методи за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 2б).
У рішенні зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим: по товару 1 - становить 4,28 дол. США/кг (МД від 14.06.2024 р. № UA408020/2024/31188) ніж заявлено декларантом 1,90 дол. США/кг, по товару № 3 - становить 2,96 дол. США/кг (МД від 26.06.2024 р. № UA100350/2024/724474) ніж заявлено декларантом 2,84 дол. США/кг.
30.06.2024 року Одеською митницею оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000692, в якій зазначено про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 97).
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).
Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами 4, 5 ст.58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З аналізу частин 1, 2 ст.53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 р. №3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частиною п'ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч. 1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.
Відповідно до ч. 3, 4 ст.53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.
Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тобто, наведені приписи зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі №21-591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року №826/997/16, від 20.02.2015 року №826/8799/16, від 17.04.2018 року №815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.
Відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: у наданих до митного оформлення банківський платіжний документ № « Платіжна інструкція в іноземній валюті № 5» від 18.03.2024 вказано contract № LT-170323 from 17.03.2023, але відсутнє посилання на інвойс (проформу інвойсу), що унеможливлює ідентифікувати дану оплату до цієї поставки товару.
Як вбачається з матеріалів справи, у листі позивача №367-06 від 29.06.2024 пояснюється, що враховуючи систематичність та регулярність закупок широкої номенклатури товару за прямим контрактом між ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» та Sun-King Knitted Belt Product Ltd, бухгалтер при формуванні платіжного доручення вказує номер контракту, за яким здійснюється комерційна діяльність.
У банківському платіжному документі № 5 від 04.04.24 р. є посилання на Контракт LT-170323 від 17.03.23 р.
Загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (далі - Порядок №216).
Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.
Чинним законодавством не встановлено обов'язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.
Отже, суд погоджується з доводами позивача, що сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу інвойса, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а в сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, що були подані позивачем для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.
Зазначене також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18.
З огляду на вказане, посилання відповідача на те, що платіжний документ без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі якого здійснено платіж, не є підставою для висновку про неможливість ідентифікувати поставку товару, за який сплачено кошти.
Стосовно того, що у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 05.12.2023 «PRICE LIST» зазначені ціни товарів на умовах FOB Fuzhou, таким чином, цей прайс-лист призначений для відповідного регіону та не призначений для необмеженого кола осіб і не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів, суд зазначає таке.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом.
Жодним нормативно-правовим актом як міжнародним, так і національним законодавством не встановлено вимоги до оформлення прайс-листа та відповідно необхідності зазначення в ньому конкретного покупця товарів чи необмеженого кола осіб. Прайс-лист складається виробником товару та може бути адресованим як окремому покупцю, так і необмеженому колу осіб, при цьому може діяти в обмежений проміжок часу або без часу дії комерційної пропозиції в ньому викладеній. Суть вказаного документу зводиться до визначення вартості товару за певних умов його поставки. У даному випадку прайс-лист не визначає регіон покупців, а відображає вартість товарів на визначених умовах продажу.
Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 року по справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов'язковим документом, що передбачений частиною другою ст.53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.
У постанові від 24.01.2019 року по справі №826/2277/16 Верховний Суд вказав, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.
Стосовно зауважень митного органу про те, що копія декларації країни відправлення №350820240084511204 датується 21.03.2024, поданий до митного оформлення коносамент №HYSF2024030482 складений 26.03.2024, тобто пізніше ніж декларація; відомості про реквізити коносаменту не зазначені в копії декларації країни відправлення; відповідно ст.254 МКУ необхідно здійснити переклад експортної декларації українською мовою, суд зазначає таке.
У листі від 30.06.2024 р. до митного органу позивач пояснював, що у митній декларації наявні дві дати: дата декларування 21.03.2024 та дата експорту 05.04.2024. Також у митній декларації зазначено транспортний засіб, на який був навантажений контейнер, та він збігається з вказаним у коносаменті, також збігаються кількість, вага, найменування вантажу, кількість місць та інша інформація про поставку товару, що надає можливість ідентифікувати товар.
Також у спірному рішенні відповідач зазначив, що в копії декларації країни відправлення №350820240084511204 зазначено умови поставки FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу ризиків від продавця до покупця.
Так, відповідно до правил заповнення графи 20 МД згідно глави 2 розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, у графі 20 «Умови поставки» у першому підрозділі графи наводиться скорочене літерне найменування умов поставки, у другому підрозділі графи зазначається літерний код відповідно до класифікації країн світу країни, на території якої міститься географічний пункт доставки товарів, через пропуск назва цього географічного пункту.
У листі декларанта від 27.06.2024 р. позивач пояснив, що в експортній декларації вказані умови поставки FOB, та порт відправки порт Фучжоу (Бондова портова зона міста Фучжоу), що збігається з умовами поставки, вказаними у ВМД - FOB Fuzhou.
За умовами FOB згідно із Інкотермс 2000 поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Водночас, у наданій відповідачу експортній декларації зазначений конкретний морський порт.
Відтак, географічний пункт переходу відповідальності за втрату товару та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця є порт Фучжоу (Fuzhou).
Крім цього, конкретний географічний пункт переходу відповідальності зафіксований в наданих відповідачу документах: сертифікаті походження № C247297394080068 від 22.03.24 р., коносаменті № HYSF2024030482 від 26.03.24 р.
Стосовно доводів відповідача, що у наданому до митного оформлення висновку про вартісні характеристики товару, підготовленому спеціалізованою експертною організацією, № 3-3/439 від 03.06.2024 зазначено номер сертифікату походження товару №С247297394080026, відмінного від наданого у комплекті документів, суд бере до уваги, що позивач у листі декларанта від 30.06.2024 р. пояснив, що номер сертифікату походження товару №С247297394080026 - це другий контейнер з партії товару по Специфікації №2 від 05.12.2023, висновок робився на весь товар за Специфікацією №2 від 05.12.2023, на момент подачі до митниці документів за першим контейнером. Вказаний сертифікат - це сертифікат на попередній контейнер, ВМД 24UA500500022698U3.
Також суд зазначає, що разом з листом декларанта від 30.06.2024 р. позивачем було надано до митниці рахунки від експедитора: рахунок фактура LS-4569337 від 25.06.2024 р. та рахунок фактура LS-4569915 від 27.06.2024 р.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.
Встановивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме документи та яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не містять подані декларантом документи.
Аналізуючи зазначені норми, Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки ці документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
За таких обставин, у митного органу були відсутні підстави вимагати у декларанта подання додаткових документів за переліком ч.3 ст.53 МК України.
Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною контракту.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв спірне рішення №UA500500/2024/000357/2 від 30.06.2024 про коригування митної вартості товарів, тому воно підлягає скасуванню, а позов ТОВ "ЛОАД-ТЕХ" - повному задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОАД-ТЕХ" (адреса: вул. Велика Арнаутська, 76, офіс 2, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 38935167) до Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000357/2 від 30.06.2024 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОАД-ТЕХ" сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів