Справа № 420/4614/25
20 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 14850006707 від 29 березня 2024 року, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 142850006707 від 05 вересня 2024 року щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 10 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дати звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 21 березня 2024 року.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою та відповідними документами на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Вважаючи рішення протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.
26.02.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що позивач звертався до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до пункту 4.2 Порядку розгляд документів, наданих позивачем провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирської області (заява від 21.03.2024), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області (заява від 27.08.2024). Під час розгляду заяви Позивача до уваги не взято довідку від 10.12.1992 №614/8 видану, Військовою частиною НОМЕР_1 про проходження спеціальних зборів по ліквідації аварії на АЕС з 27.06.1986 по 23.08.1986, оскільки відсутні підстави видачі даного документу. Дні виїзду в зону не відображені. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 142850006707 від 05.09.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону, за відсутності первинних документів про участь у ліквідації наслідків аварії на АЕС у 1986 році.
17.03.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що умовою зменшення пенсійного віку є наявність факту роботи у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 10 років. Згідно з частиною 1 статті 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зі змінами), документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження, а потерпілим від Чорнобильської катастрофи, є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями). Перелік населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 № 106. Пенсійний вік може бути знижено тільки за однією підставою, взаємозалік зон не передбачено Законом 796. Право громадян на користування пільгами відповідно до зазначеного Закону визначається на підставі посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», що визначено статтею 65 Закону 796. Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 22-1 документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку: - документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; - посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За доданими Позивачем документами не можливо зарахувати періоди участі у ліквідації аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, відповідно до статті 55 Закону №796, довідку від 10.12.1992 №614/8, яка видана Військовою частиною НОМЕР_1 про проходження спеціальних зборів по ліквідації на Чорнобильській АЕС з 27.06.1986 по 23.08.1986, оскільки відсутні підстави видачі даного документу, також дні виїзду в зону не відображені. За результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано: - період проходження строкової військової служби згідно довідки від 23.01.2018 №4/2, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з 31.10.1982 по 22.11.1984, оскільки відсутня підстава видачі довідки; - період ведення підприємницької діяльності 01.01.2008 по 30.04.2024, оскільки відсутня інформація про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в реєстрі застрахованих осіб Державного загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб зараховані всі періоди трудової діяльності з березня 1999. Відповідно до наданих документів не підтверджено факт роботи в зоні відчуження з моменту аварії до та після 1 липня 1986 року, а саме, не долучені первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де виконувались роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обставини справи.
ОСОБА_1 21.03.2024 року звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Подану заяву за принципом екстериторіальності (відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1) розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 142850006707 від 28.03.2024 року відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Так, до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби відповідно довідки від 23.01.2018 №4/2, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з 31.10.1982 по 22.11.1984, оскільки відсутні підстави видачі даного документу.
Також, до уваги не взято довідку від 10.12.1992 №614/8, яка видана Військовою частиною НОМЕР_1 про проходження спеціальних зборів по ліквідації на Чорнобильській АЕС з 27.06.1986 по 23.08.1986, оскільки відсутні підстави видачі даного документу.
Страховий стаж особи становить 12 років 06 місяців 07 днів.
Враховуючи вище викладене гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з відсутністю первинних документів про участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 році та відсутністю необхідного страхового стажу.
27.08.2024 року позивач повторно звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №142850006707 від 05.09.2024 року відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону, за відсутності первинних документів про участь у ліквідації наслідків аварії на АЕС у 1986 році.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
До уваги не взято довідку від 10.12.1992 №614/8 видану, Військовою частиною НОМЕР_1 про проходження спеціальних зборів по ліквідації аварії на АЕС з 27.06.1986 по 23.08.1986, оскільки відсутні підстави видачі даного документу. Дні виїзду в зону не відображені.
Страховий стаж особи становить 15 років 05 місяців 20 днів.
Страховий стаж особи, з урахуванням періоду ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку (п. 3-1 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ) становить 16 років 06 місяців 27 днів.
За доданими документами до стажу роботи не зараховано:
- період проходження строкової військової служби згідно довідки від 23.01.2018 №4/2, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з 31.10.1982 по 22.11.1984, оскільки відсутня підстава видачі довідки;
- період ведення підприємницької діяльності 01.01.2008 по 30.04.2024, оскільки відсутня інформація про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в реєстрі застрахованих осіб Державного загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно дост.1 Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII(далі - Закон №1788-XII), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Основні положення щодо реалізації соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Зокрема, ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 65 Закону №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 (далі - Порядок №51 в редакції, чинній станом на дату видачі дубліката посвідчення від 03.03.2018 року) передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
Відповідно до абз. 1 п.3 Порядку №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
В пункті 10 Порядку №51 зазначено, що посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:
а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;
б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;
в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Згідно з п.11 Порядку №51 у разі втрати або псування посвідчення замість нього видається дублікат на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, а також особистої заяви (з поясненням обставин втрати або псування посвідчення і зазначенням його номера і дати видачі) та публікації в пресі повідомлення про визнання втраченого посвідчення недійсним.
Згідно ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, до страхового стажу зараховується виключно період, за який особою було сплачено страховий внесок в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб затверджено Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014р. №10-1 (надалі Положення №10-1).
Пунктами 1-4 розділу 4 Положення №10-1 визначено, що Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені ч.3 ст.20 Закону та ч.3 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме: персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов'язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності; відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства; відомості про облік стажу окремих категорій осіб відповідно до законодавства; відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; відомості електронних пенсійних справ, включаючи інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи; інформація про членів сім'ї застрахованої особи, які знаходяться на її утриманні, та її дітей; періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків; інформація щодо виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи дані про підставу (дата та вид страхового випадку), дати початку та закінчення здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування виплат, їх вид, суми виплат; інформація про звернення громадян до органів Пенсійного фонду України, включаючи дані про надання особам електронних послуг відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015р. №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015р. №991/27436 (відомості веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України); інформація про фізичних осіб, які сплачують/за яких сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; відомості про надання третім особам інформації з Реєстру застрахованих осіб, що стосується такої застрахованої особи.
Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.
У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
Висновки суду.
Аналіз вказаної норми п.2.1 Порядку №22-1 дає підстави для висновку, що перш за все до заяви про призначення пенсії за віком додаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122.
При цьому, пенсіонер додатково може надавати органу Пенсійного фонду України й інші довідки або ж первинні документи, в який міститься інформація щодо періоду роботи, населеного пункту чи об'єкту, в якому особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Суд звертає увагу, що єдиним документом, що підтверджує статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", в той час як довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Вказане повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленого у постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 24.10.2019 у справі №152/651/17, від 25.11.2019 у справі №464/4150/17, від 27.04.2020 у справі №212/5780/16-а, від 18.06.2020 у справі №591/4104/16-а, від 02.03.2021 у справі № 345/1831/17.
Відтак, суд дійшов висновку, що видавши позивачу посвідчення серії А категорії 2 (учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986), держава в особі Одеської обласної державної адміністрації визнала, що ОСОБА_1 працював саме в зоні відчуження у 1986 році.
Отже, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідно до статті 15 Закону № 796-XII є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Таким чином, суд враховує, що факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС впродовж вказаного періоду вже встановлений відповідним уповноваженим державою органом та не може бути переоцінений Пенсійним управлінням, до дискреційних повноважень якого у спірних правовідносинах належить виключно прийняття рішення про призначення пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі поданих документів.
Верховний Суд у постанові від 24 липня 2018 року у справі № 524/2062/17 дійшов висновку, що небезумовне співпадіння участі позивача в ліквідації аварії на ЧАЕС свідчить на користь позивача, оскільки загалом підтверджується необхідна кількість днів перебування в зоні відчуження у 1986 році, що дає право на призначення пенсії за зниженням пенсійного віку на 10 років.
Відтак, з урахуванням того, що саме Одеською обласною державної адміністрацією проводилася перевірка поданих документів та з'ясовувалося у межах своєї компетенції питання щодо наявності підстав для встановлення такого статусу, відповідно провина у випадку помилковості покладається на державний орган, який проводив таку перевірку.
Аналогічної правової позиції дотримується Європейський суд, що знайшло своє відображення у п.п.30-36 рішення по справі Бігаєва проти Греції від 28 травня 2009 року, скарга №26713/05.
Вказане рішення Європейського суду судом застосоване як джерело права відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.
Щодо твердження відповідача про те, що до стажу роботи не зараховано: період проходження строкової військової служби згідно довідки від 23.01.2018 №4/2, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з 31.10.1982 по 22.11.1984, оскільки відсутня підстава видачі довідки, суд зазначає таке.
Частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV врегульовано, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Пунктом 2 частини 1 статті 64 Закону №1058-IV встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом.
Згідно із частиною 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву у наданих для призначення пенсії документів, зокрема й період проходження строкової військової служби, відповідач має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду ведення підприємницької діяльності з 01.01.2008 по 30.04.2024 роки, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.26 Закону №058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ч.6 ст.20 Закону №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у п.п1, 2, 4 ст.14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у п.5 ст.14 цього Закону, - квартал.
При цьому, згідно із пп.1 п.3-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди, серед іншого ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджується довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
З огляду на вищевикладене, обов'язковою умовою для зарахування до страхового стажу при обчисленні пенсії періоду здійснення особою підприємницької діяльності є сплата за весь наведений період щомісячно страхових внесків або єдиного соціального внеску незалежно від сплаченого розміру.
Відповідно до довідки форми ОК-5 в Реєстрі відсутні відомості про отриману суму заробітку позивачем та зарахування страхового стажу за період з 01.01.2008 по 30.04.2024 роки.
Також, суд зазначає, що у період провадження підприємницької діяльності для зарахування страхового стажу достатньо встановити сплату особою фіксованого податку у спірний період, оскільки від сум фіксованого податку 10 відсотків повинні були перераховуватись відповідними фінансовими органами до Пенсійного фонду України.
Як встановлено судом в матеріалах справи відсутні докази про перебування позивача на обліку в податковому органі, як платника фіксованого податку
Судом також встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що позивач будучи фізичною особою-підприємцем перебував на спрощеній системі оподаткування.
З огляду на вказане та з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку у зв'язку з тим, що відсутні підстави видачі довідки від 10.12.1992 №614/8, яка видана Військовою частиною НОМЕР_1 про проходження спеціальних зборів по ліквідації на Чорнобильській АЕС з 27.06.1986 по 23.08.1986 року, та довідки від 23.01.2018 року №4/2, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з 31.10.1982 по 22.11.1984 роки, є протиправною.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 142850006707 від 28.03.2024 року, а також рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №142850006707 від 05.09.2024 року.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.03.2024 року про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням висновків суду в цій справі.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 142850006707 від 28.03.2024 року.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №142850006707 від 05.09.2024 року.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.03.2024 року про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням висновків суду в цій справі.
5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 302,80 грн.
7. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 302,80 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко