19 березня 2025 р. № 400/6248/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді А.В. Величка, розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на начальника ТУ ДСА в Миколаївській області за невиконання судового рішення та неподання звіту за рішенням суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про стягнення 7 120,94 грн недоплаченої суддівської винагороди за липень 2021 року, -
У провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про стягнення 7 120,94 грн недоплаченої суддівської винагороди за липень 2021 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
За апеляційною скаргою ОСОБА_1 , П'ятий апеляційний адміністративний суд 18 березня 2022 року ухвалив постанову, якою рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року скасував та ухвалив у справі нове рішення про часткове задоволення позову: визнав дії ТУ ДСА в Миколаївській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за липень 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в розмірі 2102 грн - протиправними; зобов'язав ТУ ДСА в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за липень 2021 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2 270 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог суд апеляційної інстанції відмовив.
07 серпня 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2022 року, в порядку статті 382 КАС України.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено та встановлено судовий контроль за виконанням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2022 року шляхом зобов'язання ТУ ДСА в Миколаївській області подати до суду апеляційної інстанції у тридцятиденний строк звіт про виконання рішення суду з дня набрання законної сили ухвали суду.
27 листопада 2023 року від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про накладення штрафу на начальника ТУ ДСА в Миколаївській області за невиконання судового рішення та неподання звіту.
29 листопада 2023 року до суду апеляційної інстанції від представника ТУ ДСА в Миколаївській області надійшов звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою від 04.12.2023 року П'ятого апеляційного адміністративного суду направлено до Миколаївського окружного адміністративного суду матеріали даної справи №400/6248/21 разом з поданим Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області звітом про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2022 року для його розгляду.
Згідно розпорядження в.о керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 року №341/02-10 справу направлено на повторний автоматизований розподіл. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Величку А.В.
Ухвалою від 19.12.2023 року суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу на начальника ТУ ДСА в Миколаївській області за невиконання судового рішення та неподання звіту у справі №400/6248/21 та вирішив заяву здійснити в порядку письмового провадження.
Ухвалою від 16.01.2024 року суд вирішив звіт ТУ ДСА в Миколаївській області від 29.11.2023 року не приймати як доказ виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду 18 березня 2022 року у справі №400/6248/21 та встановив ТУ ДСА в Миколаївській області новий строк для подання звіту про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2022 року - до 16 лютого 2024 року.
22.02.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ТУ ДСА в Миколаївській області надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому відповідач вказав, що Територіальне управління ДСА України в Миколаївській області є Державним органом, який фінансується з Державного бюджету. Основним розпорядником Державного бюджету є Державна судова адміністрації України. Відповідно до кошторису на 2024 рік, затвердженого Державною судовою адміністрацією України від 05.01.2024 року станом на 16.02.2024 року відсутні кошторисні призначення та відкриті асигнування за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь судців та працівників апаратів судів» по КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню» на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 для виконання судового рішення по адміністративній справі №400/6248/21. На виконання листа ДСА України №11-4708/24 від 15.02.2024 року територіальним управлінням надано інформацію про потребу у видатках на виконання рішень судів на користь суддів, в т.ч. і на виконання Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022 року по справі №400/6248/21. Тобто з боку територіального управління вживаються всі можливі заходи по виконанню судового рішення.
23.02.2024 року до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач зазначив про те, що з дня набрання постановою апеляційного суду законної сили протягом майже двох років ТУ ДСА не зверталося за перерозподілом видатків для виконання судового рішення.
05.03.2025 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про виконання ухвали суду щодо стягнення штрафу. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано ухвалу суду від 16.01.2024 року, а саме не подано звіт у строк, встановлений судом. У відповідності до ч. 10 ст. 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Визначаючись щодо клопотання про стягнення штрафу та оцінюючи наданий суду звіт від 22.02.2024 року, суд зазначає, що відповідачем не виконано рішення суду в повному обсязі, суд враховує що відповідачем вчиняються відповідні дії, проте доказів виконання рішення суду у повному обсязі до суду не надано.
Стосовно клопотання про накладення на начальника ТУ ДСА в Миколаївській області штрафу за неподання у встановлений судом строк звіту у справі №6248/21, суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 16.01.2024 року встановлено строк для подання звіту - тридцять днів, що обчислюється з дати набрання ухвали суду законної сили, тобто в термін до 16.02.2024 року включно, а як видно з відмітки вхідного штемпеля суду, звіт відповідача зареєстрований судом 22.02.2024 року за № 2495, а отже звіт подано з пропуском встановленого строку.
Судовий контроль у даній справі встановлений до набрання чинності Закону України №4094-IX від 21.11.2024 року щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
У відповідності до ч. 2 ст. 282 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Судом встановлено, що звіт про виконання рішення суду у справі №400/6248/21 від Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області подано, у свою чергу лише 22.02.2024 року.
У супровідному листі до вказаного звіту, відповідач вказав, що звіт про виконання рішення суду ним було направлено 16.02.2024 року через підсистему «Електронний суд». На підтвердження вказаного надав копії скріншотів.
Вивчивши надані докази (скріншоти), суд не приймає їх у якості доказів на підтвердження направлення звіту через підсистему «Електронний суд» саме 16.02.2024 року, оскільки вказані скріншоти свідчать лише про створення у кабінеті відповідача вказаного звіту, але не містять саме доказів його направлення.
Проте, станом на день розгляду заяви позивача від 05.03.2025 року про накладення штрафу за неподання звіту про виконання судового рішення, судом не вирішено питання про прийняття або відмову у прийнятті вказаного звіту про виконання рішення суду.
Як зазначалося судом раніше, 22.02.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ТУ ДСА в Миколаївській області надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому відповідач вказав, що Територіальне управління ДСА України в Миколаївській області є Державним органом, який фінансується з Державного бюджету. Основним розпорядником Державного бюджету є Державна судова адміністрації України. Відповідно до кошторису на 2024 рік, затвердженого Державною судовою адміністрацією України від 05.01.2024 року станом на 16.02.2024 року відсутні кошторисні призначення та відкриті асигнування за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь судців та працівників апаратів судів» по КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню» на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 для виконання судового рішення по адміністративній справі №400/6248/21. На виконання листа ДСА України №11-4708/24 від 15.02.2024 року територіальним управлінням надано інформацію про потребу у видатках на виконання рішень судів на користь суддів, в т.ч. і на виконання Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022 року по справі №400/6248/21. Тобто з боку територіального управління вживаються всі можливі заходи по виконанню судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Положеннями статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1, 2, 3, 10, 11 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Так, як вже встановлено судом, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022 року у справі №400/6248/21 виконано не у повному обсязі, а саме не виплачено заборгованість з суддівської винагороди за липень 2021 року.
Однак, вказану заборгованість не виплачено через документально підтверджену відсутність в Управлінні необхідних для цього коштів в межах виділених на 2024 рік кошторисних призначень.
Суд враховує, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб'єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
При цьому, визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Натомість встановлені судом обставини справи та наявні у ній докази вказують на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі, що обумовлюється відсутністю у відповідача необхідного фінансового ресурсу та бюджетних коштів для виплати позивачу присудженої винагороди.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а, від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17 та багатьох інших, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
З урахуванням вказаного суд встановив, що зазначений обсяг фінансування не дав змогу виконати судове рішення.
Таким чином, оскільки невиконання відповідачем рішення суду у цій справі спричинене об'єктивними причинами, а належних доказів, які б свідчили про намір суб'єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення не здобуто.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для накладення на начальника ТУ ДСА в Миколаївській області штрафу в порядку, визначеному КАС України.
Водночас суд зважає на те, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Наданий відповідачем звіт не містить даних про повне виконання судового рішення.
Суд наголошує на тому, що невиділення наразі коштів на виплату позивачу суддівської винагороди не свідчить про виконання належним чином та у повному обсязі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022 року у справі №400/6248/21, а лише є підтвердженням того, що невиконання судового рішення об'єктивно не залежить лише від дій посадових осіб ТУ ДСА в Миколаївській області.
Близьку за змістом правову позицію викладено Верховним Судом у справі №640/16655/21.
Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04 липня 2023 року по справі № 200/3958/19-а, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб'єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб'єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням (п. 40).
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення відповідачу строку подання звіту протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали про виконання рішення від 18.03.2022 року у справі №400/6248/21 з письмовими доказами на підтвердження виплати заборгованості.
Тому, з урахуванням наведених приписів КАС України, суд доходить висновку, щодо наявності підстав для не прийняття звіту про виконання судового рішення від 22.02.2024 року та встановлення нового строку для виконання рішення суду у повному обсязі.
Суд також зазначає, що надання відповідачу можливості не виконувати судове рішення до надходження бюджетних коштів, в аспекті встановленої тривалої пасивної поведінки Управління призведе до суттєвого порушення прав позивача. В той же час, визначений судом строк спонукатиме відповідача до виконання рішення суду, що є суттю судового контролю.
Враховуючи, що ТУ ДСА в Миколаївській області не в повному обсязі виконано постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022 року, а саме: докази нарахування присуджених позивачу сум та виплати заборгованості, суд доходить висновку, щодо наявності підстав для встановлення Управлінню нового строку для подання звіту про виконання рішення суду від 18.03.2022 року протягом трьох місяців.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 295, 297, 382-382-3 КАС України, суд -
1. Звіт ТУ ДСА в Миколаївській області від 22.02.2024 року не приймати як доказ виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду 18 березня 2022 року у справі №400/6248/21.
2. Встановити ТУ ДСА в Миколаївській області новий строк для подання звіту про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022 року у справі №400/6248/21.
3. Зобов'язати ТУ ДСА в Миколаївській області в тримісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022 року у справі №400/6248/21 у повному обсязі.
4. Заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу за неподання звіту про виконання судового рішення - залишити без задоволення.
5. Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
6. Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя А.В. Величко