про зупинення провадження у справі
19 березня 2025 р. № 400/555/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною, стягнення грошового забезпечення в розмірі 44669,86 грн, зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та виплати в період з 29.01.2020 по 05.03.2021 року (за кожний рік окремо), ОСОБА_1 , розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;
- стягнути на мою користь з ІНФОРМАЦІЯ_2 недоплачену мені ОСОБА_1 суму грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань) за період з 29.01.2020 по 05.03.2021 року, із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, у розмірі 44669,86 грн;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до п. 2 грошового атестату шляхом зазначення суми посадового окладу із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 та надіслати його на адресу військової частини НОМЕР_1 .
В заяві про поновлення строку позивач зазначив, що ним дотриманий строк звернення до суду, пославшись на судову практику щодо застосування ст. 233, ст. 116 КЗпП України.
Ухвалою від 23.01.2025 суд відкрив провадження у справі, постановив, що розгляд справи буде відбуватись у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.
14.03.2025 до суду надійшла заява відповідача про зупинення розгляду справи до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 460/21394/23, оскільки правовідносини у справі №400/555/25 та № 460/21394/23 є подібними.
18 березня 2025 року від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача обгрунтоване тим, що справи, на які посилається відповідач не є подібними справі, яка розглядається в даному провадженні.
Отже, суд встановив, що між сторонами є спірним питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду.
В зв'язку з цим суд зазначає наступне.
Строки звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
За правилами ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положення статті 122 КАС не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати.
В судовій практиці усталеним є підхід щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо проходження публічної служби, у яких виник спір. Такий підхід відповідає висновкам Конституційного Суду України, сформульованим у рішенні від 07 травня 2002 року №8-рп/2002, за змістом якого при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, суд, встановивши відсутність у спеціальних законах норм, може застосовувати норми КЗпП України, у якому визначені основні трудові права працівника.
Так, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду є вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо нарахування і виплати грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 05.03.2021 року, при цьому позов заявлено 21.01.2025.
Питання щодо дотримання строків звернення до суду з застосуванням приписів статті 233 КЗпП України в аналогічних спірних правовідносинах неодноразово розглядалось Верховним Судом.
Поряд з цим, 13 лютого 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про передачу справи №460/21394/23 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду з метою відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23, від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23, від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24, від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23.
Підставою для передачі слугувала наявність різних підходів Верховного Суду до застосування приписів статті 233 КЗпП України, зокрема:
1) у постановах від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23 та від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23 Верховний Суд до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосував статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);
2) у постановах від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24 (предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом 22 травня 2024 року) та від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23 (предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом 21 березня 2023 року) Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;
3) у постанові від 05 грудня 2024 року у справі №560/866/24 (предмет спору - нарахування та виплата індексації заробітної плати за період з 2013 по 2017 роки; дата звернення до суду з позовом 18 січня 2024 року) Верховний Суд дійшов висновку про те, що нові зміни в законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, не поширюються на події, які мали місце до 19 липня 2022 року. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону. Тобто, в указаній постанові Верховний Суд застосовує статтю 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною у період, за який позивач просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.
Тож з урахуванням наявності різних підходів до застосування приписів статті 233 КЗпП України в ухвалі від 13 лютого 2025 року у справі №460/21394/23 колегія суддів Касаційного адміністративного суду, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вказала про необхідність передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції
Враховуючи наведені обставини, з метою забезпечення єдності судової практики, яка формується Верховним Судом у подібних правовідносинах, суд доходить висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 460/21394/23.
Керуючись статтями 2, 236, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Зупинити провадження у справі № 400/555/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23.
2. Запропонувати сторонам повідомити Миколаївський окружний адміністративний суд про усунення перешкод, які стали підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дати її складання.
Суддя Л.Л. Дерев'янко