Іменем України
20 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/5368/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» (далі - позивач, ТОВ «Манго-Груп») до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2021 року № 0732800707, яким до ТОВ «Манго-Груп» застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 101282,26 грн.
Позовні вимоги ТОВ «Манго-Груп» мотивовані тим, що наказ про призначення перевірки від 26 серпня 2021 року № 1494-п в якості підстав для проведення фактичної перевірки містив лише посилання на підпункти 80.2.2 і 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Будь-якої інформації про те, яка інформація слугувала підставою для призначення перевірки податковим органом не зазначено. Також, позивач зазначив, що при визначенні розміру штрафу, відповідачем при обрахуванні надлишків скрапленого газу не було враховано допустиму похибку 35.27 (0.5л), внаслідок чого штучно збільшено розмір штрафних санкцій. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем неправомірно застосовано до товариства штрафні санкції за виявлені правопорушення у вигляді невидані чеків РРО як за повторні, адже не можуть вважатись повторними правопорушення, які мають триваючий характер і були виявлені в рамках однієї перевірки. Також, ТОВ «Манго-Груп» зазначає, що друкувало і видавало чеки РРО при кожній реалізації підакцизних товарів, відтак висновки податкового органу про виявлені правопорушення у цій частині є необґрунтованими. Позивач вважає висновки акта перевірки про невідповідність фіскального чеку від 18 серпня 2021 року необгрунтованими.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ТОВ «Манго-Груп», ГУ ДПС у м. Києві у липні 2022 року подало відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем: пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині невидачі (в паперовому вигляді) відповідних розрахункових документів при продажу підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) на загальну суму 188297,40 грн (у чеках не зазначено назву та літерне позначення акцизного податку, розміру ставки акцизного податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами, що підтверджується електронними копіями чеків з РРО. Позначення у касовому чеку акцизного податку та його розмір ставки у РРО почалось здійснюватися з 19 липня 2021 року, що підтверджується звітом № 229 з РРО. Згідно з поданими показниками «Декларації акцизного податку» з Додатком № 6 «розрахунок суми акцизного податку з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів» ТОВ «Манго-Груп» зазначило показники, щодо реалізації з 01 січня 2021 року по 18 липня 2021 року підакцизних товарів та суми податкового зобов'язання ставки акцизного податку 5 % на загальну суму 188297,40 грн, при цьому, при продажу зазначених підакцизних товарів відповідні розрахункові документи встановленої форми не видавалися. Також, встановлено порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині проведення розрахунків за підакцизні товари через РРО без зазначення в фіскальних чеках коду УКТЗЕД. Також, встановлено порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині не ведення обліку товарних залишків. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте у відношенні позивача є законним та обґрунтованим, уду міста Києва від 30 травня 2022 року прий
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року справу прийнято до провадження та продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07 березня 2025 року від ГУ ДПС у м. Києві надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач вказує на правомірність і обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Манго-Груп».
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
ТОВ «Манго-Груп» (ідентифікаційний код 39039648, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Менделєєва, 12, офіс 94/1) зареєстровано юридичною особою 26 грудня 2013 року, як платник податків перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві, видами діяльності є: 47.30. Роздрібна торгівля пальним (основний); 46.11. Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.21. Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.39. Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 82.99. Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 46.71. Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.11. Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.78. Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 52.24. Транспортне оброблення вантажів; 52.29. Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 56.10. Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 66.22. Діяльність страхових агентів і брокерів; 66.29. Інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення; 69.20. Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 73.11. Рекламні агентства; 73.20. Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 33.11. Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.12. Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.20. Установлення та монтаж машин і устатковання; 47.25. Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 53.20. Інша поштова та кур'єрська діяльність.
30 серпня 2021 року ГУ ДПС у Донецькій області проведено фактичну перевірку господарської одиниці (АЗС № 116, магазин) за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Маміна-Сибіряка, 2, що належить ТОВ «Манго-Груп», щодо питання наявності у розрахункових документах проведених через РРО всіх реквізитів фіскального касового чека на товари, які визначені пунктом 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, за результатами якої складено акт від 03 вересня 2021 року № 9114/08/05/99/07/04/39039648.
Актом фактичної перевірки встановлені такі порушення:
- пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині невидачі (в паперовому вигляді) відповідних розрахункових документів при продажу підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) на загальну суму 188297,40 грн (у чеках не зазначено назву та літерне позначення акцизного податку, розміру ставки акцизного податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними у чеку товарами, що підтверджується електронними копіями чеків з РРО. Позначення у касовому чеку акцизного податку та його розмір ставки у РРО почалось здійснюватися з 19 липня 2021 року, що підтверджується звітом № 229 з РРО. Згідно з поданими показниками «Декларації акцизного податку» з Додатком № 6 «розрахунок суми акцизного податку з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів» ТОВ «Манго-Груп» зазначило показники, щодо реалізації з 01 січня 2021 року по 18 липня 2021 року підакцизних товарів та суми податкового зобов'язання ставки акцизного податку 5 % на загальну суму 188297,40 грн, при цьому, при продажу зазначених підакцизних товарів відповідні розрахункові документи встановленої форми не видавалися;
- пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині проведення розрахунків за підакцизні товари через РРО без зазначення в фіскальних чеках коду УКТЗЕД, а саме: 18 серпня 2021 року о 15:28:07 при продажу горілки «Код: 9569 Горілка Коз Радаклас 07», вартістю 177,00 грн в електронній копії розрахункового документу - касового чеку № 2527 встановлено відсутність режиму програмування товарної підкатегорії УКТЗЕД;
- пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині неведення обліку товарних залишків за місцем зберігання та реалізації, а саме: встановлено надлишок скрапленого газу у кількості 59,15 л, за ціною 1016,78 грн.
На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2021 року № 0732800707, яким до платника податку застосовані штрафні санкції у розмірі 101282,26 грн.
Позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2021 року № 0732800707 в адміністративному порядку, однак рішення податкового органу було залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2021 року № 0732800707 протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з наступного.
У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стосовно тверджень позивача про відсутність у контролюючого органу підстав для проведення фактичної перевірки з огляду на формулювання змісту наказу про призначення перевірки суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2 ПК України);
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (підпункт 80.2.3 ПК України);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5 ПК України).
З указаного вбачається, що пункт 80.2 статті 80 ПК України виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб'єкта господарювання. Підставою для проведення фактичної перевірки згідно з підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є наявність та/або отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації про можливі порушення платником податків законодавства; 80.2.3 - письмове звернення покупця (споживача); 80.2.5 - наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства.
Верховний Суд у постановах від 05 квітня 2023 року у справі № 200/1354/21-а, від 11 січня 2023 року у справі № 160/2357/21, від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20, від 10 квітня 2020 року у справі № 815/1978/18 вказував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу положень статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
При цьому, окремою підставою, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.
Тобто, саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.
Щодо правового змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в контексті визначення підстави для проведення фактичної перевірки, а також застосування абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України в аспекті достатності відображення в змісті наказу підстав для її проведення, Верховний Суд у постанові від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, в яких зазначив, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов'язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
У зазначеній постанові суду Верховний Суд зосередив увагу на тому, що у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб. Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.
Так, у наказі про призначення фактичної перевірки, поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, зазначено - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального та контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності відповідних дозвільних документів і ліцензій вимог інших законодавчих актів, контроль за дотриманням яких покладений на органи ДПС.
Відтак, відповідачем дотримано вимоги законознавства в частині зазначення мінімально допустимої інформації в наказі, як підстав для призначення фактичної перевірки.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2024 року у справі № 400/12947/21.
Стосовно застосування до ТОВ «Манго-Груп» штрафу за порушення вимоги пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Відповідно до статті 20 Закону № 265 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час перевірки у приміщенні магазину, у присутності начальника «АЗС № 116, магазина» ОСОБА_1 під час перевірки 30 серпня 2021 року з інформаційного табло рівнемірів було отримано зведену інформацію щодо залишків фактичних обсягів палива та скрапленого газу в резервуарах (одиниця виміру - літри) станом на 16 год. 34 хв. та роздрукованого денного Х-звіту РРО (3000862427).
Реалізація палива та скрапленого газу між зняттям даних показників рівнеміра о 16 год. 34 хв. 30 серпня 2021 року та виконанням денного Х-звіту РРО о 16 год. 34 хв. 30 серпня 2021 року не здійснювалась.
За даними обліку підприємства ТОВ «Манго-груп» відповідно до роздрукованого денного X- звіту РРО, залишки обсягів палива та скрапленого газу станом на 16 год. 34 хв. становить:
- палива (ДП) за даними обліку 13430,70 л за ціною 26,79 грн, допустима похибка вимірювання 107,45 л (0,8 відсотків);
- палива (А92) за даними обліку 8865,05 л за ціною 27,99 грн, допустима похибка вимірювання 70,92 л (0,8 відсотків);
- палива (A95) за даними обліку 8452,74 л за ціною 28,99 грн, допустима похибка вимірювання 67,62 л (0,8 відсотків);
- скрапленого газу за даними обліку 7053,87 л за ціною 17,19 грн, допустима похибка вимірювання 35,27 л (0,5 відсотків).
Згідно зі зведеною інформацією обсяги фактичних залишків за видами палива (ДТ, А95, А92, та скрапленого газу), що знаходиться в резервуарах складають:
- резервуар з паливом (ДП), обсяг фактичного залишку складає 13398,76 л;
- резервуар з паливом (А92), обсяг фактичного залишку складає 8871,00 л;
- резервуар з паливом (А95 ), обсяг фактичного залишку складає 8442,00 л;
- резервуар з скрапленим газом, обсяг фактичного залишку складає 7113,02 л.
Відповідно до зазначених даних у відомості ПММ перевіркою розраховано та встановлено надлишок залишку палива та скрапленого газу, а саме: надлишок скрапленого газу складає 59,15 л, за ціною 17,19 грн у сумі 1016,78 грн. Розмір штрафних санкцій податковим органом розраховано таким чином: 1016,78 х 2 = 2033,56 грн.
При цьому, хоча податковим органом в акті перевірки зазначено допустиму похибку вимірювання, як видно із розрахунку штрафної санкцій похибка - 35,27 л (0,5 відсотків не врахована).
Суд зазначає, що надлишок скрапленого газу мав бути розрахований таким чином: 59,15 л (необліковий залишок) - 35,27 л (допустима похибка) = 23,88 л; 23,88 х 17,99 = 410,50 грн. Звідси сума штрафних санкцій за порушення пункту 12 частини першої статті 3 Закону № 265 повинна була розраховуватись таким чином: 410,50 грн х 2 = 821,00 грн.
Відтак, твердження позивача стосовно неправильного розрахунку розміру штрафних санкцій в цій частині знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Вказане свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Манго-Груп» у цій частині.
Стосовно порушення позивачем пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 265 в частині невидачі (в паперовому вигляді) відповідних розрахункових документів при продажу підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) на загальну суму 188297,40 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Під час перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 265 в частині невидачі (в паперовому вигляді) відповідних розрахункових документів при продажу підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) на загальну суму 188297,40 грн. В акті перевірки вказано, що у чеках не зазначено назву та літерне позначення акцизного податку, розміру ставки акцизного податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами, що підтверджується електронними копіями чеків з РРО. Позначення у касовому чеку акцизного податку та його розмір ставки у РРО почалось здійснюватися з 19 липня 2021 року, що підтверджується звітом № 229 з РРО. Згідно з поданими показниками «Декларації акцизного податку» з Додатком № 6 «розрахунок суми акцизного податку з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів» ТОВ «Манго-Груп» зазначило показники, щодо реалізації з 01 січня 2021 року по 18 липня 2021 року підакцизних товарів та суми податкового зобов'язання ставки акцизного податку 5 % на загальну суму 183297,4 грн, при цьому, при продажу зазначених підакцизних товарів відповідні розрахункові документи встановленої форми не видавалися.
Позивач заперечує проти виявлених в ході перевірки порушень і вказує, що кожного разу ТОВ «Манго-Груп» роздруковувались та видавались РРО, однак відповідач протиправно притягнув позивача до відповідальності через незазначення у чеках певних реквізитів.
Надаючи оцінку доводам сторін суд звертає увагу на наступне.
У статті 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - це оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Закону № 265 (у редакції, чинній до 10 грудня 2020 року) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
З 10 грудня 2020 року пункт 1 частини першої статті 17 Закону № 265 встановлює відповідальність у таких же розмірах штрафних санкцій у разі встановлення в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 частини першої статті 17 Закону № 265 встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.
Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 265, а третій - з пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 265. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і створює склад правопорушення.
Предметом доказування у справах, пов'язаних із притягненням суб'єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 17 Закону № 265 є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов'язує допущення порушення суб'єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 частини першої статті 3 Закону № 265.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 265, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 265 перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
Відповідно до статті 8 Закону № 265 форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 18 червня 2020 року № 306 (далі - Положення № 13) визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 встановлено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек на товари (послуги), зокрема, для суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
Згідно з пунктом 3 розділу І Положення № 13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
З указаного вбачається, що Законом № 265 встановлено безпосередній зміст обов'язку суб'єктів господарювання і порядок його виконання, а Положенням № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).
За змістом Положення № 13 треба розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі.
У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку - зміст Положення № 13 безпосередньо вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 265.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений Верховним Судом у постанові від 02 лютого 2023 року у справі № 500/6845/21.
Таким чином, оскільки відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними у чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, то податковий орган правильно вказав про порушення позивачем вимог чинного законодавства, зокрема пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 265.
Доводи позивача про те, що видані ним РРО повністю відповідають формі та змісту визначеному законом, із посиланням на надані звіти РРО за серпень 2021 року, суд вважає необгрунтованими, оскільки як видно з матеріалів перевірки, податковим органом встановлено порушення пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 265 за період з 01 січня 2021 року по 01 липня 2021, а не за серпень 2021 року.
Надані позивачем банківські роздруківки про проведені операції також не можуть спростувати виявлених під час перевірки порушень, оскільки роздруківки не містять відповідних реквізитів чеків РРО.
Стосовно посилань позивача на те, що податковий орган неправильно застосував до ТОВ «Манго-Груп» штрафні санкції на рівні 50 %, оскільки у цьому випадку відсутня повторність, суд зазначає наступне.
Так, ГУ ДПС у м.Києві при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення розрахувало штрафні санкції за порушення пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 265 таким чином: 188297,4, грн (сума на яку не видані РРО) х 50 %.
Пунктом 1 частини першої статті 17 Закону № 265 визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, у таких розмірах:
- 100 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 150 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;
Так, відповідно до пункту 11 Прикінцевих положень Закону № 265 тимчасово, до 01 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 частини першої статті 17 цього Закону, застосовуються у таких розмірах:
- 10 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 50 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Із акта перевірки вбачається, що в рамках перевірки податковим органом встановлено декілька повторюваних порушень у вигляді невидачі чеків РРО встановленого зразка впродовж січня-липня 2021 року.
Суд зазначає, що оскільки кожному продажу кореспондує обов'язок продавця видати фіскальний чек, то кожна невидача такого чеку становить собою окреме одиничне правопорушення, яке є закінченим у момент здійснення продажу після розрахунку за товар, та не має триваючого характеру.
Також суд звертає увагу, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 120/11036/23, в якій зазначено, що кожен встановлений контролюючим органом факт продажу підакцизних товарів з видачею фіскальних касових чеків, в яких відсутній обов'язковий елемент є окремим правопорушенням. При цьому, кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є наступність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень. Таким чином, розмір фінансових санкцій у цьому випадку треба визначати з урахуванням кількості разів допущених правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.
Відтак, встановивши під час перевірки факти неодноразової невидачі чеків встановленого зразка покупцю, податковий орган мав право застосувати штрафні санкцій у розмірі 50 % від суми невиданих чеків.
Стосовно порушення позивачем пункту 11 частини першої статті 3 Закону № 265 в частині проведення розрахунків за підакцизні товари через РРО без зазначення в фіскальних чеках коду УКТЗЕД, суд зазначає наступне.
У статті 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
За положеннями пункту 11 частини першої статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до пункту 2 Розділу 2 Положення № 13 фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Уповноваженими особами відповідача під час проведення фактичної перевірки було встановлено, що 18 серпня 2021 року о 15:28:07 при продажу горілки «Код: 9569 Горілка Коз Радаклас 07», вартістю 177,00 грн, в електронній копії розрахункового документу - касового чеку № 2527 встановлено відсутність режиму програмування товарної підкатегорії УКТЗЕД, що свідчить про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 5100,00 грн є законним та скасуванню в судовому порядку не підлягає.
З огляду на вказане суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Манго-Груп» підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0732800707, винесеного ГУ ДПС у м. Києві 01 жовтня 2021 року, в частині нарахування штрафних санкцій на суму 1212,56 грн. Разом з тим, в іншій частині позовні вимоги треба залишити без задоволення.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Так, судом задоволені позовні вимоги на суму 1212,56 грн, що складає 1,197 % від суми позову (101282,26 грн). Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн (платіжне доручення від 14 лютого 2022 року № 3186), відтак, враховуючи часткове задовлення позову, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 29,70 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 291 КАС України, суд
Частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» (ідентифікаційний код 39039648, місцезнаходження: вул. Менделєєва, 12, офіс 94/1, м. Київ, 01103) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ВП 44116011, місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01 жовтня 2021 року № 0732800707 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» штрафних санкцій на суму 1212,56 грн (одна тисяча двісті дванадцять гривень п'ятдесят шість копійок).
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» судовий збір у розмірі 29,70 грн (двадцять дев'ять гривень сімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль