Іменем України
20 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/9252/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом адвоката Кардаша В'ячелава Анатолійовича Палєєвої Ірини Миколаївни до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
21.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва в інтересах ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ГУПФУ в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування періодів роботи з 02.12.1987 по 06.08.1990 по дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 та з 04.06.1996 по 15.07.1999 згідно довідки Малого підприємства «ДІР» від 11.10.2005 № 4587;
- зобов'язати ГУПФУ в м. Києві призначити пенсію по інвалідності ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування періодів роботи з 02.12.1987 по 06.08.1990 по дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 та з 04.06.1996 по 15.07.1999 згідно довідки Малого підприємства «ДІР» від 11.10.2005 № 4587, починаючи з дати звернення за призначенням, а саме з 01.12.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 прийнято до провадження судді Луганського окружного адміністративного суду Секірської А.Г.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві надати до суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (особистий кабінет в системі «Електронний суд»), з використанням власного електронного підпису, у строк до 13.02.2025: підтверджену належними доказами інформацію чи приймалося рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_2 за наслідками розгляду її заяви від 01.12.2021 за № 10902, чи повідомлено про відмову у призначенні пенсії листом без прийняття відповідного рішення; якщо рішення приймалося - повідомити, яким саме територіальним органом ПФУ; надати копію такого рішення, копію заяви ОСОБА_2 від 01.12.2021 за № 10902.
19.02.2025 відповідачем-І надано докази на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2025.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 залучено до участі у справі № 640/9252/22 у якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, повідомлено Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області про можливість ознайомитися з адміністративним позовом та іншими матеріалами справи через підсистему «Едектронний суд», надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та доказів його направлення позивачеві.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.12.2021 ОСОБА_2 звернулась до ГУПФУ в м. Києві з заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
09.12.2021 відповідачем надіслано лист № 2600-0213-8/197293, в якому зазначалось, що пенсію по інвалідності призначити немає законних підстав, оскільки стаж позивача складає 13 років 11 місяців 17 днів, не зараховано періоди роботи з 02.12.1987 по 06.08.1990, з 05.06.1996 по 15.07.1999 за дублікатом трудової книжки.
З посиланням на норми статті 46 Конституції України, статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статі 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, постанови Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 497/118/15-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, позивач зазначила, що відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Станом на 24.05.2022 перевірку довідки від 11.10.2005 № 4587 відповідачем не здійснено.
З огляду на наведене позивачка просила суд задовольнити позовні вимоги.
15.08.2022 відповідачем-І надано відзив на позовну заяву, в якому, з посиланням на норми Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, зазначено, що основним документом для підтвердження стажу роботи є трудова книжка. Отже, відповідачем правомірно не зараховано позивачеві до загального стажу роботи періоди з 02.12.1987 по 06.08.1990, з 04.06.1996 по 15.07.1999.
Щодо зобов'язання призначити та провести виплату пенсії за віком з дати звернення за призначенням пенсії, а саме з 01.12.2021, за твердженням відповідача, необхідний страховий стаж згідно із частиною першою статті 32 Закону № 1058 для призначення пенсії по інвалідності для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ групи у віці від 60 років становить 15 років. Відповідно до наданих до заяви документів про стаж загальний стаж позивача складає 13 років 11 місяців 17 днів.
На підставі викладеного відповідач-І просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
22.08.2022 представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що трудовий стаж по 31.12.2003 зараховується на підставі трудової книжки, у випадку відсутності записів у трудовій книжці уточнюючі довідки відповідно до постанови КМУ №637.
Відповідач-ІІ правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи з 26.07.2021 довічно, що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ № 790490.
01.12.2021 ОСОБА_2 звернулася до ГУПФУ в м. Києві (Шевченківський район) з заявою № 10902 про призначення пенсії по інвалідності, до якої згідно із розпискою - повідомленням були додані довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, виписка з акта огляду МСЕК, довідка про прийняття на роботу № 4587, довідка про прийняття на роботу (навчання) № 704 , № 98, заява про спосіб виплати пенсії, довідка № 98 від 06.10.2021, свідоцтво про шлюб НОМЕР_4 , свідоцтво про народження дитини, трудова книжка НОМЕР_1 .
Заяву про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.12.2021 № 263040007056 відмовлено ОСОБА_2 у призначенні пенсії по інвалідності з таким обґрунтуванням:
«..Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 01.12.2021.
Вік заявника 60 років.
Разом із заявою розглянуті:
1) Копія паспорта, ідентифікаційного номера.
2) Довідки про стаж.
Додатково при розгляді заяви були взяті до уваги такі документи:
1) Індивідуальні відомості про застраховану особу.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого пунктом 1 статті 32 цього Закону особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією:
для інвалідів ІІ та ІІІ
від 60 років - 15 років.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
За наданими документами до страхового стажу не зараховано:
- з 02.12.1987 по 06.08.1990, згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 19.07.2000, так як дата заповнення трудової книжки пізніше початку роботи;
- 04.06.1996 по 15.07.1999, так як в трудовій книжці відсутній, а обґрунтованість та достовірність наданої довідки від 11.10.2005 № 4587, виданої більш ранньою датою, підлягають розгляду та перевірці з урахуванням п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Страхового стажу має 13 років 11 місяців 17 днів.
Працює.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує».
Листом від 09.12.2021 ГУПФУ в м. Києві повідомило позивачку, що їй відмовлено у призначенні пенсії відповідно до заяви від 01.12.2021 за № 10902, з таким обґрунтуванням:
«…Необхідний страховий стаж згідно частини першої статті 32 Закону для призначення пенсії по інвалідності для осіб з інвалідністю ІІ та ІІ групи у віці від 60 років становить 15 років.
Страховий стаж обчислюється територіальним органом Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Пунктом 1 постанови КМУ № 637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Страховий стаж становить 13 років 11 місяців 17 днів.
До стажу не враховані періоди роботи, а саме:
- з 02.12.1987 по 06.08.1990, згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки дата заповнення (19.07.2000) календарно не відповідає періоду роботи;
- з 04.06.1996 по 15.07.1999, так як в трудовій книжці відсутній запис , а обґрунтованість та достовірність наданої довідки від 11.10.2005 № 4587, виданої ранньою датою, підлягають розгляду та перевірці з урахуванням п.4.2 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1.
Оскільки відсутній необхідний страховий стаж, Вам відмовлено у призначенні пенсії відповідно до заяви від 01.12.2021 за № 10902…».
Дублікат трудової книжки НОМЕР_5 , виданий 19.07.2000 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , містить такі записи щодо спірних періодів роботи:
НВО «Міськсистемотехніка» виконавчий комітет Київської міської ради народних депутатів:
1. 02.12.1987 - прийнята машиністкою машбюро, наказ 839-к від 02.12.1987;
2. 06.08.1990 - звільнена за згодою сторін, ст. 38 КЗпП України, наказ 430-к від 06.08.1990.
Записів про період роботи з 04.06.1996 по 15.07.1999 дублікат трудової книжки не містить.
Згідно із довідкою від 11.10.2005 № 4587, виданою Малим підприємством «ДІР», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) дійсно працювала менеджером по рекламі в Малому підприємстві «ДІР» з 04.06.1996 (наказ № 85-к від 04.06.1996) по 15.07.1999 (наказ № 238 від 15.07.1999).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.12.2014 №28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
16.03.2021 за № 339/35961 в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.12.2020 № 25-1, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1).
Зазначеною постановою правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.12.2020 № 25-1, зокрема, передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
Згідно із розділом IV п. 4.2 Порядку 22-1 із змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.12.2020 № 25-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Заява позивача щодо призначення пенсії за віком розглянута ГУПФУ в Донецькій області з урахуванням принципу екстериторіальності, що не є спірним питанням у цій справі та визнається сторонами.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набув чинності з 1 січня 2004 року.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 30 Закону № 1058 передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи (частина друга статті 32 Закону № 1058).
Група інвалідності, її причина, час настання та строк встановлюються за результатами медико-соціальної експертизи або оцінювання повсякденного функціонування особи - для повнолітніх осіб (частина перша статті 31 Закону № 1058).
Відповідно до положень частини першої статті 32 Закону № 1058 особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону (абзац двадцять восьмий частини першої статті 32 Закону № 1058).
Згідно із абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Абзацом першим пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Щодо доводів відповідача про неможливість зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 02.12.1987 по 06.08.1990 згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки дата заповнення (19.07.2000) календарно не відповідає періоду роботи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пункт 2.23 Порядку № 22-1 визначає, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Суд зазначає, що Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція № 58), визначено порядок отримання працівником дублікату трудової книжки у разі її втрати.
Так, відповідно до підпункту 5.1 розділу 5 Інструкції № 58 особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
Дублікат трудової книжки також може бути виданий за новим місцем роботи у зв'язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок надзвичайної ситуації, передбаченої Кодексом цивільного захисту України, або проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник (підпункт 5.6 розділу 5 Інструкції № 58).
Позивачкою надано відповідачеві дублікат трудової книжки, виданий 19.07.2000, замість втраченої, зіпсованої тощо, трудової книжки, такий дублікат є також оригіналом документа про стаж, який має бути враховано відповідачем при вирішенні питання про призначення пенсії позивачці.
Жодних зауважень щодо заповнення дубліката трудової книжки, вчинення в ній записів, відповідачем не наведено, а дата заповнення (19.07.2000) календарно не відповідає періоду роботи (02.12.1987 по 06.08.1990), оскільки це є саме дублікатом трудової книжки, виданим після втрати чи зіпсування трудової книжки.
Так, дублікат трудової книжки НОМЕР_5 , виданий 19.07.2000 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , містить такі записи щодо спірних періодів роботи:
НВО «Міськсистемотехніка» виконавчий комітет Київської міської ради народних депутатів:
1. 02.12.1987 - прийнята машиністкою машбюро, наказ 839-к від 02.12.1987;
2. 06.08.1990 - звільнена за згодою сторін, ст. 38 КЗпП України, наказ 430-к від 06.08.1990.
З огляду на наведене, період роботи 02.12.1987 по 06.08.1990 згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 має бути зарахований до страхового стажу позивачки, і з урахуванням 13 років 11 місяців 17 днів, які було зараховано відповідачем-ІІ при розгляді заяви ОСОБА_2 , її загальний страховий стаж становитиме більше 15 років, що дає підстави для призначення пенсії по інвалідності.
Щодо доводів відповідача, викладених в оскаржуваному рішенні, про неможливість зарахування до страхового стажу періоду роботи з 04.06.1996 по 15.07.1999, оскільки в трудовій книжці відсутній, а обґрунтованість та достовірність наданої довідки від 11.10.2005 № 4587, виданої більш ранньою датою, підлягають розгляду та перевірці з урахуванням п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV:
призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом;
звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи;
порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої, абзац перший частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637 (тут і надалі посилання на норми Поряду № 637 наводяться в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії)), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку № 637).
Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Тобто, надання уточнюючих довідок та інших документів підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 у справі № 159/4178/16-а.
Дублікат трудової книжки НОМЕР_1 не містить записів про період роботи з 04.06.1996 по 15.07.1999.
Позивачем надано довідку від 11.10.2005 № 4587, видану Малим підприємством «ДІР» (код ЄДРПОУ 21629722), згідно із якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) дійсно працювала менеджером по рекламі в Малому підприємстві «ДІР» з 04.06.1996 (наказ № 85-к від 04.06.1996) по 15.07.1999 (наказ № 238 від 15.07.1999).
Щодо необхідності розгляду та перевірки відомостей, зазначених у цій довідці, з урахуванням п.4.2 Порядку №22-1, суд зауважує, що згідно з абзацом першим частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно із абзацами другим, третім, четвертим пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
З огляду на наведене, проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію є обов'язком саме відповідача, а не позивача.
Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, МП «ДІР», код ЄДРПОУ 21629722, на теперішній час перебуває у стані припинення, наявні дані про голову комісії з припинення.
Відповідачами не надано доказів звернення до голови комісії з припинення МП «ДІР», вжиття інших заходів з метою перевірки відомостей, зазначених у довідці від 11.10.2005 № 4587, що свідчить про неналежний розгляд заяви ОСОБА_2 про призначення пенсії по інвалідності.
З огляду на наведене, рішення ГУПФУ в Донецькій області від 06.12.2021 № 263040007056 є протиправним та підлягає скасуванню.
Позовна вимога про визнання протиправними дії ГУПФУ в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування періодів роботи з 02.12.1987 по 06.08.1990 по дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 та з 04.06.1996 по 15.07.1999 згідно довідки Малого підприємства «ДІР» від 11.10.2005 № 4587 задоволенню не підлягає, оскільки право позивача порушено внаслідок прийняття відповідачем-ІІ за результатами розгляду за принципом екстериторіальності заяви ОСОБА_2 рішення від 06.12.2021 № 263040007056 про відмову у призначенні пенсії, а відповідач-І листом від 09.12.2021 лише повідомив позивача про підстави відмови у призначенні пенсії.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення “Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
Отже, за встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню шляхом:
визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.12.2021 № 263040007056 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії по інвалідності;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії по інвалідності від 01.12.2021, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ГУПФУ в м. Києві призначити пенсію по інвалідності ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування періодів роботи з 02.12.1987 по 06.08.1990 по дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 та з 04.06.1996 по 15.07.1999 згідно довідки Малого підприємства «ДІР» від 11.10.2005 № 4587, починаючи з дати звернення за призначенням, а саме з 01.12.2021 слід відмовити, оскільки заява ОСОБА_2 була розглянута за принципом екстериторіальності (відповідно до пункту 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Верховний Суд у постановах від 25.07.2023 у справі № 640/1873/22 та від 28.11.2025 у справі № 320/10744/21 підтвердив правомірність застосування принципу екстериторіальності та визначив, що належним відповідачем у таких справах є той орган Пенсійного фонду, який фактично розглянув заяву та ухвалив відповідне рішення.
Таким чином, суд зауважує, що в межах спірних правовідносин достатнім та ефективним способом відновлення порушеного права позивача, який відповідає його об'єкту, є саме зобов'язання відповідача-ІІ повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії по інвалідності від 01.12.2021, з урахуванням висновків суду (зокрема, необхідності зарахування до загального страхового стажу періоду роботи з 02.12.1987 по 06.08.1990 по дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 , у разі необхідності - перевірки зазначених у відомостей довідки МП «ДІР» від 11.10.2005 № 4587 у відповідності до вимог Порядку № 22-1).
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору як особа з інвалідністю 2 групи на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Кардаша В'ячелава Анатолійовича Палєєвої Ірини Миколаївни до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.12.2021 № 263040007056 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії по інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 01.12.2021 про призначення пенсії по інвалідності, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська