з питання відводу судді
20 березня 2025 року Справа № 280/1869/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Запорізького апеляційного суду про відвід судді Лазаренка М.С. у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Запорізького апеляційного суду (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 162; код ЄДРПОУ 42263611),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
14.03.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Запорізького апеляційного суду (далі по тексту - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа) в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Запорізького апеляційного суду (лист від 02.01.2025 № 08-37/18/25) щодо відмови у видачі позивачу та надісланні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року та на 01.01.2024 року у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці: з 01 січня 2021 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень, з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривня, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні, та з 01.01.2024 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень;
- зобов'язати Запорізький апеляційний суд в Запорізькій області направити позивачу та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом: на 01 січня 2021 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; на 01 січня 2022 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривні; на 01 січня 2023 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус судців" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні; на 01.01.2024 року виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень;
- всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області.
19.03.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/1869/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
20.03.2025 до суду надійшла заява представника відповідача про відвід судді Лазаренка М.С. у справі № 280/1869/25. В обґрунтування заяви відповідач зазначає: Запорізькому апеляційному суду 28.06.2024 стало відомо, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 по справі №280/3051/24 відкрито провадження за адміністративним позовом суддів Запорізького окружного адміністративного суду: Максименко Лілії Яківни, Стрельнікової Наталії Вікторівни, Батрак Інни Володимирівни, Чернової Жанни Миколаївни, Мінаєвої Катерини Володимирівни, Прасова Олександра Олександровича, Лазаренка Максима Сергійовича, Богатинського Богдана Вікторовича, Новікової Інни Вячеславівни, Кисіль Романа Валерійовича, Калашник Юлії Вікторівни, Артоуз Олесі Олександрівни, ОСОБА_2 , Бойченко Юлії Петрівни, ОСОБА_3 до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Предметом зазначеного спору є видача довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності до вимог ч. 2 ст. 130 Конституції України, ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2024 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн., з 01.01.2025 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.
На думку відповідача, суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С. є упередженим в розгляді справи, оскільки вже визначився з позицією в даній категорії справ, а саме позивач вважає, що його посадовий оклад, як працюючого судді, також повинен вираховуватися з іншого прожиткового мінімуму, як і позивач у цій справі Озарянська Л.О.
Розглянувши подану відповідачем заяву про відвід судді Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренка М.С., суд зазначає таке.
Підстави для відводу судді визначено частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з нормами статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 1 статті Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Звертаючись до суду з заявою про відвід судді Лазаренка М.С., відповідач вважає, що оскільки вказані у заяві судді Запорізького окружного адміністративного суду звернулись до суду з позовом подібної категорії справ, як дана справа, фактично зазначені судді Запорізького окружного адміністративного суду визначились з позицією в цій категорії справ, тому вони не можуть розглядати зазначену категорію спорів.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Тобто, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Розглянувши заяву відповідача про відвід судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість такої, оскільки наведені у заяві мотиви відводу судді не містять обставин, які свідчать про наявність підстав для відводу судді, заява про відвід судді не містить доводів, які б викликали сумнів в неупередженості головуючого судді.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в цілому в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів поданої заяви про відвід не встановлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За таких обставин, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись статями 36, 37, 40, 243, 248 КАС України, суд, -
Заяву Запорізького апеляційного суду про відвід судді Лазаренка М.С. - визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді передати для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.С. Лазаренко