Справа № 604/199/25
Провадження № 2/604/175/25
18 березня 2025 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі
головуючого судді Сидорак Г.Б.,
за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який було зареєстровано 29 липня 1989 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Підволочиського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис №44. В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що подружнє життя у них із відповідачем не склалося. Від даного шлюбу у сторін неповнолітніх дітей немає. Добровільно відповідач шлюб розірвати не бажає.
Ухвалою судді від 24 лютого 2025 року у справі відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін та відповідачу надано строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання копії вказаної ухвали, для подання відзиву на позов.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала заяву про проведення судового розгляду без її участі, позов підтримує та просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про дату та час його проведення був належним чином повідомлений шляхом розміщення на сайті Судової влади України оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.
У зв'язку із наведеним, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд вважає за можливе прийняти рішення, задовольнивши позов з наступних підстав.
Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим повторно 15 лютого 2024 року Підволочиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали шлюб 29 липня 1989 року, актовий запис №44. Після одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 .
Спільне подружнє життя сторін не склалося через різні погляди на шлюб та сім'ю.
Згідно із ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
За ч. 3 і ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до припинення шлюбних відносин чи до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Сімейні відносини між сторонами відсутні. Позивач, враховуючи її заяву до суду, і відповідач, зважаючи на неяву в засідання, не мають бажання зберегти сім'ю та надалі перебувати у шлюбі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з огляду на вказані обставини подальше застосування будь-яких заходів щодо примирення подружжя є недоцільним та неефективним і суперечить інтересам сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, враховуючи вимоги ст. 110 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно зі ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
На підставі наведеного судом встановлено, що примирення між подружжям неможливе через втрату почуття взаємної любові, фактичне припинення спільних зобов'язань щодо піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, дружби, взаємодопомоги, утвердження в сім'ї взаємоповаги, втрату почуття відповідальності, як того вимагає ст. 55 СК України, позивач наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що є підставою для розірвання між ними шлюбу, оскільки перешкод, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, для цього не встановлено.
За вказаних обставин суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов слід задовольнити.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1211,20 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 13, 141, 210, 223, 247, 263-265, 273, 274, 279, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 55, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 29 липня 1989 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Підволочиського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис №44.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Підволочиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Г.Б. Сидорак