Справа №709/288/25
18 березня 2025 року суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваша І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності №2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні одну дитину, РНОКПП НОМЕР_1 ,-
- за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №025935)
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №025935, ОСОБА_1 26 лютого 2025 року близько 11-30 год, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство (у присутності дитини ОСОБА_3 ), тобто дії психологічного характеру, а саме висловив словесні образи, що викликало у ОСОБА_2 побоювання про свою безпеку, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він військовослужбовець. З дружиною та її сином проживали в будинку його матері в с. Чехівка. 26 лютого о 05-30 год він приїхав у відпустку додому. Дізнався, що дружина йому зраджує. Виникла сварка. Син дружини ОСОБА_4 , якому 15 років, перебував у сусідній кімнаті. Жодних неправомірних дій щодо нього не вчиняв. З ОСОБА_4 він перебуває у дружніх відносинах.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУПАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого,- тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Суд безпосередньо дослідив у судовому засіданні докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи зазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, застосовуючи критерії доведення «поза розумним сумнівом», суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
За ч. 4 ст. 269 КУПАП якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 26 лютого 2025 року ОСОБА_1 вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство (у присутності дитини ОСОБА_3 ), тобто дії психологічного характеру, а саме висловив словесні образи, що викликало у ОСОБА_2 побоювання про свою безпеку, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю.
Разом з тим, в якості потерпілого в протоколі зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Неповнолітній ОСОБА_3 може бути визнаний потерпілим у домашньому насильстві, вчиненому щодо ОСОБА_2 , з огляду на те, що порушення могло бути вчинено у його присутності.
Однак як вбачається з матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1 , останній не вчиняв домашнього насильства саме стосовно неповнолітнього ОСОБА_3 .
Суд вважає, що з досліджених доказів неможливо зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 173-2 КУпАП. При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що порушення вчинялося відносно дружини ОСОБА_2 .
Вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Суд наголошує на тому, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При оцінці доказів суд повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, тобто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 173-2, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області особою, щодо якої її винесено, захисником, а також потерпілим, представником потерпілого протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.М. Кваша