Справа № 709/346/25
20 березня 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025250370000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.01.2025,
за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новомиколаївка Ленінського району АР Крим, громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю, депутатом не являється, військовослужбовця, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
17.03.2025 до Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12025250370000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 січня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Обвинувальний акт передано судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , визначеній відповідно до положень ст. 35 КПК України.
Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18.03.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, яке вирішено проводити 20.03.2025 о 12:00 у залі судових засідань № 3 Чорнобаївського районного суду Черкаської області, для участі в підготовчому судовому засіданні викликано прокурора, обвинуваченого, захисника.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити провадження до судового розгляду. Вказав, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття чи зупинення справи, внесення подання про визначення підсудності немає, розгляд слід проводити у відкритому судовому засіданні, доцільність у складанні досудової доповіді органом пробації не вбачає.
Також прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з часу обрання запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить їх запобіганню.
Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України прокурор обґрунтовував наступними обставинами: ризик можливого переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується відсутністю стійких соціальних зв'язків за місцем проживання ОСОБА_4 оскільки він офіційно не одружений, не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має; ризик незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що обвинувачений, перебуваючи на волі матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, які були залучені при проведенні слідчих дій за участю підозрюваного, шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності; ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення обгрунтовується тим, що ОСОБА_4 є не працюючим, а тому вказане може свідчити про те, що його злочинна діяльність є єдиним джерелом доходу, обвинувачений перебуваючи на волі може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини у цій сфері; тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років.
Захисник ОСОБА_5 вважав за можливе призначити судовий розгляд по даному кримінальному провадженню та наполягав у наданні органу пробації доручення скласти досудову доповідь. Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечував. Зазначив, що вказані прокурором ризики не підтверджені. ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв'язки. Просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що йому соромно за його вчинок, він планує повернутися у військову частину для проходження військової служби. Не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не вбачає необхідності зменшувати розмір визначеної раніше застави.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.ст. 32, 33 КПК України дане кримінальне провадження підсудне Чорнобаївському районному суду Черкаської області, підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено. Підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п.п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або для зупинення провадження, відсутні. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, копію обвинувального акта вручено обвинуваченому, а відтак підстав для повернення обвинувального акта прокурору немає.
Із указаних мотивів суд вважає можливим призначити судовий розгляд цього кримінального провадження у судовому засіданні на підставі вказаного обвинувального акту. З урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, судове засідання слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, суд вважає необхідним доручити складання досудової доповіді стосовно обвинуваченого органу пробації за місцем реємтрації та проживання ОСОБА_4 .
Щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд приходить до таких висновків.
На всіх етапах кримінального провадження строк дії запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою повинен перебувати під контролем суду.
Періодичний судовий контроль забезпечує дотримання прав обвинуваченого чи особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру, згідно зі ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині реалізації права на забезпечення періодичного контролю за законністю застосування запобіжного заходу в судовому провадженні.
За ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частина 1 ст. 177 КПК України визначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 досудовим слідством кваліфікован за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 31.01.2025 у справі № 695/293/25, провадження 1-кс/695/151/25 застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з моменту затримання особи з 30.01.2025 року по 30.03.2025 року включно. Визначено ОСОБА_4 заставу, після внесення якої він звільняється з-під варти, у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого суд враховує характер та ступінь тяжкості обвинувачення, наявність ризиків, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду (загроза кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років), незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків.
Суд вважає, що наразі прокурором доведено наявність встановлених ст. 177 КПК України ризиківі, а саме: ризики, що при застосуванні до обвинуваченого більш мякого запобіжного заходу він може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Наявність міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_4 суду не доведена, оскільки характеризуючі обвинуваченого документи з матеріалів кримінального провадження судом ще не досліджувалися, і стороною захисту не надані.
Належних даних про стан здоров'я обвинуваченого, які б виключали застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту суду не надано.
А відтак, підстави для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу відсутні.
При постановленні даної ухвали, керуючись ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, враховуючи відсутність встановлених ч. 4 ст. 183 КПК України обставин які б перешкоджали суду визначити розмір застави, суд вважає можливим залишити без змін визначений слідчим суддею розмір застави.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З огляду на те, що 30 березня 2025 року спливає строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, враховуючи неможливість з об'єктивних причин до вищезазначеної дати завершити розгляд даного провадження, беручи до уваги відсутність підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне продовжити дію існуючого запобіжного заходу на 60 днів, тобто до 18 травня 2025 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 314-316 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області з участю прокурора, обвинуваченого, захисника на 31 березня 2025 року об 11:30.
Зобов'язати Золотоніський РС №2 філії ДУ "Центр пробації" в Черкаській області скласти та подати суду в строк до 31 березня 2025 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор" строком на 60 (шістдесят) днів - до 18 травня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, а також суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора, чи суду.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу - до 18 травня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити учасникам та направити до Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор".
Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
В іншій частині ухвала суду окремо від вироку оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1