20.03.2025
Справа №522/10463/24
Провадження №1-кп/522/1589/25
Іменем України
20 березня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 в обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024168500000070 від 04.04.2024 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307 ч.2, 307 ч.3 КК України,
учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_4 ,
захисники - адвокат ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 ,
обвинувачені - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307 ч.2, 307 ч.3 КК Українита ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307 ч.2, 307 ч.3 КК України.
Під час судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 з визначенням розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України у раніше визначеному розмірі. Клопотання мотивував тим, що відносно обвинуваченого продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 5 КПК України. Так, ОСОБА_3 може переховуватися від суду з метою його уникнення; незаконно впливати на свідків та іншу обвинувачену в цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_6 заперечила проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , просила змінити його на домашній арешт або зменшити розмір застави.
Захисник ОСОБА_5 підтримав колегу.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисника.
Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала позицію захисника.
Суд, заслухавши думку учасників процесу вважає, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.07.2024 року Приморським районним судом м. Одеси обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 363 360 гривень.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 7 лютого 2025 року відносно ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 7 квітня 2025 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з визначенням розміру в розмірі 110 (сто десять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 333 080 гривень.
Відповідно до статті 331 ч.3 КПК України за наявності клопотань, суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Суд вважає необхідним зазначити, що ризики щодо обвинуваченого, які були обґрунтовані в минулих ухвалах суду, продовжують існувати й надалі.
Так,ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307 ч.2, 307 ч.3 КК України. При цьому, ст. 307 ч.3 КК України, згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. У зв'язку з чим суд вважає, що розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання винуватим, він може переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого статтею 177 ч.1 п.1 КПК України.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Разом з тим, суд вважає, що обвинувачений може продовжувати злочинну діяльність з метою отримання доходу, оскільки він офіційно не працевлаштований, не має законних джерел доходу для існування. Вказане свідчить, що відносно ОСОБА_3 продовжує існувати ризик передбачений статтею 177 ч.1 п.5 КПК України.
Суд звертає увагу та те, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
З огляду на статтю 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_3 не має сталих соціальних зв'язків, він не одружений, утриманців не має.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що на теперішній час підстави для скасування чи зміни обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.
Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставин, передбачених статтею 178 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 судом не встановлено.
Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Також, слід зазначити, що з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та існуючого обвинувачення, в тому числі у вчиненні особливо тяжкого злочину, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 є необхідним та виправданим заходом забезпечення кримінального провадження, а зміна запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який, з великою вірогідністю, не зможе запобігти встановленим ризикам, зокрема ризику можливого переховування від суду, що унеможливить завершення судового розгляду кримінального провадження, що в свою чергу не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК України.
При цьому суд вважає, що продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Крім того, суд бере до уваги той факт, що злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів це злочини, що посягають на здоров'я населення. При цьому протягом останніх років спостерігається поширення наркоманії та зростання злочинності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Ці злочини набувають усе більших масштабів і стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров'я та благополуччя людей.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При визначенні розміру застави, суд враховує особу обвинуваченого, характер кримінального порушення в якому він звинувачується, та вважає, що достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України, буде її визначення у розмірі 110 (сто десять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 333 080 гривень.
На підставі викладеного та керуючись статтями 176-177, 181, 314-315 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого за статтями 307 ч.2, 307 ч.3 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19 травня 2025 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 110 (сто десять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 333 080 (триста тридцять три тисячі вісімдесят) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого справа № 522/10463/24, провадження по справі №1-кп/522/1589/25.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з м. Одеси, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі Апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1