19 березня 2025 року
м. Київ
справа № 2610/14708/2012
провадження № 61-9719вно24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала заяву про перегляд, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви та судових рішень судів першої, апеляційної інстанцій
У червні 2012 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , у якому, з урахуванням уточнених вимог, просило суд у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитними договорами, згідно зі статтею 3 Закону України «Про іпотеку», звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів.
Банк уважав, що його право порушено внаслідок невиконання грошового зобов'язання ОСОБА_2 , тому бажав задовольнити свої вимоги кредитора за рахунок іпотечного майна, останнім набувачем якого є ОСОБА_1 .
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки, - нежилі приміщення (в літ. А), з № 1 до № 3 (групи приміщень № 18), з № 1 до № 7 (групи приміщень № 19), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 , за іпотечним договором від 19 грудня 2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною незалежним експертом-оцінювачем в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «ОТП Банк» за кредитними договорами від 19 грудня 2007 року, укладеними між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», у розмірі 2 601 904,91 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 січня 2015 року заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року залишено без змін.
Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції
Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 січня 2015 року скасовано.
У задоволенні позову ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено (провадження 6-11857св15).
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції виходив з того, що відсутні підстави для застосування статті 23 Закону України «Про іпотеку», оскільки предмет іпотеки реалізовано у процедурі банкрутства боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) (ліквідаційна процедура), обтяження іпотекою спірного майна на час його придбання спочатку Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія НКМ 1» (далі - ТОВ «Інвестиційна компанія НКМ 1»), а потім - ОСОБА_1 не було, що не виключає можливість застосування цієї статті.
При цьому суд урахував висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 03 квітня 2013 року у справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14.
Суд касаційної інстанції встановив, що ТОВ «Інвестиційна компанія НКМ 1» було добросовісним набувачем спірного майна (не обтяженого іпотекою), згодом ТОВ «Інвестиційна компанія НКМ 1» відчужило майно ОСОБА_1 , тому дійшов висновку, що підстави для застосування статті 23 Закону України «Про іпотеку» відсутні, оскільки ОСОБА_1 набула це майно не від іпотекодавця і ніяких договорів щодо переходу права власності з іпотекодавцем ( ОСОБА_2 ) не укладала.
Крім того, суд касаційної інстанції зауважив, що згідно з частиною другою статті 388 ЦК України майно не може бути витребувано від набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Короткий зміст вимог заяви про перегляд рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за нововиявленими обставинами та її надходження до Верховного Суду
У липні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНАНСГРУП» подало до Верховного Суду заяву про перегляд рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2015 року за нововиявленими обставинами.
Підставою перегляду цього судового рішення заявник указує пункт 3 частини другої статті 423 ЦПК України, а саме скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2024 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у вказаній справі.
Витребувано із Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу № 2610/14708/2012, справу призначено до судового розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалу надіслано заявникові та іншим учасникам справи разом із копією заяви та доданих до неї матеріалів.
У серпні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Заява ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» про перегляд рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за нововиявленими обставинамимотивована тим, що постановою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року у справі № 2-7860/10/04 скасовано рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2010 року у частині задоволення заяви арбітражного керуючого - ліквідатора ФОП ОСОБА_2. про зобов'язання приватного нотаріуса виключити з Державного реєстру іпотек обтяження, зареєстроване 21 грудня 2007 року, щодо нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 19 грудня 2007 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2
ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНАНСГРУП» вказує, що згідно з договорами відступлення прав вимоги, які укладені між ним та ПАТ «ОТП Банк» 12 грудня 2019 року, товариство є кредитором ОСОБА_2 та іпотекодержателем спірного нерухомого майна - нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , останнім набувачем якого є ОСОБА_1 .
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, встановлення судовим рішенням незаконності вилучення обтяжень на момент продажу предмета іпотеки.
Вважає, що існують істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення (пункт 3 частини другої статті 423 ЦПК України). Із цих підстав рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.
Посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року у справі № 6-639цс15, від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1193цс15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19), про те, що у разі вибуття заставного майна із власності іпотекодавця, законодавством встановлений механізм захисту прав іпотекодержателя, шляхом перенесення всіх прав та обов'язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності.
Зазначає, що оскільки рішення суду, яким вилучено запис про обтяження у Державному реєстрі іпотек, було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, то ОСОБА_1 є іпотекодавцем, що передбачає застосування статті 23 Закону України «Про іпотеку».
Вважає, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у рішенні від 08 липня 2015 року зробив помилкові висновки про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що відповідач ОСОБА_1 набула спірне майно, яке не було обтяжене іпотекою на час його продажу.
Інші учасники справи пояснень, заяв не подали.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
19 грудня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № CМ-SME 008/356/2007 та кредитний договір № Сrl-SME008/356/2007. Банк надав позичальнику кредити у розмірі 120 000,00 доларів США та 173 607,00 доларів США, для придбання нерухомого майна.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 19 грудня 2007 року укладений договір іпотеки № PM-SME 008/356/2007, предметом якого є нежитлові приміщення (у літ. «А»), з № 1 до № 3 (групи приміщень № 18), з № 1 до № 7 (групи приміщень № 19), загальною площею 114,00 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать іпотекодавцю (позичальнику) на праві власності.
Станом на 23 грудня 2012 року заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ «ОТП Банк» за кредитним договором від 19 грудня 2007 року № CМ-SME 008/356/2007 становила 119 412,79 доларів США та 53 680,34 грн, за кредитним договором від 19 грудня 2007 року № Сrl-SME008/356/2007 - 192 268,31 доларів США та 58 527,63 грн.
Постановою Господарського суду Харківської області від 10 червня 2010 року у справі N Б-24/205-09, ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Звонарьову Ю. В., записи про арешт та обтяження спірних нежитлових приміщень були вилучені з відповідних реєстрів, у тому числі з Державного реєстру іпотек, а спірні нежитлові приміщення реалізовано.
Під час ліквідаційної процедури щодо ФОП ОСОБА_2 арбітражний керуючий відчужив ТОВ «Інвестиційна компанія НКМ 1» спірні нежитлові приміщення, які в подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 08 квітня 2011 року набула у власність ОСОБА_1 .
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31 лютого 2012 року у справі № Б-24/205-09 постанову Господарського суду Харківської області від 08 липня 2010 року скасовано, провадження у справі № Б-24/205-09 про банкрутство ФОП ОСОБА_2 припинено. Постановою Вищого господарського суду України від 26 квітня 2012 року у справі № Б-24/205-09 касаційну скаргу ліквідатора банкрута - Звонарьової Ю. В. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31 лютого 2012 року залишено без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Згідно з довідкою Бюро технічної інвентаризації м. Києва від 22 квітня 2013 року, нежилі приміщення (у літ. «А»), з № 1 по № 3 (групи приміщень № 18), з № 1 до № 7 (групи приміщень № 19), загальною площею 114,00 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 08 квітня 2011 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Заявник посилається на пункт 3 цієї норми процесуального права.
За змістом частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Для визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави, що виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду відповідні факти та аргументи. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за своєю природою передбачає баланс між принципами правової визначеності та res judicata і правом на справедливий суд.
Законодавство, у тому числі й ЦК України, не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Ураховуючи викладене, сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16).
Нововиявлені обставини характеризуються сукупністю таких ознак: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би суттєво змінити, або прийняти інше рішення, ніж те, яке було прийняте).
Заявник уважає, що наявні підстави для перегляду рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2015 року за нововиявленими обставинами, оскільки рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2010 року, яким задоволено заяву арбітражного керуючого - ліквідатора ФОП ОСОБА_2. про зобов'язання нотаріуса виключити з Державного реєстру іпотек обтяження, зареєстроване 21 грудня 2007 року, щодо нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які є предметом іпотеки за договором іпотеки від 19 грудня 2007 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , скасовано постановою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року.
Тобто скасовано судове рішення, на підставі якого було виключено обтяження з Державного реєстру іпотек щодо спірного нерухомого майна, на момент продажу предмета іпотеки, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18 (провадження № 11-430заі20) також зазначала, що, вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, суд повинен виходити саме з преюдиційного зв'язку судових рішень. Разом із тим, слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.
Отже, при вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі, передбачене пунктом 3 частини другої відповідної процесуальної норми права, було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.
На вказаному наголошено і в постанові Верховного Суду від 25 січня 2024 року у справі № 500/2239/22 (адміністративне провадження № К/990/28298/23).
Отже, обов'язковою умовою для застосування вищевказаної норми процесуального права є скасування саме преюдиційного (того, що було покладено в основу рішення, яке заявник просить переглянути) судового рішення (постанова Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 814/1130/15, адміністративне провадження № К/9901/30590/18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) дійшла висновку про те, що нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не саме це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами за умови, що вони можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, яку надав суд у такому рішенні.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. russia, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Отже, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
З урахуванням вищевказаних правових висновків і норм процесуального права, Верховний Суд виходить із того, що при вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Як на нововиявлену обставину заявник посилається на те, що постановою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року скасовано рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2010 року у справі № 2-7860/10/04, на підставі якого з Державного реєстру іпотек вилучено запис про обтяження на спірне майно.
Однак Верховний Суд вважає, що указане судове рішення не є тим преюдиційним рішенням, яке було покладено в основу рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яке ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» просить переглянути, оскільки обтяження на момент продажу предмета іпотеки (під час ліквідаційної процедури) було знято на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 10 червня 2010 року, яке було скасовано постановою Харківського апеляційного суду від 31 лютого 2012 року.
Крім того, на час перегляду справи у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ було встановлено, що постанова Господарського суду Харківської області від 10 червня 2010 року, на підставі якої знято обтяження на спірне майно (під час ліквідаційної процедури), після переходу права власності до ОСОБА_1 скасована.
Отже, обставини, які встановлені у скасованому судовому рішенні, не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, яку надав суд у рішенні, про перегляд якого просить заявник.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424-426 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить доводів, що свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 429 ЦПК України для її задоволення та скасування судового рішення, що переглядається, а тому у задоволенні цієї заяви необхідно відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі.
Керуючись статтями 423, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.
Рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2015 року залишити в силі.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець