Єдиний унікальний номер 205/16129/24
Номер провадження 1-кп/205/152/25
20 березня 2025 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041690001245 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Ленінського районного суду міста Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу під час досудового розслідування не змінилися, що полягають у можливості переховуватися від суду, впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та у такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, продовжують існувати.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні відніс розгляд клопотання на розсуд суду.
Потерпілі в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти клопотання прокурора.
Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, потерпілих, приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, неодружений, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, раніше судимий, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого та в підтвердження того, що обвинувачений займався будь-якою трудовою діяльністю, останнім не надано.
Постановляючи дане рішення, суд погоджується з доводами прокурора в частині наявності ризиків, прямо передбачених ст.177 КПК України, зокрема, щодо ризику ухилення обвинуваченого від суду шляхом переховування, так як ОСОБА_3 , побоюючись тяжкості покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, дійсно зможе перешкоджати розгляду даного кримінального правопорушення шляхом ухилення від суду і переховування.
При цьому, суд відповідно до ст. 178 КПК України також враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , який згідно вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, яке карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, ризик продовження скоєння кримінального правопорушення, незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Отже, приймаючи дане рішення, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що зазначені прокурором ризики для даного провадження, що передбачені ст. 177 КПК України, на даний час залишаються актуальними. Зокрема, суд погоджується з тим, що обвинувачений, в разі зміни йому запобіжного заходу на більш м'який, потенційно зможе ухилитися від суду шляхом переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.
З огляду на наведене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечення виконання ним процесуальних рішень, з урахуванням цілей п.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , у межах шістдесяти днів.
Керуючись ст.ст.110, 177, 314-316, 182, 183, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 17 травня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1