вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2334/24
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., розглянувши
Заяву Приватного акціонерного товариства «Техмашремонт» за вх. № суду 1577 від 17.02.2025 про ухвалення додаткового рішення
у справі № 911/2334/24
За позовом Приватного акціонерного товариства «Техмашремонт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма « 2Д»
про стягнення 844 200, 00 грн
Учасники судового процесу:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
На розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/2334/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Техмашремонт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма « 2Д» про стягнення 844 200, 00 грн.
Господарським судом Київської області в судовому засіданні 13.02.2025 оголошено скорочене рішення по справі № 911/2334/24, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма « 2Д» з Приватного акціонерного товариства «Техмашремонт» 844 200, 00 грн неустойки та 12 663, 00 грн судового збору.
17.02.2025 до суду від позивача надійшла заява вх. № суду 1577 про ухвалення додаткового рішення, в якому заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 41 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки вступну та резолютивну частини рішення судом оголошено в судовому засіданні 13.02.2025 і представник позивача був присутній в зазначеному судовому засіданні та зробив відповідну заяву до закінчення судових дебатів, останнім терміном на подання до суду доказів понесення витрат на правову допомогу є 18.02.2025. Отже, позивачем подано до суду заяву про винесення ухвалення рішення разом з доказами понесення витрат на правову допомогу із дотриманням строків, встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2025 призначено судове засідання у справі № 911/2334/24 для вирішення питання про судові витрати на 13.03.2025.
З метою повідомлення сторін про дату та час призначеного судове засідання для вирішення питання про судові витрати, ухвала суду від 28.02.2025 була направлена сторонам в їх електронні кабінети, що підтверджується наявними в матеріалах справи інформаційними довідками.
13.03.2025 в судове засідання для вирішення питання про судові витрати представники сторін не з'явились. У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просив суд здійснювати розгляд заяви без участі позивача та його представника. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд дійшов висновку щодо можливості вирішення питання про судові витрати в судовому засіданні 13.03.2025.
В судовому засіданні 13.03.2025 судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення.
Частиною 5 ст. 240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Розглянувши подану позивачем заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи і матеріали, Господарський суд Київської області
17.02.2025 Приватне акціонерне товариство «Техмашремонт» звернулось до Господарського суду Київської області із заявою вх. № суду 1577 від 17.02.2025 про ухвалення додаткового рішення.
За приписами ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
У статті 244 ГПК України зазначено, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач у позовній заяві повідомляв суд, що орієнтований розмір судових витрат, які позивач планує понести у зв'язку із розглядом справи, складає 41 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-4 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката на суму 41 000, 00 грн позивачем до матеріалів справи надано копії:
- договір про надання правничої допомоги № б/н від 19.08.2024, укладений між Адвокатським об'єднанням «Калита, Маркович і Партнери» та Приватним акціонерним товариством «Техмашремонт»;
- протокол узгодження гонорару від 19.08.2024;
- рахунок № 000406/24 від 13.12.2024 на суму 41 000, 00 грн на оплату представництва інтересів в Господарському суді Київської області, пп. 1 п. 1 договору про надання правничої допомоги № б/н від 19.08.2024;
- платіжна інструкція № 105 від 13.12.2024 на суму 41 000, 00 грн із призначенням платежу: «за послуги по представництву інтересів в Господ. суді зг. рах. № 000406/24 від 13.12.2024 без ПДВ»;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СА № 1098333 від 10.10.2024, видний на підставі договору № б/н від 19.08.2024;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Горяни Тетяни Миколаївни № 436 від 17.10.2011;
Слід зазначити, що ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених
Згідно приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд зобов'язаний розподілити судові витрати за наслідками розгляду господарського спору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 911/2334/24, судом встановлено наступне.
19.08.2024 між Адвокатським об'єднанням «Калита, Маркович і Партнери» (далі - адвокати) та Приватним акціонерним товариством «Техмашремонт» (далі - клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № б/н від 19.08.2024 (далі - договір), за змістом п. 1 якого клієнт доручає, а адвокати, шляхом уповноваження адвокатів Адвокатського об'єднання «Калита, Маркович і Партнери»: Калити Андрія Миколайовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 244 від 17.07.2006), та/або Горяної Тетяни Миколаївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 436 від 17.10.2011), та/або Комісарової Ксенії Андріївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 10069/10 від 01.07.2021), та/або Савченко Вікторії Сергіївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001049 від 03.12.2018) приймають на себе зобов'язання надати клієнту таку правничу допомогу:
- представляти інтереси клієнта з питань, які стосуються, чи можуть стосуватися інтересів клієнта у справі про стягнення неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди після закінчення дії договору оренди приміщень № 15/20 від 07.12.2020;
- в судах будь-якої інстанції: з усіма правами, що надаються: учаснику в господарському процесі (стороні/позивачу), в тому числі, але не обмежуючись: представляти і захищати права та інтереси клієнта в судовому процесі, з правом, в тому числі, але не обмежуючись: складати (без права підпису) та подавати; позовні заяви, заяви по суті справи (відзив, відповідь на відзив. заперечення на відповідь на відзив, заяви з процесуальних питань (клопотання, заяви тощо), апеляційні та касаційні скарги; знайомитися з матеріалами справи, знімати копії з письмових доказів, відео- та аудіо- доказів; брати участь в судових засіданнях, виступати із вступним словом, брати участь в допиті свідка, в дослідженні доказів, ставити в судовому засіданні питання учасникам та особам, які беруть участь у справі; подавати на затвердження суду мирову угоду; подавати докази, заявляти клопотання і відводи, виступати з промовою в судових дебатах; отримувати: копії судових рішень, в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання, накази на виконання судових рішень (судові накази);
- в органах державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями як стягувача під час примусового виконання судових рішень, в тому числі, але не обмежуючись: з правом подавати заяви, судовий наказ, клопотання, оскаржувати дії та бездіяльність, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
- вчиняти будь-які інші необхідні дії, що стосуються клієнта у справі про стягнення неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди після закінчення дії договору оренди приміщень № 15/20 від 07.12.2020.
У пункті 4 договору сторони дійшли згоди, що за цим договором клієнт зобов'язаний сплатити адвокатам гонорар в порядку та у строки, зазначені в додатку № l до даного договору, який с невід'ємною його частиною.
Згідно з п. 5 договору, за результатами надання клієнту правничої допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг та перелік наданої адвокатами правничої допомоги та розмір гонорару. Акт надсилається клієнту факсимільним зв'язком, або поштою, або на електронну адресу клієнта. Непідписання акта клієнтом не є підставою для не сплати гонорару. Акт може складатися за будь-який період за узгодженням сторін.
За змістом пп. 8, 12 договору, договір вступає в силу з дати підписання та діє до остаточного надання правничої допомоги, передбаченої даним договором. Зміни і доповнення до цього договору можуть вноситися тільки у письмовій формі.
19.08.2024 між сторонами складено та підписано протокол узгодження гонорару (додаток № 1 до договору) у пункті 1 якого сторони узгодили, що клієнт сплачує адвокатам гонорар в національній валюті України - гривні в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок адвокатів, в таких розмірах:
1.1. за представництво інтересів клієнта в Господарському суді Київської області по справі про стягнення неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди після закінчення дії договору оренди приміщень № 15/20 від 07.12.2020: 41 000, 00 грн одноразово (фіксований розмір гонорару);
1.2. 10% від суми, яка буде стягнута Господарським судом Київської області на користь ПрАт «Техмашремонт» судовим рішенням;
1.3. за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції, в разі оскарження судового рішення по справі: 39 000, 00 грн одноразово (фіксований розмір гонорару);
1.4. за представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції в разі оскарження постанови суду апеляційної інстанції по справі: 30 000, 00 грн одноразово (фіксований розмір гонорару).
Пунктами 2, 3 протоколу узгодження гонорару передбачено, що за домовленістю сторін оплата клієнтом гонорару, що передбачений в пп. 1.1-1.4 протоколу: здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виставлення адвокатами рахунку для оплати. Рахунок на оплату надсилається на електронну адресу клієнта, та/або на прохання клієнта оригінал рахунку може бути наданий в інший спосіб, повідомлений клієнтом.
Вказаний протокол узгодження гонорару підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений їх відтисками печаток та відповідно до п. 5 протоколу є невід'ємною частиною договору.
13.12.2024 Адвокатське об'єднання «Калита, Маркович і Партнери» виставило ПАТ «Техмашремонт» рахунок № 000406/24 від 13.12.2024 на суму 41 000, 00 грн на оплату представництва інтересів в Господарському суді Київської області, пп. 1 п. 1 договору про надання правничої допомоги № б/н від 19.08.2024.
13.12.2024 позивач перерахував на користь адвокатського об'єднання грошові кошти в сумі 41 000, 00 грн за представництво інтересів, що підтверджується копією платіжної інструкції № 105 від 13.12.2024 із призначенням платежу: «за послуги по представництву інтересів в Господ. суді зг. рах. № 000406/24 від 13.12.2024 без ПДВ».
За змістом частини третьої статті 237 ЦК України, однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною ч. ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).
Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 122-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21.
Як вбачається зі змісту договірних відносин, які склались між адвокатським об'єднанням та позивачем, розмір гонорару за представництво інтересів клієнта в Господарському суді Київської області встановлено у фіксованому розмірі - 41 000, 00 грн, тобто розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатами часу та обсягу наданої правничої допомоги.
Отже, на підставі поданих позивачем доказів суд встановив, що позивачу в межах розгляду справи № 911/2334/24 в Господарському суді Київської області було надано послуги з професійної правничої допомоги на загальну суму 41 000, 00 грн.
Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Доказів на підтвердження неспівмірності заявленої суми витрат на правничу допомогу відповідачем надано не було, клопотань про зменшення суми відшкодування витрат станом на дату розгляду даної заяви представник відповідача не заявляв. У заявах по суті спору заперечень щодо орієнтованого розміру судових витрат, які позивач планує понести у зв'язку із розглядом справи відповідач також не висловив.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 та інших.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обсяг наданих представником позивача адвокатських послуг, враховуючи кількість призначених судових засідань в межах розгляду справи № 911/2334/24 (5 засідань, у всіх представник позивача приймав участь), враховуючи ступінь складності справи, а також предмет та ціну позову, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям співмірності, реальності, розумності та є пропорційним до предмета спору. Протилежного суду не доведено. Як було зазначено судом вище, пунктом 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Господарський суд Київської області в рішенні від 13.02.2025 у справі № 911/2334/24 позовні вимоги задовольнив повністю.
За таких обставин, виходячи з приписів чинного господарського процесуального законодавства стосовно необхідності розподілу судових витрат пропорційно задоволених вимог, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт у межах розгляду справи № 911/2334/24, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката в цьому випадку підлягає до стягнення з відповідача у заявленому позивачем розмірі, тобто в сумі 41 000, 00 грн.
Керуючись приписами ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Техмашремонт» за вх. № суду 1577 від 17.02.2025 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма « 2Д» (місцезнаходження: БЦ «КАРАТ» промисловий майданчик 5-А, приміщ. 1, м. Вишгород, Вишгородський р-н, Київська обл., 07300; код ЄДРПОУ 37496261) на користь Приватного акціонерного товариства «Техмашремонт» (місцезнаходження: пр. Незалежності, буд. 87А, м. Біла Церква, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09108; код ЄДРПОУ 05495590) 41 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 20.03.2025.
Суддя Л.В. Сокуренко