вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1542/24
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., розглянувши
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краск» вх. № суду 929/25 від 04.02.2025 про ухвалення додаткового рішення
у справі № 911/1542/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краск»
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
про стягнення 1 077 916, 12 грн
Учасники судового процесу:
від позивача: Нещерет О.С.;
від відповідача: Зінченко О.В.;
На розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1542/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краск» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 1 077 916, 12 грн.
Господарським судом Київської області в судовому засіданні 29.01.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі № 911/1542/24, яким позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краск» 768 954, 26 грн основного боргу, 255 140, 42 грн інфляційних втрат, 53 821, 44 грн 3% річних та 16 168, 75 грн судового збору.
29.01.2025 в судовому засіданні представник позивача, до закінчення судових дебатів, заявив усне клопотання про намір подати до суду заяву про ухвалення додаткового рішення відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
04.02.2025 до суду від позивача надійшла заява вх. № суду 929/25 про ухвалення додаткового рішення (направлена до суду 30.01.2025), в якому заявник просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки вступну та резолютивну частини рішення судом оголошено в судовому засіданні 29.01.2025 і представник позивача був присутній в зазначеному судовому засіданні та зробив відповідну заяву до закінчення судових дебатів, останнім терміном на подання до суду доказів понесення витрат на правову допомогу є 03.02.2025. Отже, позивачем подано до суду заяву про винесення додаткового рішення разом з доказами понесення витрат на правову допомогу із дотриманням строків, встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.02.2025 призначено судове засідання у справі № 911/1542/24 для вирішення питання про судові витрати на 13.03.2025.
12.03.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому відповідач вважає, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу є необґрунтованою, а матеріали справи жодним чином не свідчать про те, що адвокатом дійсно надавалась правнича допомога вартістю 17 000, 00 грн, вказаний розмір до відшкодування є співмірним із складністю справи, а надання послуг відповідало критерію необхідності (стосовно обов'язковості їх вчинення, доцільності тощо). Враховуючи зазначене, відповідач просив суд відмовити позивача у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесені позивачем при розгляді справи в суді у розмірі 17 000, 00 грн.
13.03.2025 в судове засідання для вирішення питання про судові витрати з'явились представники сторін та надали усні пояснення по суті заяви про ухвалення додаткового рішення.
Представник позивача надав усні пояснення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, підтримав її та просив суд задовольнити в повному обсязі.
У свою чергу відповідач проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення заперечив та просив суд у її задоволенні відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні 13.03.2025 судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення.
Частиною 5 ст. 240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Розглянувши подану позивачем заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи і матеріали, дослідивши заперечення відповідача на заяву позивача, а також заслухавши усі пояснення представників сторін, Господарський суд Київської області
30.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Краск» звернулось до Господарського суду Київської області із заявою вх. № суду 929/25 від 04.02.2025 про ухвалення додаткового рішення.
За приписами ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
У статті 244 ГПК України зазначено, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач у позовній заяві повідомляв суд, що орієнтований розмір судових витрат, які позивач планує понести у зв'язку із розглядом справи, складає 15 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-4 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката на суму 17 000, 00 грн позивачем до матеріалів справи надано копії:
- договір про надання правничої допомоги № 29/04/24 від 29.04.2024, укладений між адвокатом Нещерет Олександром Сергійовичем та ТОВ «Краск»;
- додаткова угода № 1 від 29.01.2025 до договору про надання правничої допомоги № 29/04/24 від 29.04.2024;
- акт виконаних робіт (надання послуг) № б/н від 29.01.2025 на суму 17 000, 00 грн;
- квитанції до платіжних інструкцій від 29.04.2024 на суму 4 950, 00 грн, від 01.05.2024 на суму 4 950,00 грн, від 03.05.2024 на суму 4 950,00 грн, від 06.05.2024 на суму 4 950,00 грн.
- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1435251 від 12.06.2024, видний на підставі договору № 29/04/24 від 29.04.2024;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Нещерет О.С. серії ДН № 4879 від 30.08.2017.
Слід зазначити, що ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених
Згідно приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд зобов'язаний розподілити судові витрати за наслідками розгляду господарського спору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 911/1542/24, судом встановлено наступне.
29.04.2024 між адвокатом Нещерет Олександром Сергійовичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краск» (далі - клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № 29/04/24 (далі - договір), за змістом пункту 1 якого предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Відповідно до п. 1.2 договору, адвокат бере на себе зобов'язання з надання наступної правничої допомоги: - вивчення та аналіз документів, які стосуються позову ТОВ «Краск» до ПАТ «Центренерго» про стягнення заборгованості за договором № 17/1 на закупівлю робіт від 25.11.2019 (підп. 1.2.1); - підготовка процесуальних документів, заяв, клопотань, тощо, які стосуються позову ТОВ «Краск» до ПАТ «Центренерго» про стягнення заборгованості за договором № 17/1 на закупівлю робіт від 25.11.2019 (підп. 1.2.2); - участь в судових засіданнях (суд першої інстанції, апеляційна інстанція (в разі звернення однією із сторін), які будуть відбуватися по справі за позовом ТОВ «Краск» до ПАТ «Центренерго» про стягнення заборгованості за договором № 17/1 на закупівлю робіт від 25,11.2019 (підп. 1.2.3); - надання іншої правничої допомоги, консультування клієнта (підп. 1.2.4).
Згідно з пп. 4.1, 4.2 договору, на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.
Відповідно до п. 3.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 29.06.2026.
29.01.2025 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги № 29/04/24 від 29.04.2024, пунктом 1 якої визначено, що відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 договору адвокат та клієнт погодили розмір гонорару адвоката в сумі 17 000, 00 грн.
29.01.2025 між адвокатом та клієнтом складено та підписано акт виконаних робіт (надання послуг) № б/н від 29.01.2025, в якому зазначено, що адвокат, станом на 29.01.2025, в повному обсязі надав послуги по договору надання правничої допомоги № 29/04/24 від 29.04.24, клієнт прийняв та оплатив (зобов'язується оплатити) наступні послуги:
- надання консультацій клієнту (попереднє опрацювання матеріалів/документів), опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, аналіз судової практики зі спірного питання, формулювання правової позиції; кількість часу на виконання робіт (послуг) складає 1,5 год.; сума 3 000, 00 грн;
- підготовка позовної заяви, розрахунок трьох відсотків річних, інфляційних втрат, створення копій додатків до позовної заяви, надіслання позову з додатками відповідачу, подання позовної заяви з додатками до суду; кількість часу на виконання робіт (послуг) складає 3 год.; сума 6 000, 00 грн;
- підготовка та подання клопотань про відеоконференцію (5 шт.); кількість часу на виконання робіт (послуг) складає 1 год.; сума 2 000, 00 грн;
- підготовка та подання оригіналів документів, доданих до позовної заяви; кількість часу на виконання робіт (послуг) складає 1 год.; сума 2 000, 00 грн;
- подання додаткових письмових доказів; кількість часу на виконання робіт (послуг) складає 1 год.; сума 2 000, 00 грн;
- участь в судових засіданнях; кількість часу на виконання робіт (послуг) складає 2 год.; сума 2 000, 00 грн.
Відповідно до змісту акта, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу складає 17 000, 00 грн.
Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.
Суд встановив, що позивачем сплачено на користь адвоката за надання правової допомоги грошові кошти в загальній сумі 19 800, 00 грн, що підтверджується копіями квитанцій до платіжних інструкцій від 29.04.2024 на суму 4 950, 00 грн із призначенням платежу: «за юридичні послуги згідно договору надання правничої допомоги 29/04/24 від 29.04.2024», від 01.05.2024 на суму 4 950,00 грн із призначенням платежу: «за послуги зг. дог. 29/04/24 від 29.04.2024», від 03.05.2024 на суму 4 950,00 грн із призначенням платежу: «за юридичні послуги зг. дог. 29/04/24 від 29.04.2024» та від 06.05.2024 на суму 4 950,00 грн із призначенням платежу: «за послуги зг. дог. про надання правничої допомоги 29/04/24 від 29.04.2024».
Отже, на підставі поданих позивачем доказів суд встановив, що адвокатом Нещерет О.С. надано позивачу в межах розгляду справи № 911/1542/24 в Господарському суді Київської області послуги з професійної правничої допомоги на загальну суму 17 000, 00 грн.
Судом враховано, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 6 вказаної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так 12.03.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому відповідач вважав, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу є необґрунтованою, а матеріали справи жодним чином не свідчить про те, що адвокатом дійсно надавалася правнича допомога вартістю 17 000, 00 грн, вказаний розмір до відшкодування є співмірним із складністю справи, а надання послуг відповідало критерію необхідності (стосовно обов'язковості їх вчинення, доцільності тощо). Також відповідач у клопотанні вважав, що позивачем в акті виконаних робіт (надання послуг) від 29.01.2025 завищено кількість часу на виконання робіт (послуг) та включено в перелік робіт (послуг) дії, які були не обов'язкові в рамках розгляду справи № 911/1542/24. На думку відповідача, надання такого виду правової допомоги як «надання консультацій клієнту (попереднє опрацювання матеріалів/документів), опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, аналіз судової практики зі спірного питання, формулювання правової позиції (1,5 год., сума 3 000, 00 грн)» не відповідає критеріям розумності, справедливості та необхідності. Інші показники, зазначені в акті, відповідач також вважає завищеними, оскільки клопотання про відеоконференцію могло б бути одне (у той час як в акті зазначено про підготовку та подання клопотань про конференцію у кількості 5 шт.), підготовка та подання оригіналів документів доданих до позовної заяви не пов'язано з діями відповідача, а вчинялося на виконання ухвали суду, подання додаткових письмових пояснень, також є діями позивача, які могли бути виконані разом з поданням позовної заяви. Враховуючи зазначене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесені позивачем при розгляді справи в суді у розмірі 17 000, 00 грн.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Суд враховує викладені відповідачем у клопотанні обґрунтування підстав для відмови у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17 000, 00 грн, а також посилання відповідача на невідповідність заявлених до стягнення витрат критеріям співмірності, реальності та розумності.
Проте, суд зазначає, що вказані в акті виконаних робіт (надання послуг) № б/н від 29.01.2025 послуги, надані адвокатом в межах розгляду справи № 911/1542/24, відповідають критеріям співмірності, реальності, розумності та дійсної необхідності в межах розгляду справи № 911/1542/24 в Господарському суді Київської області.
Також, дослідивши зміст акта виконаних робіт (надання послуг) № б/н від 29.01.2025 в частині зазначення витраченого адвокатом часу на надання конкретних видів послуг, суд дійшов висновку, що кількість часу на виконання робіт (послуг) не є завищеною, відповідає критерію реальності та розумності.
Суд також зазначає, що позовна заява має значний перелік додатків, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час.
Стосовно посилання відповідача на те, що клопотання про відеоконференцію могло бути одне (у той час як в акті зазначено про підготовку та подання клопотань про конференцію у кількості 5 шт.) суд зазначає, що позивачем під час розгляду даної справи неодноразово заявлялись клопотання про участь у всіх судових засідання в режимі відеоконференції, які задовольнялись судом лише частково щодо конкретного призначеного засідання, а відтак, враховуючи місце перебування адвоката Нещерет О.С. (м. Краматорськ) та з метою належного представництва інтересів клієнта під час судових засідань, представник позивача заявляв не одне клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції.
Крім того, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17 000, 00 грн є цілком пропорційним до предмета спору, враховуючи, що предметом спору у справі № 911/1542/24 було стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 077 916, 12 грн, яку судом було задоволено повністю.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі в контексті невідповідності заявлених до стягнення витрат критеріям співмірності, реальності та розумності, що визначені у ст. 126 ГПК України.
З урахуванням наведеного вище, суд погоджується з тим, що витрати на оплату правничої допомоги, понесені позивачем, в даному випадку мають повністю покладатись на відповідача, оскільки розмір таких витрат є співмірним із складністю справи, розумним, дійсно необхідним, неминучим та пропорційним предмету спору.
Як було зазначено судом вище, пунктом 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Господарський суд Київської області в рішенні від 29.01.2025 у справі № 911/1542/24 позовні вимоги задовольнив повністю.
За таких обставин, виходячи з приписів чинного господарського процесуального законодавства стосовно необхідності розподілу судових витрат пропорційно задоволених вимог, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт у межах розгляду справи № 911/1542/24, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката в цьому випадку підлягає до стягнення з відповідача у заявленому позивачем розмірі, тобто в сумі 17 000, 00 грн.
Керуючись приписами ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краск» вх. № суду 929/25 від 04.02.2025 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (місцезнаходження: вул. Рудиківська, буд. 49, смт Козин, Обухівський р-н, Київська обл., 08711; код ЄДРПОУ 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краск» (місцезнаходження: вул. Генерала Пушкіна, буд. 1, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49050; код ЄДРПОУ 39709485) 17 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 20.03.2025.
Суддя Л.В. Сокуренко