Справа №463/308/25
Провадження №1-кп/463/273/25
20 березня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові, у формі спеціального судового провадження кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140110002136 від 18 листопада 2024 року, про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Ольгинка Волноваського району Донецької області, громадянина України, перебував на посаді майстра газодимозахисної служби відділення газодимозахисної служби 68 Державної пожежно-рятувальної частини 11 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, старшого сержанта служби цивільного захисту, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
обвинувачений ОСОБА_5 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді майстра газодимозахисної служби відділення газодимозахисної служби 68 ДПРЧ 11 ДПРЗ ГУ ДСНС у Донецькій області зі спеціальним званням «старший сержант служби цивільного захисту», діючи умисно, ігноруючи свій передбачений Конституцією України громадянський обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів, з метою добровільного зайняття посади в незаконних правоохоронних органах так званої «ДНР», створених на тимчасово окупованій території України, у березні 2022 року, під час активних бойових дій на території Волноваської міської територіальної громади Донецької області, умисно не вибув з іншими працівниками 68 ДПРЧ 11 ДПРЗ ГУ ДСНС у Донецькій області на підконтрольну Україні територію, а в подальшому у невстановлений точний час, у період з березня 2022 року по 8 квітня 2022 року, перебуваючи на території тимчасово окупованої Волноваської міської територіальної громади Донецької області, пішов на співпрацю з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, а саме прийнявши пропозицію від невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа представників окупаційної влади Донецької області, подав заяву про прийняття на службу у так званих «органах і підрозділах Державної оперативно-рятувальної служби» (рос. - «органах и подразделениях Государственной оперативно-спасательной службьі»), до якої долучив наказ ГУ ДСНС у Донецькій області від 17 серпня 2020 року №194 л/с.
На підставі поданої ОСОБА_5 заяви та документів, відповідно до наказу від 8 квітня 2022 року №741 о/с так званого «Міністерства у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійного лиха Донецької Народної Республіки» (рос. - «Министерства по делам гражданской обороньі, чрезвьічайньім ситуациям и ликвидации последствий стихийньіх бедствий Донецкой Народной Республики») (далі - «МНС ДНР»), останнього з 8 квітня 2022 року зараховано в кадри «МНС ДНР», а саме до незаконного правоохоронного органу - 69 пожежно-рятувальної частини Державної бюджетної установи «Пожежно-рятувальний загін міста Волноваха Міністерства у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійного лиха Донецької Народної Республіки (рос. - «69 пожарно-спасательной части государственного бюджетного учреждения «пожарно-спасательньій отряд г. Волноваха министерства по делам гражданской обороньі, чрезвьічайньім ситуациям и ликвидации последствий стихийньіх бедствий донецкой народной республики», створеного представниками держави-агресора на території тимчасово окупованого м. Волноваха Донецької області, на посаду майстра газодимозахисної служби відділення газодимозахисної служби (рос. - «мастер газодьімозащитной службьі отделения газодьімозащитной службьі») із присвоєнням йому спеціального звання «старший сержант цивільного захисту» (рос. - «старший сержант службьі гражданской защитьі»).
Прийнявши вищевказану пропозицію, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 8 квітня 2022 року, ОСОБА_5 добровільно зайняв вищевказану посаду у зазначеному незаконному правоохоронному органі створеному представниками держави-агресора на території тимчасово окупованого м. Волноваха Донецької області.
Обвинувачений ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленим про призначені підготовчі судові засідання 26 лютого 2025 року та 5 березня 2025 року та судові засідання 13, 19 березня 2025 року на сайті Личаківського районного суду м. Львова та газеті «Урядовий кур'єр» в судові засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, тому за клопотанням прокурора ухвалою суду від 5 березня 2025 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140110002136 від 18 листопада 2024 року, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Інтереси обвинуваченого ОСОБА_5 як на досудовому розслідуванні, так і під час здійснення спеціального судового провадження представляє захисник ОСОБА_4 .
Суд вважає, що винність ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, доведена наступними доказами.
З інформацію про особу наданої Державною міграційною службою України вбачається, що ОСОБА_5 24 листопада 2011 року отримав паспорт громадянина України НОМЕР_1 , який в подальшому визнано недійним; 9 червня 2017 року отримав паспорт громадянина України НОМЕР_2 , який дійний до 9 червня 2027 року; 25 листопада 2019 року отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , який дійний до 9 червня 2027 року.
З послужного списку ОСОБА_5 вбачається, що він проходив службу в Збройних силах України з 16 листопада 2012 року по 17 жовтня 2013 року; з 13 червня 2014 року проходив службу в ДСНС, з 9 серпня 2018 року на посаді майстра газодимозахисної служби відділення газодимозахисної служби 68 ДПРЧ 11 ДПРЗ ГУ ДСНС у Донецькій області.
З витягу з наказу №246 о/с від 31 травня 2022 року ГУ ДСНС у Донецькій області вбачається, що ОСОБА_5 було звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 12 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2013 року №593 (в редакції постанови станом на 12 листопада 2021 року), тобто в інших випадках передбачених законом.
З декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування поданих ОСОБА_5 вбачається, що такі подані ним за 2016-2020 роки у зв'язку з працевлаштуванням в 11 державному пожежно-рятувальному загоні ГУ ДСНС у Донецькій області, остання займана посада майстер ГДЗС відділення ГДЗС 68 ДПРЧ.
З протоколу огляду від 22 січня 2024 року, акту огляду від 22 січня 2022 року російської мережі «ВКонтакте», за посиланням https://vk.com/id333127822, на сторінці, яка належить ОСОБА_5 вбачається наявність інформації стосовно вказаної особи, а саме дата народження 11 лютого, місце проживання: АДРЕСА_2 .
Згідно з протоколом про проведення пред'явлення для впізнання від 17 жовтня 2024 року свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_5 за фотознімком серед інших осіб як особу з якою познайомився в 2019-2020 році, так як останній відвідував магазин ювелірних виробів, що знаходиться у м. Волноваха та належить ОСОБА_6 .
Згідно з протоколом про проведення пред'явлення для впізнання від 18 жовтня 2024 року свідок ОСОБА_7 , впізнала ОСОБА_5 за фотознімком серед інших осіб як особу з якою познайомилася в 2019-2020 році, так як він відвідував магазин ювелірних виробів, що знаходиться у м. Волноваха та належить ОСОБА_6 .
Згідно з протоколом про проведення пред'явлення для впізнання від 17 жовтня 2024 року свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_5 за фотознімком серед інших осіб як особу з якою познайомився в 2019-2020 році, так як проходили службу в органах ДСНС в одному підрозділі у м. Волноваха.
Як вбачається з протоколу за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем від 30 серпня 2024 року, з сервісу електронної пошти «Mail.ru» в обліковому записі користувача « ОСОБА_9 » були виявлені електронні листування, в тому числі з «Волноваха МЧС», серед яких виявлено документ під назвою «Приказ №741 лс от 08.04.2022-2.docx».
Згідно з протоколом огляду вмісту оптичного носія інформації та виготовлення копії документу, який міститься на такому носії від 11 листопада 2024 року зі змісту «Приказ № лс от 08.04.2022-2» вбачається, що ОСОБА_5 на підставі особистої заяви призначено на посаду до незаконногоправоохоронного органу - 69 пожежно-рятувальної частини Державноїбюджетної установи «Пожежно-рятувальний загін міста Волноваха Міністерствау справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідківстихійного лиха Донецької Народної Республіки (рос. - «69 пожарно-спасательной части государственного бюджетного учреждения «пожарно-спасательньій отряд г. Волноваха министерства по делам гражданской обороньі, чрезвьічайньім ситуациям и ликвидации последствий стихийньіх бедствий донецкой народной республики», «мастер газодьімозащитной службьі отделения газодьімозащитной службьі») з присвоєнням йому спеціального звання «старший сержантцивільного захисту» (рос. - «старший сержант службьі гражданской защитьі») з 8 квітня 2022 року.
Як вбачається із висновку службового розслідування від 30 травня 2022 року за фактом надходження інформації щодо співпраці співробітників 11 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Донецькій області з окупаційною владою комісією встановлено факт порушення присяги та контракту, законодавства України з боку молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_5 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що працює пожежником-рятувальником в системі ГУ ДСНС України у Донецькій області та обвинувачений ОСОБА_5 йому відомий як його колишній співробітник, якого знав у зв'язку зі службою в органах ДСНС. Після окупації м. Волноваха Донецької області якийсь час вони ще продовжували виконувати службові обов'язки. Однак усьому особовому складу був доведений до відома обов'язок виїзду з окупованої на підконтрольну Україні територію. Переважна більшість співробітників успішно виїхали з окупованої території та залишились вірними присязі народу України. Про жодні перешкоди йому чи іншим співробітникам у виїзді з окупованої території йому не відомо. При цьому частина працівників, серед них ОСОБА_5 , добровільно погодились працювати на користь окупаційної влади, працевлаштувався в органи так званої «мнс днр», й отримував там заробітну плату.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який продовжує діяти на даний час.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22 грудня 2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Волноваська міська територіальна громада з 10 березня 2022 року внесена до вказаного переліку територіальних громад як територія, тимчасово окупована російською федерацією.
Таким чином, винуватість обвинуваченого в інкримінованому йому злочині доведена повністю.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України кваліфіковано правильно, оскільки він, будучи громадянином України, добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі терористичної організації, а саме майстра газодимозахисної служби відділення газодимозахисної служби з присвоєнням йому спеціального звання «старший сержант цивільного захисту» 69 пожежно-рятувальної частини Державної бюджетної установи «Пожежно-рятувальний загін міста Волноваха Міністерства у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійного лиха Донецької Народної Республіки, створеної представниками держави-агресора на території тимчасово окупованої Волноваської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області.
При цьому суд враховує, що постановою слідчого від 19 листопада 2024 року залучено захисника для здійснення захисту інтересів ОСОБА_5 6 листопада 2024 року відносно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. Постановами слідчого від 18 листопада 2024 року ОСОБА_5 оголошено в розшук та в міжнародний розшук. Ухвалою слідчого судді від 26 листопада 2024 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування.
Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 5 березня 2025 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, визначено здійснювати у спеціальному судовому провадженні відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, у відсутності обвинуваченого, оскільки він на виклики суду не з'явився і переховується на непідконтрольній території Україні. Отже, судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, сприяє забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Так, з метою дотримання прав та законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_5 , дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , що був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області.
Повістки про виклик обвинуваченого в судові засідання здійснювався у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур'єр» та на веб-сайті Личаківського районного суду м. Львова, інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
При цьому, на своє глибоке переконання, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який, в свою чергу, повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, та так само свідчить про наявність у нього наміру ухилитись від кримінальної відповідальності. В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя суд оцінює як реалізацію останніми його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), та як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв'язатися з обвинуваченим та з'ясувати в нього правову позицію щодо пред'явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого під час судового розгляду, брав участь у дослідженні письмових доказів, допиті свідка та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженні, посилаючись на те, що органом досудового розслідування не з'ясовано обставини, чому обвинувачений залишився на окупованій території та чи добровільно погодився зайняти посаду в правоохоронних органах на окупованій території.
Разом з тим, суд аналізуючи отримані докази, вважає, що така позиція захисту спростовується наданими прокурором доказами.
Так, з матеріалів кримінального провадження та показань свідка вбачається, що обвинувачений, будучи громадянином України, обіймаючи посаду майстра газодимозахисної служби відділення газодимозахисної служби 68 Державної пожежно-рятувальної частини 11 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, добровільно вступив на службу цивільного захисту та відповідно склав присягу на вірність українському народові. Таким чином, він усвідомлював, що як громадянин України, проходячи службу цивільного захисту на вказаній посаді, зобов'язаний згідно зі ст. 68 Конституції України неухильно дотримуватися Конституції України та законів України.
В той же час, з матеріалів кримінального провадження та показань свідка відомо, що ОСОБА_5 добровільно зайняв посаду працівника незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території, а саме майстра газодимозахисної служби відділення газодимозахисної служби з присвоєнням йому спеціального звання «старший сержант цивільного захисту» 69 пожежно-рятувальної частини Державної бюджетної установи «Пожежно-рятувальний загін міста Волноваха Міністерства у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійного лиха Донецької Народної Республіки, створеної представниками держави-агресора на території тимчасово окупованої Волноваської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області.
Також з матеріалів кримінального провадження та показань свідка встановлено, що більшість працівників 68 Державної пожежно-рятувальної частини 11 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області після окупації м. Волноваха Донецької області російськими окупаційними військами за рішенням керівництва залишили окуповану територію і вибули на підконтрольну Україні територію і підрозділ продовжив виконувати свої завдання. В той же час, обвинувачений та частина працівників залишилися на окупованій території, та ОСОБА_5 добровільно обійняв посаду працівника незаконного правоохоронного органу у так званій «мнс днр».
А тому цими доказами підтверджено, що обвинувачений свідомо, добровільно не залишив тимчасово окуповану територію України та добровільно зайняв посаду в незаконних правоохоронних органах. При цьому він усвідомлював, що є громадянином України, що складав присягу і урочисто поклявся завжди залишатися відданим українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим.
Добровільно зайнявши посаду у правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, обвинувачений також усвідомлював, що цим він допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади та приймає участь в реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора.
Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Обставини, які пом'якшують покарання, відсутні. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення ним злочину з використанням умов воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, об'єктом якого стали суспільні відносини, пов'язані зі збройною агресією російської федерації та національною безпекою України, особу винного, який раніше не судимий.
Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного, особу обвинуваченого, а також враховуючи те, що обвинувачений вчинив даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у колабораційній діяльності, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах на певний строк.
При цьому суд враховує, що оскільки обвинувачений умисно, свідомо вчинив дії, які полягали у колабораційній діяльності, і він такими діями допомагає агресору утримувати окуповану територію, тому все майно, яке належить йому на праві приватної власності в Україні має бути конфісковане в дохід держави.
Саме таке покарання буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України, а й меті правосуддя, невід'ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
Крім того, оскільки ОСОБА_5 скоїв особливо тяжкий злочин у відповідності до вимог ст. 54 КК України суд вважає за необхідне позбавити його звання старший сержант служби цивільного захисту.
У справі цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати та речові докази відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження у виді обрання запобіжного заходу чи накладення арешту на майно не застосовувались.
Керуючись ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього майна.
Строк відбуття покарання засудженому рахувати з часу приведення вироку до виконання, затримання обвинуваченого і взяття його під варту.
Позбавити ОСОБА_5 звання - старший сержант служби цивільного захисту.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку та строки, визначені ст.395 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1