Провадження № 22-ц/803/4090/25 Справа № 201/2341/24 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
18 березня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів - Єлізаренко І.А., Макарова М.О.,
за участю секретаря - Піменової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2025 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Відділ опіки та піклування Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, про відібрання малолітніх дітей у батька та повернення їх за попереднім місцем проживання матері , -
У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Відділ опіки та піклування Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, про відібрання малолітніх дітей у батька та повернення їх за попереднім місцем проживання матері.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Зобов'язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , надавати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , можливість безперешкодного побачення, спілкування та спільного проведення часу з неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 кожен четвер, п'ятницю, суботу - з 10:00 години четверга до 18:00 години суботи за адресою зареєстрованого місця проживання дітей і матері: АДРЕСА_1 , без присутності батька, до набрання чинності рішенням суду у даній справі.
29 січня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду першої інстанції представником відповідача було подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову в обґрунтування якого зазначав, що під час перебування розгляду цивільної справи № 201/13014/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради та зустрічним позовом ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей в апеляційному провадженні ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19.08.2024 року було вжито ідентичні за змістом заходи забезпечення в інтересах ОСОБА_2 . Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25.12.2024 року у справі клопотання ОСОБА_1 про скасування вжитих заходів забезпечення ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19.08.2024 року по справі № 201/13014/23 задоволено та скасовано відповідні заходи забезпечення. Наразі триває касаційне провадження у цій справі, в якій 28.12.2024 року ОСОБА_2 подано до Верховного Суду заяву про забезпечення позову, проте ухвалою Верховного Суду від 16.01.2025 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення.
Окрім того, вказав, що в справі № 201/9706/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради про усунення перешкод в спілкуванні з дітьми і їх вихованні, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дітьми ухвалами від 09.08.2024 року та від 30.09.2024 року було відмовлено у задоволенні аналогічної заяви про забезпечення позову.
Заяві про вжиття ідентичних заходів забезпечення та ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2024 року по справі № 201/2341/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Відділ опіки та піклування Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, про відібрання малолітніх дітей у батька та повернення їх за попереднім місцем проживання матері передувала заява про вжиття заходів забезпечення та ухвала Дніпровського апеляційного суду від 19.08.2024 року по справі № 201/13014/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради та зустрічним позовом ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей (скасовані ухвалою цього ж суду від 25.12.2024 року) та добровільне її виконання.
Постанова про відкриття виконавчого провадження за результатами ухвали Дніпровського апеляційного суду від 19.08.2024 року у справі № 201/13014/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради та зустрічним позовом ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей була постановлена 26.08.2024 року (понеділок). З метою добровільного виконання вищезазначеного судового рішення ОСОБА_1 разом з дітьми та представником органу опіки та піклування Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради прибули за вищезазначеною адресою, однак: 29.08.2024 року (четвер) очікуючи з 10:20 год. до 10:45 год., двері ніхто не відчинив; 30.08.2024 року (п'ятниця) очікуючи з 10:45 год. до 11:10 год., знову двері ніхто не відчинив; 31.08.2024 року (субота, без представника органу опіки та піклування через вихідний день) очікуючи приблизно з 12:00 год. двері знову були зачинені.
Заявник зазначав, що мати знаючи про те, що у дітей наявна сезонна алергія, все ж таки знехтувала цим, однак була відсутня у вищезазначені дні, що спричинило погіршення здоров'я дітей, оскільки з метою виконання вищезазначеної ухвали батько разом з дітьми були вимушені поїхати з більш безпечного місця проживання на західній Україні понад 6 місяців (де відсутні подразники, що викликають погіршення стану здоров'я) до місця виконання зазначеної ухвали суду.
30.08.2024 року (четвер) ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відвідали алерголога у КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДМР, який провів огляд дітей та надав письмові консультації (зазначене пов'язане з тим, що за час перебування у м. Дніпро у дітей розпочалася алергія на цвітіння амброзії, що додатково ускладнилось забрудненням повітря у місті, про що неодноразово зазначається у засобах масової інформації та офіційних джерелах щодо індексу якості повітря).
Після чого, батько разом з дітьми повернулися до звичного проживання на західну України з метою лікування дітей.
Відповідно до консультаційних висновків спеціаліста на дітей від 13.09.2024 року встановлено алергічний кон'юктивіт середнього ступеню тяжкості, загострення та рекомендовано: - виключити перебування в місцевості розповсюдження алергії (в тому числі м. Дніпро) на період цвітіння до кінця жовтня; - в час цвітіння амброзії перебування за можливістю в західних регіонах України в регіонах з морським кліматом.
Заявник вказав, що жодним чином не ухилявся від виконання вищезазначеного рішення, а навпаки, вжив всі заходи з метою уникнення можливих маніпулювань щодо невиконання судового рішення зі сторони стягувача.
ОСОБА_1 зазначав про неможливість виконання ухвали про забезпечення позову оскільки позивач перебуває за межами України, окрім того вказав, що діти спілкуються з матір'ю за допомогою відеозв'язку.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 10 вересня 2024 року.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення вжитих ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2024 року по даній справі.
Учасники справи своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористалися та відзиву на апеляційну скаргу не подали.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення та отримання документів в електронному суді.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Зобов'язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , надавати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , можливість безперешкодного побачення, спілкування та спільного проведення часу з неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 кожен четвер, п'ятницю, суботу - з 10:00 години четверга до 18:00 години суботи за адресою зареєстрованого місця проживання дітей і матері: АДРЕСА_1 , без присутності батька, до набрання чинності рішенням суду у даній справі.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що умови, які існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову не змінилися, дана справа перебуває на розгляді, рішення по суті спору не ухвалено.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Порядок та підстави для скасування заходів забезпечення позову визначені у статті 158 ЦПК України.
Згідно з частинами першою, другою статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Частиною сьомою статті 158 ЦПК України визначено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (частина 10 статті 158 ЦПК України).
За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов'язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Тобто, підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову.
Отже, скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Судом апеляційної інстанції установлено, що на час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Відділ опіки та піклування Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, про відібрання малолітніх дітей у батька та повернення їх за попереднім місцем проживання матері, по суті не вирішена, рішення у цій справі судом не прийнято. Судове засідання призначено Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська на 27 березня 2025 року.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову у цій справі, оскільки скасування заходів забезпечення позову до розгляду даної справи по суті та ухвалення судом відповідного рішення, суперечитиме меті заходів забезпечення позову.
При цьому, апелянтом не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
При цьому, предметом розгляду в даній справі є не питання правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову, а наявність чи відсутність підстав для їх скасування.
Процесуальні дії суду щодо вжиття заходів забезпечення позову і їх скасування врегульовані окремими нормами, є різними за своїм юридичним змістом і за обставинами, які підлягають встановленню.
Скасування заходів забезпечення позову пов'язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі (частини сьома-десята статті 158 ЦПК України).
Звертаючись з вимогою про скасування заходів забезпечення, заявник фактично оскаржував висновки суду, зроблені при накладенні такого арешту, що в рамках передбаченої статті 158 ЦПК України процедури здійснено бути не може.
Тому, звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову відповідач обґрунтовував неналежністю та безпідставністю застосування судом заходів забезпечення позову.
В той же час, такі доводи фактично обґрунтовують незгоду заявника з ухвалою суду про застосування таких заходів забезпечення позову. При цьому чинним процесуальним законом передбачено, що якщо сторона не погоджується з судовим рішенням, вона має право оскаржити його в установленому законом порядку, для чого передбачена відповідна процедура апеляційного та касаційного оскарження.
При цьому, судом апеляційної інстанції установлено, що ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2024 року про забезпечення позову відповідачем в апеляційному порядку не оскаржувалася, однак він не позбавлений права звернутися до суду у встановленому законом порядку з відповідною апеляційною скаргою.
За таких обставин, оскільки доводи апелянта, наведені ним у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову та в апеляційній скарзі, зводяться до оспорювання ним правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову і не пов'язані із їх скасуванням, то колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Інших доводів, які б були правовою підставою для прийняття рішення щодо скасування ухвали суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.
Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2025 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову - без змін.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2025 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 18 березня 2025 року.
Повний текст судового рішення складено 19 березня 2025 року.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: І.А. Єлізаренко
М.О. Макаров