Провадження № 22-ц/803/3578/25 Справа № 216/8656/24 Суддя у 1-й інстанції - Гайтко Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
18 березня 2025 року м.Кривий Ріг
справа № 216/8656/24
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
сторони:
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут»
боржник - ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2025 року, яка постановлена суддею Гайтко Л. А. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
В грудні 2024 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про видачу судового наказу, Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 4 830,22 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн на користь заявника.
08 січня 2025 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування вказаного судового наказу.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2025 року заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про видачу судового наказу повернуто заявнику без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2025 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно зі статтею 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу не передбачає обов'язку сплати судового збору. У частині 1 зазначеної статті чітко визначено, що боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, і такий процесуальний документ звільняється від сплати судового збору. Враховуючи положення статті 5 Закону України «Про судовий збір» та процесуальні норми ЦПК України, суд необґрунтовано повернув заяву через відсутність документа про сплату судового збору. Зазнача, що ухвала суду першої інстанції є помилковою та такою, що порушує право апелянта на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена в п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Залишаючи заяву без розгляду про скасування судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не сплачено судовий збір.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.
Частинами 1, 3 ст.13ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).
Метою спрощених судових процедур є швидкий розгляд безспірних питань, правовідносини сторін у яких не викликають сумніву, та у яких фактичні обставини справи та визначеність у правовідносинах учасниками цих правовідносин не оспорюється.
Наказне провадження за своєю сутністю призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Отже, наказне провадження як особливий спрощений вид провадження у цивільному судочинстві спрямоване на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без судового засідання та без виклику заявника (стягувача) і боржника.
Процесуальні питання видачі судового наказу та його скасування врегульовано ст. ст. 160-173 ЦПК України, які є спеціальними процесуальними нормами, що регулюють наказне провадження у цивільних справах.
Частиною 3 ст.167 ЦПК України встановлено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.170ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до вимог ст.170ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі та має містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; наказ, що оспорюється; зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Заява підписується боржником або його представником.
До заяви про скасування судового наказу додаються: документ,що підтверджуєсплату судовогозбору; документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Частиною 6 ст.170ЦПК України передбачено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про скасування судового наказу.
Згідно п.п. 4-2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір за ставкою 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб, станом на 01 січня 2025 року, згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», становить 3 028 грн, а 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 151,40 грн.
Матеріали справи не містять підтвердження сплати ОСОБА_1 судового збору у розмірі 151,40 грн за подачу заяви про скасування судового наказу.
Таким чином, ОСОБА_1 подав суду заяву, яка не оформлена належним чином, тобто без доказів сплати судового збору або ж доказів існування обставин для його звільнення від сплати судового збору.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив обгрунтоване рішення про повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу на підставі ч. 6 ст. 170 ЦПК України, з огляду на відсутність квитанції про сплату судового збору.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 березня 2025 року.
Головуючий:
Судді: