Провадження № 22-ц/803/3881/25 Справа № 209/111/25 Суддя у 1-й інстанції - Решетник Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
18 березня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача - Никифоряка Л.П.,
суддів - Гапонова А.В., Новікової Г.В.,
за участі секретаря судового засідання - Драгомерецької А.О.,
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 ,
Заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Відділ державної реєстрації актів у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),
розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 січня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Решетник Т.О.,
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У січні 2025року ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Відділ державної реєстрації актів у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Вимоги заяви ОСОБА_1 обґрунтовувалась тим, що згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 серпня 2022року №443 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був призначений до лав Збройних Сил України та направлений до військової частини НОМЕР_1 . Після підготовки ОСОБА_2 , продовжив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . 24 листопада 2022року до ІНФОРМАЦІЯ_3 з військової частини НОМЕР_2 надійшло сповіщення за №5880 з інформацією про те, що 23 листопада 2022року під час виконання бойового завдання поблизу міста Бахмут Донецької області ОСОБА_2 , зник безвісти, про що була повідомлена його дружина ОСОБА_1
28 січня 2023року Об'єднаним центром з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в рамках кримінального провадження №12022041160001014 надано інформацію стосовно військовослужбовця ОСОБА_2 . Встановлено, що 23 листопада 2022року біля н.п. Бахмут Донецької області російськими окупаційними військами був здійснений мінометний обстріл району оборони мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 . Внаслідок ворожого обстрілу військовослужбовець ОСОБА_2 отримав поранення несумісні із життям, а саме: множинні осколкові поранення тулуба, про що свідчать співслужбовці батальйону. Окрім того, зазначено, що у зв'язку з постійними артилерійським обстрілами з боку російсько-окупаційних військ, змоги забрати та евакуювати тіло військовослужбовця ОСОБА_2 не є можливим.
Встановлення юридичного факту про оголошення його померлим необхідно заявниці для подальшого отримання свідоцтва про смерть, отримання державної допомоги членам сім'ї загиблих захисників України та оформлення спадщини, яка залишилася після його смерті.
За наведених умов, заявниця виклала вимоги про оголошення померлим ОСОБА_2 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 січня 2025року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Суд першої інстанції виходив з того, що за своїм предметом та можливими правовими наслідками така вимога пов'язана з відносинами заявника з відповідним суб'єктом щодо права на отримання виплати, а тому не підлягає розгляду в порядку окремого провадження у зв'язку з можливим виникненням спору про право, пов'язаного з доведенням підстав для отримання виплати, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
28 січня 2025року ОСОБА_1 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи “Електронний суд» апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 січня 2025року.
В апеляційній скарзі висловила вимогу про скасування ухвали суду з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Незаконність та необґрунтованість ухвали суду на думку заявниці полягає у тому, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у даній справі відсутній спір про право.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Інші учасники справи своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористались та відзиву на апеляційну скаргу не подавали.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2025року відкрито апеляційне провадження у справі.
10 березня 2025року ухвалою Дніпровського апеляційного суду призначено справу до розгляду в суді апеляційної інстанції на 18 березня 2025року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа.
Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Відділ державної реєстрації актів у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій виклала вимоги про оголошення померлим ОСОБА_2 .
Необхідність встановлення юридичного факту про оголошення ОСОБА_2 померлим заявниця пояснювала метою подальшого отримання свідоцтва про смерть, отримання державної допомоги членам сім'ї загиблих захисників України та оформлення спадщини, яка залишилася після його смерті.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з'ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що із заяви про оголошення фізичної особи померлою, вбачається спір про право.
Вислухав пояснення учасників справи котрі з'явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, так як судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно із статтею 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Відповідно до статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Статтею 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до змісту зазначеної норми кожна з цих підстав є самостійною для визнання особи такою, що померла, і в залежності від підстав визнання особи, такою що померла, визначається строк, протягом якого мають бути відсутні відомості про особу у місті її постійного проживання.
Згідно зі статтею 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Такі висновки висловлені Верховний Судом в постановах від 11 вересня 2024 року в справі № 335/4669/23 (провадження № 61-8050св24), від 17 червня 2024 року в справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23) та інших.
Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 з підстав існування у правовідносинах спору про цивільне право.
З таким висновком суду не можна погодитися.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17 виснував, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Тобто під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Якщо виникнення цивільного права залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
У даній справі ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про оголошення ОСОБА_2 померлим.
Встановлення юридичного факту про оголошення його померлим необхідно заявниці для подальшого отримання свідоцтва про смерть, отримання державної допомоги членам сім'ї загиблих захисників України та оформлення спадщини, яка залишилася після його смерті.
Висновок суду першої інстанції, який ґрунтується на тому, що пояснення заявника, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 5249 від 16 червня 2023року та акт службового розслідування від 04 липня 2023року викладені у контексті наведених доводів підлягають дослідженню та оцінці судом саме у змагальному позовному, а не окремому провадженні - помилково визначений судом першої інстанції як підстава для твердження про наявність спору про право.
Суд не врахував, що необхідність оголошення особи померлою необхідно заявниці для того щоб вона могла в подальшому реалізувати свої права, і необхідність вирішення заявлених вимог в окремому провадженні пов'язано з тим, що заявниця не може захистити своє право в інший спосіб аніж звернення до суду в порядку окремого провадження із відповідною заявою.
Суд першої інстанції на зазначене належної уваги не звернув та не врахував, що у цій справі спір про право відсутній, а заяви про оголошення особи померлою розглядаються в порядку окремого провадження, що прямо передбачено нормами чинного законодавства.
Поза увагою суду першої інстанції залишилось і те, що у відповідності до норм Конституції України та вищенаведених положень чинного законодавства, забезпечення можливості реалізації та захист прав, свобод та інтересів громадян є одним із головних обов'язків держави, виконання якого не може бути вибірковим.
Отже, висновок суду першої інстанції про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений.
Саме з такого розуміння вищезазначених норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права.
Згідно з частиною шостою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 січня 2025року постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог ЦПК України.
Керуючись статтями 259,268,374,379,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 січня 2025року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 березня 2025року.
Судді: